Бездомні собаки – міфи та страшна реальність Миколаєва

За різними підрахунками бездомних собак в Миколаєві нараховується від 5 до 30 тисяч. Все частіше з їхнього боку ми помічаємо напади на людей. У багатьох тварин немає притулку, посилюється рух «догхантерів», ми чуємо про масові отруєння собак… Місто вже на порозі війни між захистом та самозбереженням, за ареали перебування собак та людей.

Останні кілька років Миколаїв залишений сам на сам зі зграями диких, злих, голодних собак. Війна йде з перемінним успіхом. І як би цинічно це не звучало, але бездомні собаки нагнали на людей страх та боязнь і тепер є повноправними власниками вулиць, дворів, дитячих майданчиків, скверів та парків.

Якщо звернутися до офіційних даних, то існує три статистики по бездомних собаках в мiстi. Начальник управління охорони навколишнього середовища та благоустрою ЖКГ Володимир Корчагов називав цифру 10-11 тисяч. Керівник Миколаївського міського товариства захисту тварин Муза Махова каже про 12-13 тисяч. Гендиректор ТОВ «Крот» Олег Колесник посилається на європейський досвід підрахунку і стверджує, що в місті до 40 тисяч бродячих собак! І їхня кількість різко збільшується.

Щоб якось врахувати громадську думку, на своїй сторінці в facebook я запитав, як люди  ставляться до нашестя бездомних собак?



Відповіді та коментарі були діаметрально протилежні. Хтось просто говорив, що собак потрібно знищувати і не думати про наслідки, інші приводили приклади Херсонських, Сімферопольских, Львівських товариств захисту тварин. Але в кожного була своя історія зустрічі та сутички з собакою, з хижаком, який встановляє свої правила в темних перевулках чи в сквері. Нещасних випадків безліч. Буває, що такi зустрiчi для людей закінчуються добре, але трагічні випадки також трапляються.


Людина не була б людиною, якщо б вона не була твариною. Ця метафора добре відображає існуючу дійсність. Ще рік тому на сайті міського голови промайнула інформація про будівництво та відкриття притулку для бездомних собак. Навіть дата називалася. 1 травня 2011 року. Пройшов рік. Інформація відсутня, будівництва немає, і притулку також немає. Проблеми є.


Міська влада намагається ігнорувати та закривати очі на запити громадян щодо вирішення проблеми з бездомними собаками. Час від часу в місті лунають гучні заяви про відкриття собачого притулку. Наразі, найсвіжіша дата – це середина літа. Та насправді навіть до кінця літа (і навіть до початку зими) ніхто притулок для бездомних собак не відкриє. Виділені кошти в розмірі 800 тис. гривень зникли, а на будівництво не вистачає ще 3-4 млн. гривень. Глухий кут. І купа невирішених проблем.


Тим часом громадяни починають об’єднуватися в неформальні угрупованні і труять собак. Кілька тижнів тому в районі «Намиву» було отруєно близько 30 собак. Люди з жахіттям спостерігали за стражданнями тварин. Хтось скаже, що цим займаються нелюди та збоченці, але вони називають себе – «догхантерами» (мисливці на собак). На різних форумах, в групах вони дають один одному поради. Приміром, є сайти,  на яких можна знайти докладну інформацію, як нищити собак. Учасники цієї групи навіть мають свій маніфест. Найулюбленіший спосіб знищення – це отруєння.


На противагу їм виступають спільноти захисників тварин. Вони ставляться до собак, як до дітей. Називають їх «дівчинка» та «хлопчик», і завжди знайдуть причину провини людини у тому, що собака напала на неї. Вони розуміють, що проблема існує. І як вихід наводять приклад європейських країн, де собак відправляють до притулків і проводять стерилізацію. Саме контроль за народжуваністю зможе вирішити проблему розмноження бездомних собак. Крім того, за кордоном дуже високі штрафи, якщо ви не можете наглядати за собакою, не контролюєте народжуваність і викидаєте собаку на вулицю. Пропозиція конструктивна, але слід нагадати, що ми живемо не в Німеччині чи Франції, а в Україні. Потрібно спуститися на землю і зрозуміти, що у нас немає ні дієвого собачого притулку, ні нормального центру за контролем розмноження тварин.

Якщо раніше, коли собак було в місті не так багато, захисники тварин користувалися підтримкою та допомогою, то зараз ситуація змінилися. Більшість  негативно відноситься до «захисників», стверджуючи, що тi більше говорять, ніж роблять. Головною проблемою вважається відсутність фінансування. 

Лінія фронту проходить по вулицях, парках та скверах міста. Остання собача перемога – це захоплення дитячих майданчиків. Собаки збираються в зграю і окупують дитячий майданчик. Тепер діти обходять десятою дорогою колись такі потрібні і необхідні майданчики для гри.

Механізм роботи притулку по вулиці Комінтерна, 36 (План)

- Спійману тварину переміщують до карантину

-  Здорову тварину стерилізують і випускають на вулицю(!)

-  Хвору тварину – присипляють (рішення про присипляння приймають не менше двох ветлікарів)

-  Розрахункова пропускна здатність майбутнього комплексу – 100 тварин в місяць

Виходить, що за найоптимістичнішими прогнозами, щоб через притулок пройшли всі тварини Миколаєва (за умови відсутності природного приросту, що вже виглядає фантастично) потрібно більше 30 років. Цифра вражаюча. Але це буде, коли притулок відкриється, а зараз він лише в планах.

Що робити з собаками зараз, поки притулку немає? Адже проблеми, які створюють собаки, залишаються невирішеними. Це і шум, і фекальне забруднення вулиць, хвороби, транспортні пригоди, напади на перехожих, особливо на дітей.

Конкретної відповіді немає і, напевно, її не буде.

Ми хочему дати вам пораду, де треба бути обережним, щоб не потрапити у небезпеку, у виглядi карти. На нiй позначено місця найбільшого скупчення собак.


Та час іде, а віз проблем в Миколаєві і далі стоїть на тому ж місці. Як  і коли вирішиться ця проблема, невідомо. Собаки тим часом продовжують захоплювати вигідні для себе місця, люди намагаються обминати їх, а влада лише розводить руками і обіцяє вирішити проблему бездомних собак. Але всі добре знають, що обіцянки обіцянками, а справу потрібно вирішувати і негайно. Негайно - значить зараз, а не через рік чи десять років.