Арабатська коса стає популярною. Буде як завжди: місце фантастичне, скрізь хаос і базар?

Рожева сіль, білий, як літні хмаринки, пісок, тепле море і цілющий Сиваш. Така Арабатська стрілка. Після втрати Криму сюди туристів тут побільшало - і начебто є шанс зробити нормальний курорт із набережною для прогулянок та організованим простором. Але все йде до того, що буде, як на більшості українських чорноморських курортів: хаос, який більше нагадує базар біля кінцевої станції київського метро, ніж місце відпочинку.

Затока №2

Арабатська стрілка. «Арабатка», як її називають місцеві, дуже схожа на Затоку. Це витягнута коса шириною від 1 до 2 км, що тягнеться кілька десятків кілометрів від східної частини Херсонської області до Керченського півострова. Зі сходу Азовське море, а з заходу – солоне озеро Сиваш.

Якщо Затока розвивалася хаотично протягом усіх років незалежності, то Арабатка мала б врахувати усі недоліки такого шляху і почати створювати по-європейському затишне туристичне місце. Із пішохідною набережною над морем, яка відкрита для усіх, клумбами, широким пляжем, продуманими парковками і розумним розміщенням кав’ярень та ресторанів.

Реклама

Для цього у місцевих керівників повинна бути мрія: зробити Арабатку найкращим курортом в Україні. За мрією мають стояти знання: що для цього потрібно? Далі – гроші. Останні лежать на відстані витягнутої руки – потрібно створити Об’єднану територіальну громаду, і завдяки децентралізації бюджети сіл наповняться. Ми поспілкувалися з головами сільрад коси, вони усі знають, які переваги дає об'єднана громада, і усі говорять про гроші. Про мрії ми не почули.

На Стрілці унікальний мікроклімат: дуже помірний і не такий спекотний, як в Залізному Порту, що у херсонських степах. Тут ще можна добре відпочити «дикуном» при відносно чистому морі і пляжах.

Ще одна особливість Стрілки – сіль привабливого рожевого кольору. Виглядає романтично. Місцеві її продають як сувенір. Азовське море, крім того що чисте (на відміну від сусіднього Генічеська), ще й дуже тепле, бо біля берега мілко. Завдяки течіям мало медуз та водоростей. Якщо відкинути думки про те, що це Азовське море, почуваєш себе десь на рівень вище, наприклад, на дикій частині турецького чорноморського узбережжя.

Під час окупації Криму, 2/3 Арабатської стрілки опинилися під контролем військ Росії, оскільки адміністративно належали до Криму. «Херсонська» частина стрілки, найбільш широка, залишилася під українським контролем.

Тут багато туристичних баз, а місцеві мешканці будують 3-4 поверхові міні-готелі.

Генічеськ проти сіл

Коса - це Генічеський район, а на ній села Стрілкове, Щасливцеве, Генічеська Гірка та Приозерне. Місцеві живуть з туризму, приблизно так само, як і мешканці Затоки. Інших способів заробити тут мало.

Центр життя - село Щасливцеве: до його сільради входять три з чотирьох населених пунктів, є вихід на пляжі і на Азовському морі, і на Сиваші.

Стрілкове стоїть дещо осторонь від цих сіл, але йому належить найдовший шматок берега – понад 20 кілометрів пляжів.

В’їзд в Стрілкове

Як тільки потік туристів почав зростати, в селах почали більше будувати на узбережжі.

Це збіглося з політикою уряду щодо децентралізації. І майже відразу у сільрадах почали думати про організацію власної Об'єднаної громади, щоб мати можливість отримувати гроші від продажу землі під туристичні бази та податку на нерухомість. Зараз чимало «туристичної» землі лежить за межами сіл. Ділянками розпоряджається державна адміністрація і, відповідно, гроші йдуть у центральний бюджет, а не сільський. А створення громади збільшить площу підконтрольної землі.

І тут виник конфлікт.

Спротив районної влади у Генічеську – вельми серйозний. Фактично, майже весь туризм району – це Арабатка.

— Нам одразу почали гальмувати всі документи. Дійшло навіть до відвертої розмови з головою РДА. Нам дали зрозуміти, що створити ОТГ нам не дадуть. Область, ясна річ, підтримує РДА, - каже голова сільради Щасливцевого Віктор Плохушко.

Тим часом голови сільрад на стрілці дійшли навіть до профільного міністра і побували на нараді в Уряді. На жаль, поки що це не зарадило.

— Це великі гроші (з продажів землі на узбережжі), але зараз вони просто йдуть в загальнодержавний бюджет, бо формально вони за межами сільради. Ми не отримуємо геть нічого! А саме ці прибутки могли б значно покращити наші бюджети, дали б нам можливість повністю реконструювати соціальну сферу і замість бетонної – прокласти асфальтовану дорогу. Наші бюджети вже зараз є профіцитними, а якщо в нас буде узбережжя, ми зможемо самі себе повністю забезпечувати усім необхідним, і навіть більше, - каже Плохушко.

Так чи інакше, голови сільрад домовились, що громада називатиметься «Стрілківська».

За його словами, в сільради вже готовий план, як можна залучати інвесторів через встановлення мінімальної ставки оренди – 3%.

— Це дасть змогу почати забудовувати берег інфраструктурою з якісним сервісом. Це вже і зараз потроху йде. Ми намагаємося контролювати процес, у нас є власний архітектор, є районний архітектор. Ми готові над цим працювати. Потік туристів росте з року в рік, і нам необхідно брати ситуацію в свої руки, - твердить Плохушко.

І в цьому голова сільради правий. З одного боку, забудова виглядає охайнішою, ніж типова забудова у Криму.

Забудова

Місцевий архітектор Максим Борідко каже, що для того, аби забудова на косі виглядала ошатно, треба просто слідкувати за тим, щоб забудовники дотримувалися будівельних норм. У випадку з Арабатською Стрілкою допомагає природа.

— Грунти не дозволяють будувати більше за три поверхи. Це дуже допомагає регулювати будівництво. Також ми намагаємось робити все для того, щоб зовнішній вигляд будівлі був привабливим – щоб не було голої цегли або ж силікатного блоку. Звичайно, не все ідеально, але вдалося принаймні уникнути хаосу, процес будівництва контрольований. Ще одна позиція – в нашому селі майже немає напіврозвалених або старих будівель. Або, принаймні, ми робимо все для того, щоб на них не добудовували поверхи, - каже Борідко.

Про відкриті для усіх пішохідні набережні та інший громадський простір місцева влада не замислюється. Тому можна сміливо прогнозувати, що з потоком туристів будівельний хаос наростатиме - і ні архітектор, ані сільський голова не зможе його зупинити. Вийде все так само, як і в Затоці.

Самі жителі села завжди раді туристам, але при цьому скаржаться, що їм не дозволяють будувати на березі.

— Я теж, можливо, хотів би збудуватися, - каже Віктор Григорович, один з жителів, - але це неможливо, тому що берегова лінія не належить сільраді. Доведеться, мабуть, будувати двоповерховий котедж на ділянці…

Чимало місцевих просто здають кімнату або дві в своєму будинку. Пожити в тісноті не так складно, зате можна підзаробити. Крім того, в компанії завжди цікавіше.

Інші кажуть, що, попри збільшення потоку туристів, їх не так і багато. Багато людей з цих сіл просто виїжджає, лише здають в оренду кімнати на літо.

— Я розбила будинок на кімнати для здачі, а сама взагалі вже кілька років живу у Генічеську. Працюю там, маю певні гроші тут. За великим рахунком, об'єднана громада, можливо, щось і змінила б, але розмови йдуть довго, а справа з місця не рушає, - твердить Олена, яка регулярно навідується до постояльців з Генічеська.

Але, попри певний песимізм на словах, жоден місцевий житель не сказав мені, що хотів би продати свою ділянку або будинок. Схоже, справи тут в усіх ідуть краще, ніж про це говорять.

За словами голови сільради, головний супротивник ОТГ – районна ОДА. Яку підтримують на обласному рівні, щоб не втрачати потік грошей.

Єдності немає

Однак, за останні півроку сталася ще одна прикра несподіванка – відбувся розкол всередині самої Арабатської стрілки. А саме - голова сільради Стрілкового вирішив не поспішати створювати ОТГ. Ми взялися з’ясувати причини його рішення.

Саме Стрілкове розташоване трохи далі від трьох населених пунктів. До нього далеко і важко добиратися, туристів тут – небагато. Але й тут на них розраховують, будують для них житло.

Типовий для українських курортів будинок для туристів

Пляжі довгі, широкі і чисті, але вкрай необлаштовані. Автомобілі паркуються прямо на них. Біля деяких пляжів – «совкові» вказівники, що це санаторні пляжі і заходити туди, мовляв, не можна. Але, на щастя, ніхто на це не зважає.

Пляж. Великий, чистий, паркомісць вистачає усім

Прогноз: із збільшенням потоку туристів власники замість таблички поставлять незаконний паркан

Сільський голова Стрілкового Олександр Пономарьов одразу каже, що на тему ОТГ не спілкуватиметься, а готовий говорити тільки про туризм. І одразу стає зрозуміло, чому.

— Наше село отримало нові кордони весною цього року, і це вже внесено в кадастр. Ми маємо наразі замість 540 гектарів - понад 2400. Інше питання, що з цим робити. Ми маємо стратегію, - каже Пономарьов.

Стає зрозуміло – Стрілковому просто не потрібне ОТГ, оскільки село отримало велику кількість землі на узбережжі і тепер розпоряджатиметься колосальним ресурсом. При цьому Пономарьов каже, що так само, як і в Щасливцевому, намагатимуться залучати інвесторів.

— Ми вже створили базу для туристів, щоб кожен міг користуватися зручностями і wi-fi. Крім того, ми наразі робимо всі зручності навіть для тих, хто приїздить трейлерами – щоб дикого туризму не було. Ми очікуємо, що якщо залучимо інвесторів до побудови інфраструктури трьома відсотками початкової ставки оренди, то вже за два роки повністю наповнимо бюджет для того, щоб прокласти нову дорогу, каналізацію, облаштувати пляжі та реконструювати дитячий садок, - каже Пономарьов.

 За його словами, село має великий бальнеологічний потенціал.

Але поки що загальний потік туристів слабко доїжджає до Стрілкового – воно розташоване на 20 кілометрів південніше Щасливцевого та Генічеської гірки, і добиратися досить далеко. Голова сільради Щасливцевого каже, що буде чекати, поки в Стрілковому «дозріють» до громади.

Чи вийде?

Чи вийде створити свою власну «туристичну» громаду у чотирьох сіл?

Ми вирішили запитати про це одного з ідеологів та постійних спостерігачів реформи децентралізації – директора з науки та розвитку в Інституті Громадянського суспільства, колишнього радника Мінрегіонбуду Анатолія Ткачука.

— Генічеський район – вельми складний і «порізаний» географічно. Важко сказати, чи вийде створити тут громаду. З одного боку, навряд чи така ОТГ самостійно потягне медицину і освіту, з іншого боку – доходи від туризму будуть значні. Але узбережжя не може належати кільком селам – воно належить і Генічеську теж, - каже Ткачук.

Чи вийде створити громаду - невідомо. Але потік туристів на Арабатській стрілці зростає з року в рік, і чим більше невизначеності із владою, тим більше хаосу і менше інфраструктури. А отже, і менші доходи від туризму.

До того ж, із введенням безвізу все більше українців відпочиватиме за кордоном, де можна знайти ціни близькі до українських, але набагато кращу інфраструктуру і у сервіс.

Сергій Корсеж, Тексти.org.ua