Що буде з водою, зерном та Півднем після підриву Каховської ГЕС

Свого часу Україна вже пережила дві екологічні катастрофи, пов’язані з аваріями на електростанціях. У 1941 році радянська влада, аби зупинити наступ гітлерівців, підірвала Дніпрогес. У 1986-му — та ж радянська влада внаслідок обурливої недбалості допустила вибух на ЧАЕС. Тепер маємо третю катастрофу — і знову через Москву. 

Дамба Каховського водосховища утримувала 18 мільярдів кубічних метрів води. Для порівняння, в Україні щорічно використовується близько 10 млрд кубометрів свіжої води.

Кількість затоплених територій обраховується кількома тисячами квадратних кілометрів. Під водою опинилися більш як півтора десятка міст і сіл, а загалом існує загроза для 80 населених пунктів українського Півдня. 

Фактично йдеться про факт екоциду, скоєного Росією — масового знищення рослинного та тваринного світу, отруєння атмосфери та водних ресурсів — того, що може спричинити екологічну катастрофу.

Проблема перша: врожай і чорнозем 

Високі врожаї на Півдні України досягаються завдяки системі зрошувальних каналів, які наповнювалися водою з Каховського водосховища. На якийсь час ця вода заповнить їх ущерть, заллє поля. А коли вона зійде, канали пересохнуть — спорожніле Каховське «море» не зможе більше їх наповнювати. 

«По зерновому, по овочево-баштанному раю Півдня завданий удар, — говорить голова української екологічної асоціації «Зелений світ» Юрій Самойленко. — Через відсутність рослинного покрову суховії посилять ерозію ґрунтів. Каховська вода, звичайно, не змиє весь чорнозем, але стан ґрунтів погіршиться через засуху та пилові бурі». 

Екологи одноголосні в думці, що цього року із залитих водою полів ми вже нічого не зберемо. Унаслідок катастрофи може змінитися сільськогосподарська спеціалізація регіону. 

«Херсонщина, Миколаївщина, Запоріжжя — це українська житниця, український сад і город. У цих регіонах урожай починають збирати якраз у червні. Вода Каховського водосховища його просто знищила — ще незібраним або непереробленим. Далі суховії та посуха можуть докінчити справу», — дає невтішний прогноз Юрій Самойленко.

Проблема друга: пилові бурі

Площа Каховського водосховища до катастрофи становила 2155 км². Екологи наразі не мають одностайної думки, наскільки вона зменшиться після катастрофи. 

Одні зазначають, що водосховище обміліє метрів на 6–7, інші — що воно повністю висохне. Очевидно одне: вітри, які дуже сильні в цьому регіоні, усе літо підніматимуть із дна водосховища пісок і висохлий мул. Усе це у вигляді пилових бур буде застилати поля й населені пункти, погіршуючи екологічну ситуацію. 

Проблема третя: затоплення «пустелі»

Олешківські піски навряд опиняться під водою, зазначають екологи. Оскільки єдина в Європі «пустеля» горбиста, вода може підійти впритул до піщаного масиву й зупинитися, перетворивши горби на піщані острови. 

Улітку пісок в Олешках нагрівається до 70 градусів за Цельсієм — каховська вода, звичайно, не закипить, але швидко випарується. З іншого боку, можливо, вода розбудить «спляче» в піску насіння — і пагорби на якийсь час проростуть рослинами. Загалом же, Олешки порятують самі себе: піски є доволі примітивною екосистемою, яка здатна швидко відновлюватися. 

Проблема четверта: вода знищує тварин Півдня 

Екологи в один голос зазначають, що біосферному заповіднику «Асканія-Нова» підтоплення не загрожує. 

Менш однозначна ситуація з «Нижньодніпровським» національним природним парком, «Чорноморським» біосферним заповідником, ландшафтним парком «Кінбурнська коса» й іншими природоохоронними зонами. 

Особливо небезпечною велика вода стане для їхнього тваринного світу. 

«Тварини будуть рятуватися відповідно до своєї поведінкової моделі, вони слухатимуться свого інстинкту, — говорить директор Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України, доктор біологічних наук Віталій Харченко. — Однак не всі зможуть врятуватися. Порушаться, наприклад, гнізда водоплавних птахів у гирлі Дніпра. Дорослі птахи зможуть полетіти, але пташенята загинуть. Змиється риба, а йдеться ж про рибні місця. Катастрофа ще й у тому, що порушиться стабільність унікальних Причорноморської та Дніпровської екосистем. Оці всі наші зусилля зі створення заповідників, зі збереження природи — усе пішло прахом в одну мить. Вода, звичайно, з часом спаде. Але поки що вона на шляху знищує все живе». 

Проблема п'ята: питна вода та епідемії 

Велика кількість населених пунктів Півдня України ризикує залишитися без централізованого водопостачання із Дніпра. 

«Зараз важко робити якісь прогнози, бо поки що немає чітких даних щодо відповідних населених пунктів, — зауважує голова комітету охорони водних ресурсів, водного врядування та екомодернізації водної сфери PAEW Мар’яна Гінзула. — Жодна потерпіла громада не залишиться без води буквально. Але можуть зменшитися обсяги та графіки її подачі, тиск у системах тощо. Жодне місто не живиться тільки з одного джерела постачання. Не буде дніпровської води — буде інша». 

Інша — це, зокрема, привізна. Щодо цього вже є відповідне рішення РНБО. За даними PAEW, до повномасштабного російського вторгнення 1224 населені пункти в Україні споживали саме привізну воду — отже, відповідна система постачання в країні відпрацьована. 

Ще одна загроза — епідемії, бо велика вода змиває все на своєму шляху: скотомогильники, кладовища, сміттєзвалища, склади з міндобривами та хімічними речовинами, нафтопродукти. У ній будуть загиблі тварини та «мул» водосховища. Усе це піде до Лиману та Чорного моря, осяде в межах населених пунктів. 

Потенційно це може призвести до погіршення епідеміологічної ситуації. І якщо на підконтрольній Україні території обов’язково проводитимуть відповідну роботу, то на тимчасово окупованих Росією територіях чекати на них не доводиться — а це лише посилює загрозу епідемій.

Проблема шоста: загроза для Запорізької АЕС

Наразі щодо загрози для ЗАЕС теж немає однозначності. Очільник «Енергоатома» Петро Котін заявив, що підрив Каховської ГЕС не вплине на роботу Запорізької атомної електростанції. За його словами, реактори ЗАЕС охолоджуються зі ставка, який не залежить від води Каховського водосховища. Екологи ж щодо цього висловили іншу думку. 

«Каховське водосховище є водоймою-охолоджувачем для Запорізької АЕС. Хтось скаже, що на ЗАЕС є спецконструкції для охолодження. Так, вони є, але їх недостатньо для охолодження шести реакторів, які наразі відімкнені від живлення та працюють у “сплячому” режимі на дизельгенераторі, ресурс якого обмежений днями», — говорить президентка PAEW Людмила Циганок. 

Щоправда, в Асоціації зазначають, що остаточно проблема ЗАЕС актуалізується наступного тижня. І є надія, що МАГАТЕ зможе вжити відповідних заходів, щоб унеможливити біду.

Відновлення може тривати роками, але історія позитивна 

Чи відновилася екосистема після підриву Дніпрогесу? А після аварії на ЧАЕС? Так, відновилася. Буяння флори і фауни в Чорнобильській зоні тому запорука. 

«Наступного року вже буде легше. Хоча, поки не відновимо рівень води в Каховському водосховищі, будемо потерпати», — вважає Юрій Самойленко. 

Мар’яна Гінзула стверджує, що підрив Каховської ГЕС та екологічні негаразди підштовхнуть українців до інноваційних рішень у багатьох галузях. 

«Досі ми використовували ще радянські технології збору води — а тепер замість мережі, побудованій на Каховській ГЕС і відповідних зрошувальних каналах, ми зможемо застосувати щось абсолютно нове, більш раціональне й досконале. Збудувати, наприклад, нові гідротехнічні споруди на Дніпрі», — каже вона. 

На її думку, українцям не треба також боятися зміни звичних нам природних ландшафтів — екосистеми не застиглі, вони постійно розвиваються, природа постійно змінюється. Підрив ГЕС може дати поштовх для дуже цікавого розвитку затоплених територій.