80 тисяч людей відпустили під 'чесне слово'. Як в Україні провалилась обсервація

Існує щонайменше три дати, в які влада проголосила, що перетин державного кордону відбуватиметься лише за умови обов'язкової двотижневої обсервації: з 29 березня, з 2 квітня і з 6 квітня. 

Сам порядок проведення обсервації менш ніж за місяць суттєво змінили 7 разів. 

На початку планувалося, що люди будуть платити за проживання в обсервації 100 євро за 14 днів (без харчування) зі своєї кишені ще під час купівлі квитків для повернення в Україну. 

Пізніше Кабмін опублікував постанову, що за проживання буде платити держава, а за харчування – ті, хто повернувся. Крім того, лунало, що все в обсервації буде безкоштовним – за рахунок місцевих бюджетів. 

Реклама

Таким чином, навколо теми обсервації утворився суцільний інформаційний хаос. Найкращою ілюстрацією якого є той факт, що з 29 березня по 13 квітня в Україну повернулися майже 80 тисяч громадян, з яких на обсервацію було ізольовано менше 1 000 людей.

Зверніть увагу: 80 тисяч людей з різних країн повернулися додому під "чесне слово". Їхня відповідальність із дотримання самоізоляції залишає багато питань. 

Власне ті, хто потрапив в перші після рішення влади групи обсервації, теж довго там не затримались. 

Люди, що прибули з Бангкоку, зламали двері в аеропорту Бориспіль і втекли. В той самий день до України прилетіли рейси з В'єтнаму та Ізраїля. З ними вирішили вже не ризикувати, щоб не отримати нову порцію ганьби, тому просто відпустили. 

Скандально відомий рейс з Балі першим потрапив до обсервації в готель "Козацький" у центрі Києва. Тих, хто не втік, там потримали 6 днів, потім зробили експрес-тест і відпустили додому. 

Після цього випадку влада зробила жорстку заяву, що тепер всі прибулі будуть обов'язково проходити обсервацію і церемонитися більше ніхто не буде. 

Тим не менш, після такої жорсткої заяви з 6 квітня ще 37 тисяч людей приїхали з-за кордону без обов'язкової обсервації і залишилися навіть не поміченими в більшості ЗМІ. Хоча дані про перетин кордону щоденно публікує Держприкордонслужба на своєму офіційному сайті.

Після цього здавалося вже, що тема обов'язкової обсервації зійшла на нуль. З'являлись поодинокі повідомлення про пороми в Одесі, люди з яких невеличкими групами по 6-15 осіб справно розміщуються на обсервацію (таких в санаторії Куяльник понад 100 людей). В решті областей тема затихла. 

Аж раптом стало відомо, що спецрейс із США, на якому прибуло 15 людей, розмістили на обсервацію в санаторії "Жовтень". Наступного дня рейс з Еміратів з Абу-Дабі, що повернув в Україну 112 громадян, теж вирішили ізолювати. 

Обидві ці обсервації не обійшлися без скандалу. Люди були обурені вибірковістю підходу, незрозумілими умовами обсервації та неврегульованими фінансовими питаннями – хто врешті-решт і за що платить.

І це лише вступ. Далі по порядку ситуація з усіх чотирьох сторін. 

Перша – влада, друга – обсерватор (санаторій, готель), третя – люди, що повернулися, четверта – мешканці міст, в які повертаються прибулі.

Влада: Як організована обсервація

Врешті організація обсервації лягла на обласні державні адміністрації та КМДА. Правила та порядок обсервації, які доведено губернаторам, мають купу різних тлумачень та простір для фантазій. 

Наприклад, проживання в обсервації передбачається платним, а перебування – безкоштовним. 

Важко зрозуміти різницю між термінами "проживання" та "перебування", але це породило купу конфліктів: в одній області місцевий бюджет взяв на себе і харчування, і проживання, в іншій за все платять самі люди. 

Команди обласних адміністрацій дуже різні. Різні почерки, різні підходи. Навіть казначейство по-різному ставиться до оплати видатків, що пов'язані з обсервацією. 

На центральному рівні є щонайменше 5 міністерств, які кожен по-своєму координують це питання: МОЗ, МЗС, МВС, Мінгромад, Мінінфраструктури. Періодично в цей процес додають перцю своїми заявами президент та прем'єр. 

За 20 днів було прийнято з десяток жорстких та обов'язкових рішень влади, які відверто не виконувалися її ж органами. 211 постанова КМУ, яка регулює і питання обсервації, істотно змінилася 7 разів. Наприклад, забезпечення персоналу обсерваторів засобами спецзахисту змінювалося тричі. 

Напевно тому і не забезпечена обсервація десятків тисяч людей, що повертаються з-за кордону щоденно, адже відсутність чіткого алгоритму дій місцевої влади не дозволяє ізолювати навіть невеличкі групи. 

Існуюча модель організації не здатна забезпечити проведення обсервації в масштабах всієї країни. 

Тим часом 90% людей, що повертаються, не готові і не будуть платити за двотижневу обсервацію. Вартість такої обсервації (а це 250 євро за 14 днів з харчуванням і проживанням) по кишені не кожному. 

В той же час буде важко розділити тих, хто не може за себе платити, від тих, хто може. Наразі це відбувається за способом транспорту: в обсервацію потрапляють ті, хто прибув морем або літаками, тоді як ті, хто пройшов кордон пішки, просто йдуть додому, і такий підхід багато хто вважає несправедливим. 

Влада опинилася перед вибором: або платити за всіх прибулих і тоді вимагати обов'язкової обсервації, або відмовитися від обсервації взагалі. 

Поки цей вибір не зроблений, люди змушені платити за себе. Вони відмовляються, виникають скандали, потрясіння. Створюється ґрунт для подвигу, герої якого просто втікають.

Обсерватори: Чому готелі не беруть участь в обсервації

В Україні немає спеціально облаштованих обсерваторів. В березні Держтуризм і Мінкульт дали клич про залучення до проекту "Обсервація" готелів, оздоровниць та пансіонатів. Майже 600 комерційних приватних готелів та оздоровниць відгукнулися або принаймні зацікавилися. 

Роздивившись фінансові умови проекту та санітарні вимоги до обсерватора, більшість закладів просто відпали. З досвіду спілкування майже з сотнею таких об'єктів, з'ясувалось, що причин, чому вони не потрапили в програму, було три:

Перша – невідповідність будівлі та номерів вимогам.

Друга – страх персоналу за своє здоров'я.

Третя – страх керівників вплутатися у суцільну невизначеність, адже було багато організаційних запитань, на які не було відповідей.

Разом із тим майже 100 готелів та санаторіїв були підтверджені як об'єкти обсервації після перевірки спеціальними комісіями. Ціна для всіх встановлена однакова: 99 євро – за проживання протягом 14 днів, 150 євро – за харчування за такий же період, загалом майже 250 євро за два тижні перебування. 

Вже після того, як готельєри на це погодилися, хтось у владі вирішив розділити оплату: харчування окремо і проживання окремо. 

За умови не добровільної, а обов'язкової обсервації люди будуть відмовлятися платити за харчування і намагатимуться готувати в номері або користуватися домашньою їжею, яку будуть приносити родичі. Номера готелів та санаторіїв, що погодилися, непридатні ні для того, щоб там готували, ні для того, щоб там зберігалася приготована їжа. 

Це одразу закладає конфлікт між адміністрацією готелю/оздоровниці та людиною, яку примусили до обсервації. І такі конфлікти вже є. При цьому адміністрація готелю виселити своїх "гостей" не може. Виникають жорсткі суперечки. 

Ціна триразового харчування в обсервації заявлена 300 гривень на добу (ті самі 150 євро за 14 днів). В цю ціну, крім продуктів, входить послуга доставки їжі в номер в одноразовому посуді до кожної людини тричі на день. Потім тричі на день треба забрати брудний посуд, провести його дезінфекцію та утилізувати у спеціально визначений спосіб. 

Все це треба робити в одноразовому захисному костюмі, а персонал, який це все робить, повинен два тижні залишатися в обсерваторі, не виходячи додому. 

Саме ці ускладнення і додаткові вимоги до забезпечення харчування не дають опустити вартість цієї послуги нижче 300 гривень.

Готельєрам складно переконати персонал вийти на роботу для обслуговування обсервацій. 

Навіть потрійна зарплата не вирішує цю проблему остаточно. Врешті вдалося набрати команди, але залишилися інші складні питання:

• Одноразові костюми для спецзахисту на кожен день. Хто їх забезпечує? За чий кошт (у вартість проживання вони не входять)? Де їх взагалі можна знайти?
• Як забезпечити проживання персоналу і його харчування в обсерваторі? Адже ці видатки в собівартість не входять, бо вимога не покидати обсерватор з'явилася нещодавно.
• Як налагодити комунікацію з "гостями", які із зрозумілих причин не хочуть тут бути і шукають різних приводів, щоб втекти?
• Як вирішувати конфлікти з гостями, які палять в номері або порушують порядок, адже виселити їх з обсервації неможливо?

Наразі найбільш підготовленими до цих викликів виявилися санаторії "Укрпрофоздоровниці". Професійний досвід та відповідна інфраструктура роблять їхні санаторії ідеальним місцем для обсервації за умови, якщо правила обсервації та її фінансування були б чіткими і зрозумілими. 

Три санаторії ПРАТ "Укрпрофоздоровниця" вже приймають обсервацію: клінічний санаторій ім. Пирогова (Куяльник), клінічний санаторій "Жовтень", санаторій "Україна" (Ворзель). Зараз там живе майже 250 людей. Ще п'ять оздоровниць з цього холдингу готові приймати людей на обсервацію.

Досвід для санаторіїв складний, але це дозволяє зберегти робочі місця під час карантину, утримувати інфраструктуру та допомагати українцям у поверненні додому.

Люди: обурення і роздратування

Люди, які потрапляють на обсервацію, обурені. Обурені та роздратовані. Роздратовані та виснажені. 

Це вже не туристи, які повертаються з яскравих подорожей. Це абсолютно різні історії, які об'єднує спільне відчуття невизначеності.

• В той час, коли їх відправили на обсервацію, тисячі інших спокійно повертаються додому на самоізоляцію. Безкоштовно. Без скандалів. Без контролю Нацгвардії. Без людей в скафандрах навколо. Одразу додому.
• Політики заявляють, що обсервація безкоштовна, а місця обсервації відмовляються поселяти без оплати. Бо бюджет за них не заплатив і навіть не пообіцяв заплатити.
• В цей час публічно піддається сумніву ефективність обсервації на даному етапі розвитку подій в країні.

Цю роздратованість прибулі переносять на персонал, майно готелів, інвентар.

Перед тим, як повертатися в Україну, варто ознайомитися з правилами обсервації, щоб не дивуватися, потрапивши до неї.

В обсервації:

• Заборонено виходити на вулицю. Тільки на балкон, якщо він є. Тобто не вийде гуляти по парку 14 днів.
• Заборонено приймати гостей. В деяких обсерваторах їх можна лише побачити з балкону.
• Заборонено приймати алкогольні напої з вулиці і, звичайно, заборонено палити в номері.
• У разі, якщо в когось з вашої групи виявлять коронавірус, термін обсервації всієї групи розпочнеться з дати його виявлення (до речі, питання, хто буде платити за подовжений термін взагалі не врегульовано).
• В обсерваторі не будуть прибирати ваш номер, адже заходити в ваш номер персонал не може. Вам будуть приносити їжу під двері. Прибирати в номері ви будете самі.
• Постільну білизну міняти ви будете теж самі двічі на тиждень. Чисту вам принесуть в пакеті, в який ви самі покладете використані речі.
• Інтернет, телебачення, холодильник не входять у вартість вашого проживання, і адміністрація обсерватора може брати за це додаткову плату. Тобто фактично це як хостел, де у вартість входить лише ліжко.
• Ви зможете спілкуватися з вашими сусідами. Вам можна виходити в коридор та заходити один до одного в межах вашої групи обсервованих.
• Вам можуть передавати особисті речі або упаковані продукти, які будуть перевіряти на КП та доставляти вам в номер після дезінфекції. Передачі передають в номер за графіком, тобто не в будь-який час, а двічі на день.
• Двічі на день у вас будуть міряти температуру та запитувати про стан здоров'я. У разі симптомів вам викличуть швидку, яка може зробити тест.
• Стандартне розміщення в обсервації – це двомісне розміщення. Ви можете доплатити і зробити апгрейд та поселитися в одномісному номері або в номері люкс. Обсерватор може розміщувати в номері до 4 людей, якщо це сім'я, а також у разі, якщо це люди однієї статі.
• Вас буде охороняти поліція та Нацгвардія. Якщо ви залишите обсерватор, порушуючи правила, вам світить штраф від 17 тисяч гривень. А якщо з'ясується, що ви при цьому були заражені, то відповідальність буде кримінальна.

Треба зрозуміти, що люди бувають різні. В одній і тій самій групі є сім'ї, депортовані, ті, що повертаються з відряджень або із заробітків. Але всіх об'єднує бажання повернутися додому. Словосполучення "чужа країна" тепер звучить по-справжньому і однозначно.

Місцеві громади, в які повертаються приїжджі

Мешканці міст, в які повертаються люди із-за кордону. Це ті самі мешканці міст, які, незважаючи на карантин, ходили святити вербу, яких все ще можна зустріти на лавках біля під'їздів. 

Їхні сусіди повернулися із-за кордону без всякої обсервації і не викликали ніякого обурення. Але прийом людей на обсервацію в будь-якому місті або містечку одразу викликає паніку. Принаймні в Фейсбуці. 

Місцеві пробують підняти хвилю обурення, погрожують владі і нагадують, що в цьому році місцеві вибори. 

Місцева влада негайно рефлексує, почувши про вибори. Це лягає в і без того перевантажену голову губернатора, якому необхідно вирішити купу організаційних питань, пов'язаних з обсервацією.

Разом з тим в дискусіях між мешканцями та владою майже завжди лунають нагадування про події в Нових Санжарах. Які, сподіваємось, витвережують.

Олександр Лієв, Голова Асоціації індустрії гостинності України, Українська правда