Крок для людства. Чого ви не знаєте про висадку NASA на Місяць

Сьогодні виповнюється рівно 50 років з моменту висадки американських астронавтів на Місяць. НВ зібрало найцікавіші та маловідомі факти про цю подію.

На тижні, що минає, медіа по всьому світу були переповнені новинами і різними матеріалами про ювілей висадки NASA на Місяць. Нарешті цей день настав: 20 липня 2019-го виповнюється рівно 50 років з того моменту, як людина вперше потрапила на природний супутник Землі.

Технічно це помилка, адже 20 липня 1969-го о 20:17:39 за Всесвітнім координованим часом (UTC) поверхні Місяця торкнувся тільки корабель Аполлон-11. Самі ж астронавти ступили на білий місячний реголіт через кілька годин: 21 липня о 2:56:15 UTC «величезний крок для людства» зробив Ніл Армстронг, а через 15 хвилин до нього приєднався Базз Олдрін.

Таким чином, відзначати ювілей висадки людини на Місяць можна цілих два дні — 20 і 21 липня. Але що ми насправді знаємо про цю подію?

Зазвичай політ NASA на Місяць згадують у контексті перемоги США над СРСР у космічній гонці, адже до цього радянські вчені змогли запустити на орбіту перший штучний супутник, двох собак, вперше вивести в космічний простір пілотований корабель з Юрієм Гагаріним на борту, і відправити у відкритий космос Олексія Леонова.

Досягнення США стало куди більш значним, особливо з огляду на той факт, що ні СРСР, ні будь-яка інша країна досі не змогли повторити це і відправити людей на Місяць.

Після того, як Ніл Армстронг і Базз Олдрін подолали понад 360 тис. км і провели на поверхні Місяця майже добу, включно з двома з половиною годинами перебування на земному супутнику поза кораблем, за три наступні роки NASA відправило на Місяць ще 10 астронавтів.

Самі американці і зараз планують повернути людей на Місяць і навіть будують плани з його колонізації, але, на жаль, американській аерокосмічній адміністрації вже не повернути колишню міць, коли політики вкладали величезні гроші в освоєння космосу, як єдине поле для суперництва в холодній війні.

У зв’язку з цим НВ зібрало кілька цікавих і маловідомих фактів про першу висадку людини на Місяці влітку 1969-го.

Пам’яті Аполлона

Успішна висадка астронавтів NASA на Місяць — результат довгих років підготовки, багатьох попередніх запусків і навіть людських життів. Місія Аполлон-11 стала п’ятим за рахунком пілотованим запуском космічного корабля на Місяць. До цього астронавти досліджували околиці супутника і відправляли туди безпілотні апарати.

Звісно, не всі запуски в межах програми з освоєння Місяця були успішними, але одну з зірваних місій Аполлона представники NASA згадують з особливою скорботою: 27 cічня 1967-го троє астронавтів NASA — Вірджіл Гріссом, Едвард Вайт і Роджер Чаффі — згоріли заживо під час підготовки до першого пілотованого запуску Аполлон-1.

Причиною катастрофи став грубий прорахунок керівників NASA: інженери місії вважали за краще використовувати чистий кисень замість киснево-азотної суміші для створення атмосфери всередині корабля. Проблема в тому, що при великому тиску кисень є вкрай пожежонебезпечним.

Під час тестування тиск кисню всередині корабля був навіть вище атмосферного і найменша іскра могла викликати миттєве займання. Офіційна версія свідчить, що після замикання в електропроводці корабля астронавти не встигли відкрити його складний люк і задихнулися через 14 секунд після початку пожежі.

Вайт, Гріссом і Чаффі стали єдиними відомими жертвами програми Аполлон, завдяки яким Ніл Армстронг вже через два роки після їх загибелі навіки увійшов в історію людства.

Місячна змова

Примітно, що смерть астронавтів Аполлон-1 стала однією з перших причин виникнення численних теорій змови про те, що NASA, насправді, не літало на Місяць. Замість цього американська влада нібито імітувала своє велике досягнення і зняла знамениту ходу Армстронга по Місяцю на одній із голлівудських студій (знімав,за однією з таких теорій, легендарний режисер Стенлі Кубрик).

Прихильники численних теорій Місячної змови, існують і сьогодні. Минулого року голова Роскосмосу Дмитро Рогозін навіть заявив, що збирається перевірити, чи дійсно NASA було на Місяці, хоча пізніше сказав, що це був жарт.

Серед головних аргументів, які наводять «місячні конспірологи», фігурують такі «факти»: на оригінальному відео висадки перших астронавтів на Місяці видно об'єкти в тіні, що може означати наявність студійного світла, адже єдиним джерелом світла там було Сонце; американський прапор розвівається за вітром, що неможливо в умовах відсутності атмосфери на Місяці; на фото Аполлона з Місяця не видно зірки на небі; після посадки корабля на поверхні не залишилося кратера і слідів від нього.

Але нещодавно журналісти BBC розібрали всі ці псевдонаукові теорії, і спростували кожну з них: сонячні промені відсвічували від поверхні Місяця, тому можна було спостерігати об'єкти в тіні; вітру на Місяці дійсно немає, а прапор США виглядає так лише тому, що його не змогли рівно натягнути з усіх боків на стійці; зірок не видно тому, що фото зроблені з маленькою витримкою і в кадр потрапляли лише найсвітліші об'єкти; на поверхні Місяця залишилися лише невеликі сліди від дотику опор Аполлона, оскільки сила тяжіння там набагато слабкіша, ніж земна, і посадка була досить м’якою.

Крім того, кіноексперт з Університету Гартфордшир Говард Беррі підтвердив у своїй колонці на The Conversation, що відео на Місяці знімали на спеціальну кінокамеру з частотою зйомки всього 10 кадрів на секунду. Такий унікальний відеоряд з характерною уповільненою швидкістю відтворення через умови місячної атмосфери неможливо було підробити на Землі.

Незважаючи на це, згідно з недавнім опитуванням від Yahoo і YouGov, кожен шостий житель Великої Британії вірить у Місячну змову.

Підроблені місячні камені і плівки в багажнику

Артефакти конспірологічних теорій з приводу висадки NASA на Місяці з’являлися і через десятки років після польоту Аполлон-11. Зокрема, багато хто досі сперечається про походження місячної породи, яку астронавти привезли на Землю.

Відомо, що за шість візитів різних місій Аполлон на Місяць, представники NASA зібрали там понад 380 кг місячної породи, які доставили на Землю. Пізніше вчені встановили, що місячний ґрунт збігається за складом зі зразками, які знаходили в Антарктиці. Це знову дало надії тим, хто не хоче вірити в досягнення NASA.

Пізніше підтвердилося, що місячна порода дійсно може бути на Землі: після зіткнень з астероїдами, деякі скам’янілості з Місяця падали на нашу планету. Але ці знахідки можна легко визначити, оскільки вони обгорають під час проходження щільних шарів атмосфери, а привезена астронавтами порода залишається неушкодженою.

Казус зі справжністю місячного ґрунту трапився в 1986 році: після своєї історичної місії представники NASA дарували місячну породу багатьом країнам. Подарували Голландії місячний камінь. Куратори Амстердамського музею, які опинилися в числі друзів США, з’ясували, що їхній подарунок виявився підробкою.

До того ж це була навіть не земна знахідка, яка випадково впала з Місяця на Південний полюс, а зовсім дерев’яний макет. Мабуть, 380 кг привезеного Місяця вистачило не для всіх, і вченим довелося викручуватися, хоча спочатку подарунок NASA голландцям оцінювали в $400 тис.

Більше пощастило американцеві Гері Джорджу, який в 1976-му купив на аукціоні NASA старі бобіни за $217 під виглядом «робочихматеріалів». Більш ніж через 40 років американець знайшов куплені плівки у багажнику свого авто і виявив, що серед них була оригінальна зйомка висадки на Місяць, яку зробив Ніл Армстронг на свою камеру.

Зараз Джордж може продати ці записи на аукціоні Sotheby’s за ціною від $700 тис. до $2 млн. За ці гроші Кубрик і справді міг зняти фейкову висадку NASA на Місяці в кінці 1960-х.

Очима Армстронга

Щоб ще більше позлити місячних хейтерів, за кілька днів до 50-ї річниці місії Аполлон-11 фахівці з NASA опублікували відеосимуляцію, на якій від імені Ніла Армстронга можна спостерігати посадку корабля на Місяць у високій роздільній здатності.

Розробники використовували оригінальне відео з камери біля вікна Базза Олдріна в нетиповому форматі 6 кадрів на секунду і реконструювали цей короткий ролик з високою роздільною здатністю таким чином, ніби камера знімає з вікна першопрохідника Армстронга.

Вийшов правдоподібний трихвилинний ролик у хорошій якості, який містить навіть оригінальні записи розмов між членами команди Аполлона. Для більшої реалістичності творці відео також залишили всі фактичні дані про посадку, включно з широтою, довготою, положенням корабля, його швидкістю і висотою.

«На початку відео Армстронг зауважив, що точка посадки була на скелястому північно-східному фланзі Західного кратера… що змусило його взяти ручне управління і полетіти горизонтально в пошуках безпечного місця для посадки. У той час тільки Армстронг бачив небезпеку; він був занадто зайнятий керуванням місячним модулем, щоб обговорити ситуацію з керівництвом місії», — пише NASA.

У підсумку Ніл Армстронг посадив корабель на 500 метрів далі від запланованої точки посадки Аполлона. NASA також порівняло оригінальне відео зі своєю новою реконструкцією.

Запасна промова Ніксона

Ще одним маловідомим фактом про висадку на Місяць у 1969-му є запасна промова президента США Річарда Ніксона, яку підготували на випадок, якби астронавти Аполлона-11 загинули. Днями в науковому журналі Discovery опублікували повний текст цієї промови. Ми публікуємо версію виступу Ніксона, що не відбувся, українською мовою:

«Доля визначила, що люди, які вирушили на Місяць досліджувати світ, залишаться там спочивати з миром.

Ці хоробрі люди, Ніл Армстронг і Едвін Олдрін, знають, що немає надії на їх повернення. Але вони також знають, що в їхній жертві є надія для людства.

Ці двоє людей поклали свої життя заради найблагороднішої мети людства: пошук істини і розуміння.

Їх будуть оплакувати їхні сім'ї і друзі; їх буде оплакувати народ; їх буде оплакувати весь світ; їх буде оплакувати Мати Земля, яка відправила двох своїх синів у невідомість.

У своєму відкритті вони змусили людей з усього світу відчути себе єдиним цілим; своєю жертвою вони тісніше пов’язують братство людей.

У стародавні часи люди дивилися на зірки і бачили своїх героїв у сузір'ях. Зараз ми робимо те ж саме, але наші герої — люди з плоті і крові.

Інші підуть їхнім шляхом і обов’язково знайдуть дорогу додому. Людині не буде відмовлено в пошуках. Але ці люди були першими, і вони залишаться головними в наших серцях.

Кожна людина, яка подивиться на Місяць в наступні ночі, буде знати, що є куточок іншого світу, який назавжди належить людству".

Автор: Константин Ценцура. Новое время.