• понедельник

    23 сентября, 2024

  • 15.6°
    Пасмурно

    Николаев

  • 23 сентября , 2024 сентября

  • Николаев • 15.6° Пасмурно

«Рюкзаки Авакова»: НАБУ та САП у великій політичній грі

Солом'янський суд Києва обрав запобіжний захід синові глави Міністерства внутрішніх справ України Олександру Авакову у вигляді особистого зобов'язання. Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

На початку грудня 2014 року співробітники Служби безпеки України встановили камеру відеоспостереження в кабінеті Сергія Чеботаря. На той час він був заступником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

З-го грудня камера зафільмувала розмову людини, схожої на Чеботаря з людиною, схожою на сина голови МВС Олександра Авакова. На відеозаписі чоловіки обговорюють деталі тендерів на закупівлю рюкзаків для двох управлінь МВС — у Києві й Харкові. Чеботар обіцяє виділити зі «свого резерву» 180 тисяч гривень на закупівлю 100 рюкзаків. Після чого по телефону віддає наказ підлеглому та продовжує розмову з людиною, яку називає Саша.

Олексанр Снєгірьов, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) розповів Громадському, що камеру спостереження в кабінеті Чеботаря СБУ встановила «у рамках проведення контррозвідувальної діяльності». «Саме від СБУ ми отримали диск, на якому міститься запис цієї розмови», — сказав Снєгірьов.

За майже три роки свого існування відеозапис побував у Генеральній прокуратурі, Головній військовій прокуратурі, Національному антикорупційному бюро та зібрав понад 183 тисячі переглядів на youtube. 1 листопада відео опинилося в Солом’янському суді Києва як один з доказів у справі проти Олександра Авакова. Водночас син голови МВС уже добу був затриманий співробітниками Національного антикорупційного бюро (НАБУ), суд обирав йому запобіжний захід. Своєї вини він не визнає й називає кримінальне провадження спробою політичного тиску на батька.

...Як і обіцяв Чеботар, МВС закупило рюкзаки. Тільки не 5 січня, а на початку лютого 2015 року і не 2100 штук, а 6 тисяч. Закупка обійшлася міністерству в 16,5 мільйонів гривень. Їх виплатили двом маловідомим фірмам. Тож тепер НАБУ й САП намагатимуться довести, що Олександр Аваков, Сергій Чеботар і харківський підприємець Володимир Литвин винні в розтраті бюджетних коштів.

Прокурор САП Олександр Снєгірьов демонструє тактичний рюкзак в Солом’янському суді Києва, де обирали запобіжний захід сину міністра внутрішніх справ Олександру Авакову. Фото: Володимир Гонтар / УНІАН

Історія розслідування «рюкзаків для МВС» ілюструє: незалежно від того, хочуть українські правоохоронці розслідувати злочини чи ні, вони все одно стануть фактором української великої політики.

Рюкзаки. Початок

Відеокамера в кабінеті Чеботаря пропрацювала недовго. Уже 23 грудня 2014 року він опублікував фотографії виявленого пристрою й записав відеозвернення. 

Тоді він вважав, що камеру встановили представники «старої гвардії», яких звільнили з МВС через корупцію. Згадав Чеботар і про консорціум ЕДАПС, який пов’язували з Василем Грицаком — генералом МВС часів Віктора Ющенка й Віктора Януковича (не плутати з діючим очільником СБУ). Крім того, Чеботар допустив, що люди, які за ним стежили, не гребували ніякими методами й співпрацювали з представниками спецслужб. Однак тоді відеозаписи не оприлюднили.

Сергій Чеботар заявляв, що камеру в його кабінеті встановили представники «старої гвардії», яких звільнили з МВС через корупцію. Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

Аваков звільнив Чеботаря з МВС лише 5 травня 2015 року, через  скандал з побиттям журналістів видання «Наші гроші».

Натомість про тендер на закупівлю рюкзаків країна дізналася за 4 місяці з сюжету журналіста Романа Бочкали, який вийшов на телеканалі «Інтер» 21 червня 2015 року. У сюжеті, зокрема, ішлося, що закупівля по так званій «договірній процедурі» дозволяє не розкривати технічні характеристики товарів, які мали бути поставлені МВС.

Також демонструвався документ, опублікований народним депутатом від БПП Сергієм Капліним. Згідно з ним, голова фірми «Інвестор», яка належить родині Арсена Авакова, у кабінеті Чеботаря обговорював поставку спорядження. Далі в документі сказано:

«3 грудня 2014 року в службовому кабінеті Чеботаря С.І. відбувалася зустріч із сином міністра внутрішніх справ Арсена Авакова — Олександром Аваковим. В ході зустрічі останні обговорювали майбутню перемогу підприємства О. Авакова під час проведення конкурсних торгів в системі МВС та Національної гвардії України на постачання речового забезпечення (2000 рюкзаків за ціною 1800 грн. за одиницю) для потреб АТО, а також строки постачання та порядок розрахунків»

Фактично документ описує фрагменти відеоспостереження в кабінеті Чеботаря.

Арсен Аваков сюжет подивився й одразу відреагував, повідомивши, що вважає його помстою співвласника телеканалу «Інтер» за те, що МВС відкрила проти нього одразу два кримінальні провадження: через несплату боргів державній компанії НАК «Нафтогаз України» й нанесення збитків державі на 11,3 мільярдів гривень.

Провадження

За місяць після сюжету на «Інтері», у липні 2015 року, тендер на закупівлю рюкзаків таки став предметом кримінального провадження. Його порушила Генеральна прокуратура України. Справу передали військовій прокуратурі. Однак новин про перебіг розслідування не було.

Аж раптом 24 січня 2016 року на youtube-каналі Sans Corruption зявилося одразу п’ять відеозаписів з камери відеоспостереження, датованих 3 грудня 2014 року за участі людей, схожих на Чеботаря, Олександра Авакова, народного депутата Євгена Дейдея та ще кількох осіб у службовому кабінеті.

Тоді ж представники Генеральної прокуратури, яку тоді очолював Віктор Шокін, радили журналістам звернути увагу на записи.

Представники Генеральної прокуратури, яку тоді очолював Віктор Шокін, радили журналістам звернути увагу на оприлюднені відеозаписи. На фото — Генеральний прокурор України Віктор Шокін, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Києві, 1 вересня 2015 року Фото: Марків Михайло / УНІАН

На той час політична ситуація в країні змінилася. Президент намагався домогтися відставки уряду Арсенія Яценюка, у тому числі, разом з Арсеном Аваковим. Пізніше співрозмовники Громадського в керівництві «Народного фронту» розповідали, що в той час вони вважали публікацію відео одним з елементів у кампанії президента з дискредитації уряду.

Улітку 2016-го головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив: ще в березні того року (уже після зміни уряду — ред.) він передав справу до НАБУ, «яке її «витребувало». НАБУ підтвердило, що веде розслідування. Однак до останнього часу Бюро про хід розслідування не повідомляло. Доки 31 жовтня співробітники НАБУ в Харкові не прийшли з обшуками до офісу однієї з фірм, що постачала рюкзаки МВС. Того ж дня правоохоронці провели обшуки в Києві, затримали Олександра Авакова та Сергія Чеботаря, а згодом і підприємця Володимира Литвина.

Слідчі дії антикорупційних органів знову збіглися в часі з політичним конфліктом. Цього разу між Петром Порошенком та Арсеном Аваковим, які не можуть порозумітися з липня цього року.

Затримання працівниками НАБУ й САП сина міністра внутрішніх справ у Києві схоже спровокувало чергове напруження в стосунках голови МВС і президента.

Арсен Аваков, його підлеглі в МВС і політичні соратники з партії «Народний фронт» звинуватили НАБУ, а разом з ним і САП, у виконанні політичного замовлення. А народний депутат від НФ Микола Княжицький, родина якого спільно з дружиною голови МВС володіє телеканалом «Еспресо», прямо пов’язав дії антикорупційних органів з бажанням Петра Порошенко «розправитися» з Аваковим.

Водночас президент неодноразово запевняв, що на НАБУ та САП він не впливає. Не сумніваються в незалежності антикорупційних органів і в посольстві США в Україні, яке доклало чимало зусиль для їхнього створення. Після затримання Олександра Авакова співрозмовник у диппредставництві ще раз запевнив у цьому Громадське.

У НАБУ й САП не радять шукати в їхніх діях політичний підтекст. «Слідчі дії сплановані й проводилися тоді, коли були погоджені всі деталі цієї операції», — запевняє голова САП Назар Холодницький.

 

Арсен Аваков, його підлеглі в МВС та політичні соратники з партії «Народний фронт» звинуватили НАБУ і САП у виконанні політичного замовлення (на фото — Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков (ліворуч), директор НАБУ Артем Ситник (стоїть у центрі) та голова СБУ Василь Грицак (праворуч) під час засідання Антикорупційної ради в Києві, 6 жовтня 2015 р. Фото Мусієнко Владислав / УНІАН

 

Слідство

Чому ж тоді розслідування справи про рюкзаки Авакова зайняло в  детективів НАБУ та прокурорів САП більш ніж півтора роки?

За словами прокурора САП Олександра Снєгірьова, одного відео розмови для висунення обвинувачень було недостатньо, потрібно було допитати свідків, а це зайняло багато часу.

Назар Холодницький розповідає, що перші наради стосовно проекту підозри Чеботарю детективи й прокурори провели в січні 2017-го.

Улітку НАБУ й САП за підтримки генерального прокурора Юрія Луценка домагалися від парламенту зняття недоторканності з іншого фігуранта «розмов у Чеботаря» — нардепа від «Народного фронту» Євгена Дейдея. Правоохоронці хотіли висунути йому обвинувачення в незаконному збагаченні. Однак народні обранці пропозицію позбавити Дейдея імунітету не підтримали.

До обговорення проекту підозри Чеботарю детективи й прокурори повернулися наприкінці вересня, розповідає Холодницький. 

«Решту доказів стосовно інших двох підозрюваних ми отримали в третій декаді вересня», — сказав голова САП на брифінгу 1 листопада. Його слова підтверджує й Ситник.  

У вересні, зі стартом нового політичного сезону, в українській політиці стало гаряче. Міхеіл Саакашвілі, якого Порошенко позбавив громадянства у вересні, «прорвав» державний кордон у пункті пропуску Шегині й повернувся до України. Це спричинило нові непорозуміння між президентом та головою МВС, підлеглі якого не завадили прихильникам Саакашвілі буквально «перенести» його через кордон.

Співрозмовник Громадського в керівництві САП стверджує: у вересні Петро Порошенко телефонував Назарові Холодницькому й цікавився станом розслідування кримінальних проваджень, в яких фігурує МВС. У команді президента це називають «вигадками фронтовиків». На момент публікації статті, Громадське не встигло отримати коментар Банкової стосовно цього.

Син міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова Олександр під час засідання Солом’янського райсуду Києва з обрання йому запобіжного заходу, 1 листопада 2017 року.
Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Уже 1 листопада, під час розгляду в суді питання про обрання запобіжного заходу для Олександра Авакова, прокурори САП повідомили, що ключового свідка по справі — колишнього підлеглого Чеботаря, Олега Шевчука (нині заступник міністра оборони) — допитали 13 жовтня цього року.

За версією слідства, саме Шевчук був тим підлеглим Чеботаря, якому той телефонував під час розмови з Олександром Аваковим у себе в кабінеті.

«Коли Шевчук давав свідчення, він підтвердив  достовірність цієї розмови. Також він підтвердив, що отримував накази від Чеботаря, які чутно на відео. Ці свідчення відіграли важливу роль», — розповідає прокурор Олександр Снєгірьов. За його словами, Чеботар говорив з Шевчуком по внутрішньому зв’язку МВС, через це НАБУ витребувало в правоохоронців ще й записи цих розмов.

«Під час розмови заступник міністра МВС зателефонував Шевчукові й довів до його відома, що необхідно співпрацювати з Аваковим, а також з особою, яку він представлятиме. У ході досудового розслідування ми отримали докази такої змови», — пояснив Громадському прокурор Олександр Снегірьов і додав, що на встановлення особи підлеглого Чеботаря пішло досить багато часу.

На питання Громадського, чому Шевчука допитали тільки в жовтні, Артем Ситник відповів лаконічно: «Свідка допитали, щойно встановили його особу».

Співрозмовники Громадського як у НАБУ так і в САП кажуть, що підозру Олександрові Авакову Холодницький підписав у п’ятницю, 27 жовтня. Однак обшуки та затримання відбулись у вівторок, 31 жовтня. Це збіглося в часі з відльотом з України президента Петра Порошенка. Утім, в антикорупційних органах запевняють: це справді лише збіг. Адже крім підписаної підозри для проведення обшуків правоохоронцям потрібна була санкція суду й на її отримання пішло декілька днів.

Не свій, не чужий

За два з половиною роки існування НАБУ і САП в їхніх керівників склалась історія стосунків з іншими правоохоронними органами. Співрозмовники Громадського, близькі до керівництва НАБУ та МВС, розповідають: лише завдяки машині «швидкої», яку надало МВС, співробітники НАБУ змогли доставити з лікарні до суду Романа Насірова. Завдяки цьому суд обрав екс-очільникові ДФС запобіжний захід до того, як спливли 72 години, на які за законом правоохоронці могли затримати підозрюваного.

Джерела, близькі до глави МВС, неофіційно запевняють, за декілька днів до затримання сина Авакова Артем Ситник спілкувався з очільником відомства — обговорював законопроект про створення антикорупційного суду. Однак Ситник це спростовує. «Це неправда», — відповів він Громадському.

Уже після обшуків і затримання Олександра Авакова, міністр внутрішніх справ написав у Facebook: «Моя позиція по антикорупційному суду незмінна — він має бути скоро й бути компетентним!».

Утім, кооперація між відомствами не завадила Артемові Ситнику відправити детективів на затримання сина очільника МВС. До речі, керівники НАБУ взаємодіяли з ДФС і до затримання Насірова. Близькі до керівництва НАБУ співрозмовники стверджують: після створення бюро другими після міністерства юстиції, хто передав свої бази даних у розпорядження детективів, були податківці, хоча закон і дозволяв їм не поспішати ділитися даними.

Під час обшуків, затримання й обирання судом запобіжного заходу Олександрові Авакову, кілька разів ледве не дійшло до сутичок між силовиками.

Зранку 31 жовтня бійці Національної гвардії оточили будинок за місцем реєстрації Олександра Авакова, де співробітники НАБУ проводили обшуки. У поліції Харкова заявили: зробили це через повідомлення про замінування.

Олександр Снєгірьов розповів Громадському, що на місце обшуків у Харкові також приїхали молодики «спортивної зовнішності», які координували свої дії з правоохоронцями:

«Під час обшуку до місця слідчих дій прибула значна кількість осіб, які перешкоджали слідчим діям. На місці були працівники Нацгвардії в повному екіпіруванні, які координували свої дії з цими особами, щоб не дати детективам провести обшук».

Та згодом і бійці Нацгвардії, і молодики «спортивної зовнішності» залишили місце проведення обшуків.

Неспокійно було і в середу в Києві. До Солом’янського суду, де Олександрові Авакову мали визначити запобіжний захід, приїхав екс-радник голови МВС Ілля Ківа в супроводі чоловіків у камуфляжі — за їхніми словами, щоб підтримати Олександра Авакова. Вони представилися діючими військовослужбовцями, але не повідомили, якого саме підрозділу.

До Соломянського суду, де Олександрові Авакову ввечері після затримання мали визначити запобіжний захід, приїхав радник голови МВС Ілля Ківа у супроводі чоловіків камуфляжі
Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

Журналісти Громадського також упізнали кількох чоловіків із супроводу Ківи — це були бійці полку поліції особливого призначення «Київ», у складі якого у 2014-му був Олександр Аваков. Куратором полку був нардеп Євген Дейдей.

Чоловіки в камуфляжі без шевронів зайшли до судової зали через службові двері. Цим входом можуть користуватися лише працівники суду, учасники процесу й правоохоронці, що конвоюють підсудних.

Та, як і в Харкові, до сутичок не дійшло. Пізніше Назар Холодницький повідомив, що просив Артема Ситника убезпечити прокурорів САП під час судового слухання, й воно дійсно пройшло більш-менш спокійно.

Як правоохоронцям удалось уникнути конфлікту?

«Коли це сталося, Артем Сергійович зателефонував Арсену Борисовичу, мовляв, давайте без кровопролиття. Той відповів — «ок». Своєю чергою, Аваков дзвонив Назарові Холодницькому. Вони домовлялись, щоб під час судового розгляду не було провокацій», — розповідає високопоставлений співрозмовник Громадського в правоохоронних органах. Артем Ситник такі домовленості заперечує.

Громадське спитало про це безпосередньо Авакова й Холодницького, однак на момент публікації відповідей не отримало.

***

Тепер долю сина Авакова вирішуватиме суд. Утім, досвід розгляду справ за звинуваченням у корупції свідчить: слухання можуть тривати роками. Якщо так станеться і зі «справою рюкзаків», з’явиться ще більше приводів казати, що вона — складова великої політичної гри між президентом і міністром. А НАБУ й САП украй складно буде довести, що насправді це не так.

Максим Каменєв, Дмитро Реплянчук, Громадське

Читайте также: