28 років тому українці поставили крапку в існуванні СРСР. Хроніка історичного референдуму

День 1 грудня 1991 року став для України історичним — на загальнонаціональному референдумі українці висловилися за незалежність своєї держави.

Голосування, яке фактично перекреслило результати першого всесоюзного референдуму, що пройшов 17 березня того ж року, відбулося в один день з виборами першого президента незалежної України.

На єдине питання — «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» позитивну відповідь дали понад 90% громадян.

З 1985 року Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов і його прихильники почали політику перебудови. Різко зросла політична активність народу, сформувалися масові, в тому числі радикальні і націоналістичні, рухи та організації. Спроби реформування системи управління призвели до поглиблення кризи в країні.

Напередодні голосування Президія Верховної ради України виступила зі зверненням до народу, в якому були такі слова:

Сьогодні не підтримати незалежність означає лише одне — підтримати залежність. Але тоді виникає питання: залежність від кого? Де та країна, від якої ми палко бажаємо бути залежними і, таким чином, працювати на неї? Наскільки відомо, жодна з країн-сусідів і жодна з країн світу не претендує на те, щоб оголосити Україну залежною від себе. Це було б безглуздям.

Отже, незалежність. Альтернативи — немає.

Тільки незалежна Україна зможе, як рівноправний партнер, вступати в будь-який міждержавне співтовариство з сусідами, в першу чергу з найбільш близькою нам Росією.

АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
— здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України.

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Згідно з результатами першого — всесоюзного — референдуму від 17 березня, 76,5% тих, хто брав участь, на питання «Чи вважаєте ви необхідним збереження СРСР» відповіли «Так». В Українській РСР понад 70% висловилися за збереження Союзу.

Але всього через кілька місяців 1 грудня вже в незалежній Україні 90% учасників другого — всеукраїнського — референдуму, на який прийшло 84% громадян, проголосували за незалежність України. Суперечка навколо цього питання серед істориків і політиків не вщухає досі.

Розпад СРСР

Розпад СРСР відбувався на тлі загальної економічної і зовнішньополітичної кризи. У 1989 році вперше офіційно оголошено про початок економічної кризи в СРСР. У період до 1991 року хронічний товарний дефіцит доходить до максимуму — з вільного продажу зникають практично всі основні товари, крім хліба. Практично у всіх регіонах країни вводиться нормоване постачання у вигляді талонів.

З 1991 року вперше зафіксована демографічна криза. Відбувається масове падіння прорадянських комуністичних режимів у Східній Європі в 1989 році. У Польщі приходить до влади колишній лідер профспілки Солідарність Лех Валенса, в Чехословаччині — колишній дисидент Вацлав Гавел. У Румунії, на відміну від інших країн Східної Європи, комуністи були зміщені силою, а президент Ніколае Чаушеску разом з дружиною розстріляні за вироком трибуналу. Таким чином, відбувається фактичний колапс радянської сфери впливу, що склалася за підсумками Другої світової війни.

На тлі загальної кризи зростає популярність радикальних демократів на чолі з Борисом Єльциним.

Намагаючись врятувати СРСР від розпаду, члени Державного комітету надзвичайного стану — ГКЧП намагаються взяти владу в свої руки. В окремих районах союзу встановлюють заходи надзвичайного стану — заборона всіх політичних партій, крім КПРС, заборона мітингів і демонстрацій, введення жорсткої цензури.

Верховна Рада України відмовилася виконувати їхні вказівки. У вересні 1989 року засновано рух українських націонал-демократів Народний рух України, який був в меншості при більшості членів Компартії України. 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет Української РСР.

Після провалу серпневого путчу 24 серпня 1991 Верховна Рада Української РСР прийняла Акт проголошення незалежності України, який був підтверджений результатами грудневого референдуму.

Леонід Кравчук, президент України (1991−1994):

— Я запропонував провести референдум для того, щоб перебороти референдум 17 березня 1991 року іншим референдумом, і це мало історичне значення для української незалежності, тому що Верховна рада давно б денонсувала і Біловізьку угоду, і відкинула б рішення ВР від 24 серпня.

Крім України, більше жодна республіка СРСР не проводила референдумів про підтвердження незалежності. Її проголошення, закріплене референдумом, поклало хрест на надіях зберегти Радянський Союз в колишній формі. Українці сповнилися ентузіазму щодо самостійного управління своєю країною — і повторно довели своє прагнення до незалежності через 22 роки, в грудні 2013, повставши проти зародків нової диктатури Віктора Януковича.

Новое время

Смотреть полную версию