Данило Гетманцев: Мушу констатувати провал боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів

Нещодавно цю тему порушував на своєму засіданні профільний парламентський комітет – комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, де головує депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.

За його словами, держбюджет недоотримує щороку 12 млрд грн через нелегальний ринок сигарет і ще 8 млрд грн – через нелегальний ринок спирту.

Парламентар розповів, чому провисає цей напрямок і як законотворці можуть зробити боротьбу з нелегальним ринком ефективнішою та наповнити бюджет.

— Яка зараз ситуація на ринку підакцизних товарів? Який обсяг його тінізації?

— На жаль, мушу констатувати провал боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів за всіма напрямками – пальне, алкоголь, тютюнові вироби. Ми не бачимо істотного зростання надходжень від акцизного податку.

Натомість в інтернеті можна вільно придбати алкоголь і тютюн без акцизних марок. У центрі Києва можна купити пачку цигарок за 20 грн, тоді як у нас мінімальне податкове зобов'язання – 29 грн.

Я бачу цей провал боротьби з "тінню" на рівні економічних показників, але навіть без них його може помітити будь-хто на побутовому рівні.

Недавнє дослідження на ринку тютюну показало 12% нелегального ринку. Такого навіть при Януковичі не було. (Згідно зі звітом "Kantar Україна", частка нелегальних тютюнових виробів у лютому 2021 року становила 12,8% проти 5,8% у лютому 2020 року, це максимальний показник з 2011 року. – ЕП).

Цей рекорд є наслідком бездіяльності правоохоронних органів.

Duty Free як джерело нелегального ринку

— У Kantar пояснювали, що цей рекорд зумовлений переважно зростанням нелегального продажу призначених для експорту сигарет і продукції Duty Free.

— Duty Free – це лише одна зі схем. Потужна, але одна з багатьох.

Призначені для продажу в магазинах Duty Free партії підакцизної продукції можуть реалізовуватися через роздрібні мережі з підробленими акцизними марками або онлайн повністю "в чорну", про це йшлося на засіданні комітету 9 червня.

Питання торгівлі в Україні продукцією, призначеною для продажу в Duty Free, детально розглядаються у нас на комітеті. Маємо результати перевірки Duty Free в аеропорту "Київ".

У січні-березні 2021 року магазини безмитної торгівлі в цьому аеропорту продали 508 млн шт тютюнових виробів або 2,5 млн блоків. У середньому – по шість блоків на одного пасажира, включаючи дітей. 98% цього обсягу продав один з трьох магазинів – "Пі джей Україна".

А в червні 2020 року було продано аж 30 блоків на одного громадянина, який залишав країну. Літаки не літали – карантин, мало було пасажирів, тому така статистика. Це говорить про те, що діє системна корупція.

— Хто в ній бере участь?

— З одного боку – виробники, які постачають в магазини безмитної торгівлі такий товар. З іншого боку – магазин, який начебто реалізує ці сигарети. Ми ж розуміємо, що це вдавані операції і підроблені документи.

Прикордонники надають прізвища людей, які від'їжджають. Вони мають збігатися у звітності.

Кінцева ланка – ті, хто спродають ці товари в роздрібних точках у містах України. У Києві ми легко знайшли сигарети з позначкою Duty Free в самому центрі. Витратили лише три години. А ДФС їх чомусь системно не бачить. І митниця теж.

Колеги на засіданні комітету звернули увагу на цікавий факт: акт був складений у березні, а робота цього магазину безмитної торгівлі була зупинена лише через місяць, за два дні до засідання комітету.

Це вказує на те, що вся система працює на ухилення від оподаткування.

— Яка ситуація в інших аеропортах?

— Перевірки проводяться і в інших аеропортах, але результатів поки що нема.

До речі, ця фірма працює не тільки в аеропорту "Київ", а й, скажімо, на пішохідних переходах через кордон. Там за день може пройти кілька громадян, але чомусь за статистикою вони завжди беруть із собою кілька блоків цигарок.

Хочу зазначити, що це питання не однієї фірми і не однієї схеми. Схем насправді дуже багато. До прикладу, відома алкогольна торговельна марка реалізується з так званими марками-близнюками, надрукованими в Туреччині.

Зрозуміло одне: тіньові схеми реалізуються відкрито. Відомі місця виробництва, канали постачання та реалізації. Чому ж протидія цьому злу є таким важким завданням для правоохоронців?

Це ми і пробуємо з'ясувати. З'ясувати або замінити тих, хто стоїть за ними…

— Контрабандні схеми не реалізуються без "прикриття" з боку посадових осіб. Чи відкриті кримінальні провадження за участь у таких схемах?

— Якщо говорити про магазини безмитної торгівлі, то там були відсторонені посадові особи, які довго не зупиняли діяльність цих ділків, порушена кримінальна справа.

— Відсторонили звичайного інспектора чи когось вищого за рангом?

— Ви ж чули про відсторонення 200 митників унаслідок рішення РНБО? На жаль, один з тих, хто попався на хабарі, після відсторонення був знову допущений до роботи. Тому відсторонення в межах системи митниці чомусь не спрацьовує.

— Через судове рішення?

— Ні, рішенням самої митниці. Замкнене коло. Маю надію, що його вдасться розірвати керівнику митниці Павлу Рябікіну системними змінами кадрового складу ДМСУ.

— Після розгляду питання щодо боротьби з нелегальним ринком тютюнових виробів на засіданні комітету ви та ваші колеги дали завдання Мінфіну, ДФС та митниці. Буде позитивний ефект?

— Було поставлене завдання фіскальній службі та прокуратурі припинити діяльність цього магазину. Вона припинилася, але без системної боротьби з'явиться інший.

З огляду не це, я покладаю великі надії на створення Бюро економічної безпеки. Воно мусить вичистити ці корупційні традиції з органів податкової міліції.

— Доки його створять, є ще митниця, податкова, прикордонники…

— Це взаємопов'язані речі. Хоча це більше питання митників, ніж прикордонників. Щодо податкової, то вона скаржилася комітету, що передає матеріали про правопорушення до Державної фіскальної служби і там вони чомусь "помирають".

Це стосується і скруток з ПДВ, тобто системного ухилення від оподаткування податком на додану вартість, і сплати підакцизного податку. Хоча дії податкової служби теж мають бути більш активними.

Недоотримані мільярди

— Які результати боротьби з тіньовим ринком тютюнових виробів будете вважати успішними?

— Збільшення надходжень до бюджету. Ми оцінюємо нелегальну частку ринку алкогольної  продукції 50%.

Якщо виставити цілодобові пости навколо кожного спиртзаводу, а їх близько пів сотні, це б збільшило надходження до держбюджету на 8-10 млрд грн і повністю перекрило б нелегальний ринок. Для цього потрібно десь 450 людей для варти.

Найголовніше – були б живі споживачі, бо хто знає, що в тих інтернет-посилках людям приходить. Я вимагав цього від голови ДФС, телефонував йому. Податкова зверталася до ДФС: дайте нам людей для організації цих постів. Їх досі немає.

Через нелегальний ринок тютюну бюджет недоотримує десь 12 млрд грн. Тому для мене надходження до бюджету – єдиний об'єктивний показник. Інший – ми повинні забити в пошук відповідний підакцизний товар в інтернеті і не знайти його.

— ДФС скаржиться, що не встигає сайт заблокувати, як виникає інший з хостингом за кордоном.

— Було б бажання. Хоча я не кажу, що фіскали мають лише блокувати сайти. До речі, вони їх блокують – близько пів сотні сайтів заблоковані за рішеннями судів. Тобто механізми є, було б бажання.

Тут ключове джерело – спиртзаводи та лікеро-горілчані заводи. Конкретні заводи, ми адреси надали.

— Чи варто підвищувати відповідальність за контрабанду та надавати митниці правоохоронну функцію, як радять деякі експерти з ЄС?

— Проблема з відповідальністю за контрабанду вирішується не стільки через суворість покарання, скільки через його невідворотність.

У нас зараз істотна адміністративна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів: вилучення і штраф. Однак без невідворотності покарання це не працює. Чи запрацює, якщо введемо кримінальну відповідальність за це правопорушення?

Напевно, кримінальна відповідальність становить більшу загрозу для правопорушника, але чи запрацює це, залежить від дій правоохоронців та невідворотності покарання.

Я не заперечую проти правоохоронної функції митниці, але надавати її можна тільки реформованій митниці. Зараз же вони не реалізують ті функції, які в них є. Однак процес реформування рухається і ще рано говорити про результати.

— Комітет, який ви очолюєте, надав низку зауважень комітету з питань правоохоронної діяльності щодо президентського законопроєкту №5420 про криміналізацію контрабанди.

Оскільки ви були автором аналогічної ініціативи, виникає запитання: як можна вдосконалити цей документ, щоб він запрацював?

— У нас немає дискусії щодо необхідності криміналізації контрабанди підакцизних товарів. Необхідність очевидна.

Є дискусія щодо необхідності криміналізації порушень, пов'язаних з недостовірністю даних у декларації. Бізнес побоюється, що це стане інструментом неправомірного тиску на нього під час митного оформлення.

До другого читання законопроєкту це треба буде обговорити. Мені також здається, що слід збільшити пороги притягнення до кримінальної відповідальності за контрабанду. Про суми і деталі треба говорити між першим та другим читаннями.

— Чи є політична воля ухвалити законопроєкт у першому читанні до завершення поточної сесії?

— Думаю, фракція підтримає. У першому читанні можемо розглянути проєкт до кінця цієї сесії, тобто до середини липня. Я переконаний, що результат може бути тільки в комплексі з реформою митної служби. Сам закон ефекту не дасть.

— Уряд зареєстрував законопроєкт №5600, який пропонує посилити контроль за виробництвом тютюнових виробів (наприклад, запроваджується звітність для ферментаційних заводів).

Чи підтримуєте ви такі пропозиції і чи схвалять їх депутати?

— Не готовий говорити про ці зміни. Це питання потребує дискусії. Не виключаю, що ми їх підтримаємо. Але без залізної волі на рівні виконавчої влади щодо забезпечення контролю що б ми не прийняли – результату не буде. Я не впевнений, що в правоохоронних органів є така воля.

Ми як суспільство не бачимо результату. Вони звітують про кількість вилученого спирту, порушені кримінальні справи, але я це чую з 2019 року. Результату – нуль.

Що цікаво: перед проведенням конкурсу на голову БЕБ, а вони всі хочуть перейти в цей новий орган, таких "переможних" реляцій стало набагато більше.

— Ви критикували рішення про зменшення ЄСВ у 2016 році. Однак прихильники реформи говорять, що втрати бюджету компенсувалися зростанням економіки в середньостроковій перспективі.

— Прихильникам цього відверто делетанського, ганебного рішення, що не призвело до обіцяної детінізації зарплат та завдало втрат бюджету, я би радив проаналізувати цифри.

Якщо у 2013 році платежі з ЄСВ становили 12,8% ВВП, то у 2020 році – 7% ВВП. Частка детінізованого ПДФО не перекрила ефекти від зниження. У 2013 році надходження від ПДФО становили 4,9% ВВП, у 2020 році – 6,3% ВВП.

Разом: "плюс" 1,4 відсоткового пункту ВВП від ПДФО проти "мінус" 4,8 в. п. від ЄСВ. Яких ще цифр не вистачає, аби зрозуміти ефект від зменшення ЄСВ для державного бюджету?

— Які ще законодавчі зміни потрібні для боротьби з контрабандою підакцизних товарів?

— Ми зробили все необхідне і навіть більше. Наприклад, щодо пального і спирту ввели безпрецедентно жорстку систему контролю. У податкової та правоохоронних органів є всі необхідні повноваження, щоб здійснювати належний податковий контроль за підакцизними товарами. Те, що ми зробили з 2019 року, є достатнім для боротьби з нелегальним ринком.

З 1 січня почне діяти закон про фіскалізацію. Тепер справа винятково за органами виконавчої влади.

Мене непокоїть позиція Кабінету міністрів щодо фіскалізації ризикових груп товарів. Щодо них Кабмін досі не зняв мораторій на перевірки. Ми не бачимо ефекту від фіскалізації цих груп товарів. Це дуже погано.

Виконавча влада пробуксовує у виконанні таких потрібних і, до речі, дуже непопулярних для країни рішень, які парламент ухвалив з позаминулого року. Ми змушені в цьому Кабміну допомагати.

Спецпроєкт. Економічна правда