Таргани і без параду

Вітаємо всіх президентів!

Таргани усюди! Таргани скрізь! Таргани заполонили наше славне місто! Ми під навалою тарганів! Вони на вулицях. В домівках. У декого, навіть в головах. І ще невідомо, де їх більше. На вулицях, чи у головах. Ось ви бачите тарганів усюди? Я, наприклад, - ні. А вони – є! Бо Ігор Сергійович Дятлов, голова найбільшої фракції у Миколаївській раді їх бачить. Вся проблема, на його думку – у ліквідації комунальних ЖЕКів. Чесно кажучи, у кого не питав – майже всі говорять про те, що останні років з десять, якщо не всі п’ятнадцять, тарганів стало значно менше. Хтось вказує як на причину їх зникнення на випромінювання різних приладів, хтось – на нові хімічні препарати проти них, а хтось говорить про якість їжі. Але ж, як з’ясувалось, таргани не зникли. Вони всі перейшли до Ігоря Дятлова! Щось їх у ньому приваблює, чи є якесь джерело їх появи в житті Ігоря Сергійовича. Тут треба розібратися і щось робити. Бо, коли навколо тебе таргани, а інші їх не бачать – то є проблема.

Але це не єдина новина про Ігоря Дятлова останніх часів. Як відомо, він є кандидатом у народні депутати по одному з мажоритарних округів. І ось, стало, знову ж, нещодавно відомо, що Дятлов – скунс. Вірніше – «скунс виборчого процесу». Ні – ні, це не моє ствердження, це думка однієї із політологінь, здається так тепер правильно казати згідно нового правопису, Юлії Пілецької, яку вона висловила в ефірі одного з телеканалів. На її думку, Ігор Сергійович під виглядом залучення людей до участі у державній програмі тепломодернізаціїї будинків намагається стимулювати голосувати за нього у, скажемо так, спецефічний спосіб. Не знаю, наскільки це правда – можливо, Національна Поліція, яка так потужно боролась із спробами таких специфічних способів під час президентських виборів, зможе дати відповідь. Але точно одне – у політтехнологів та креативщиків нашого героя якось не дуже із фантазією. Проглядається постійне намагання, як то кажуть, «впасти на хвіст» чужих але популярних зараз тем. То Ігор Сергійович «вирок» для нинішньої влади, при тому, що його фракція майже у повному складі, попри свою удавану опозиційність, голосує за виділення коштів на реконструкцію Соборної площі – голубої мрії мера, тобто влади. То він долучається до державної програми Уряду Гройсмана, цікаво, Володимира Борисовича хоч повідомив? То намагається на бордах приклеїтися до образу Віктора Цоя – культової особи 80-х років минулого століття для багатьох, хто жив у Совєтському Союзі. Так і хочеться спитати: Ігор Сергійович, у вас щось своє є, взагалі? Крім тарганів, звичайно.

Передвиборна боротьба триває і вже добігає свого фінішу. Фаворит гонки – «Слуга народу». Також є кандидати від цієї партії на мажоритарних округах. Що про них відомо? Дуже мало, бо чимало з них було завербовано через Інтернет. Ну, а що – діджілізація, так діджілізація, чи як там її. Кандидати із Інтернету, більшість з яких буквально кілька тижнів тому ніхто, крім родичів та друзів не знав, за крок до успіху, так вони вважають. 21 липня покаже. Головне що? Головне казати, що ви йдете до Ради, щоб допомогти Новообраному та дотримуватися дрес-коду – біла сорочка без краватки та темні штани, - така собі уніформа «слуг народу», а ще казати, що ви за все хороше, проти всього поганого. За умови дотримання всього набору нескладних правил, можна нехтувати іншими правилами, загальноприйнятими та і законами, зрештою. Ну, наприклад ляпати свою рекламу без оплати, без дозволу та з порушенням норм благоустрою. Їм же можна, бо вони майбутні помічники президента. 

А ще можна, причіплятися до програми Уряду Володимира Гройсмана з підвищення пенсій. Просто, причепити своє ЗЕлене зображення до повідомлення від Пенсійного фонду про підвищення розміру пенсій!  Яке відношення має людина, яка жодної секунди, не те щоб дня, не проробила у жодному органі влади до діянь влади нинішньої, яку, до речі, активно критикує? Просто привласнили собі чужі надбання. Просто прибрехали. 

Уявіть, що вони витворятимуть, якщо їх оберуть.

А лідер, чи то пак вождь цих народних слуг відзначився прямо таки бурхливою активністю. Спочатку у місті Бровари він із публічною ганьбою вигнав з наради… свого щирого прихильника – секретаря Бориспільської міської ради. Мовляв, той «розбійник», бо колись був засуджений. А після навіть зібрався телефонувати своєму корєшу з дитинства, вибачте, голові СБУ Баканову, щоб той «розібрався з цим чортом» - кінець цитати. А цей «чорт» як виявилось згодом – є гарячим прихильником Новообраного, голосував за нього та хизувався цим. Спочатку «чорт» обурився такою поведінкою пана Президента, але потім сказав, що то нічого і все нормальок, чим, власне, підтвердив характеристику, якою його нагородив Зеленський. Я про «чорта».

Взагалі – то, слід визнати, що грубою, хамською манерою спілкування на публіці у стилі «я начальник – ти дурак», прилюдним приниженням людської гідності страждали практично всі попередники Володимира Олександровича. Хіба що Ющенко інтелігентно посилав всіх «нафіг з пляжу». Решта дозволяли собі значно більше. Але, не так відразу ж і не в такій манері. Але, якщо, навіть і в такій, то, вибачте, а що тут тоді нового? И чим тоді новий відрізняється від старих?

Після цього, пан Президент зібрався розширити дію так званого закону про люстрацію, та «люструвати» цілу купу посадовців та навіть депутатів, які обіймали посади з лютого 2014 року по квітень 2019 року. Ну це ті, хто, особливо у 2014 – 2015 роках рятував Україну від російської навали, організовував опір агресії, відроджував армію та оборону промисловість. Про цю його ініціативу вже висловились посли G7 – найбільших країн світу. Початок цитати: «Виборчі зміни і політична ротація є нормою в демократичних країнах, на відміну від невибіркового накладення заборони на всіх учасників виконавчого і законодавчого процесу управління. З 2014 року ми мали можливість вітати прогрес у реформуванні низки важливих сфер. Притягнення до відповідальності винних у зловживанні службовим становищем є правильним кроком, однак, на наше переконання, нинішню ситуацію в Україні не можна порівняти з тією, яка була після Революції гідності" – кінець цитати. Якщо коротко суть їх спільної заяви – «Вова, ти заплутався у часі та вийшов за береги».

Верховний Головнокомандуючий Президент України Володимир Зеленський заявив, що військового параду на День Незалежності України 24 серпня не буде. Мовляв, краще роздати всім військовим гроші. Дехто вже порахував и вийшло десь по півтори тисячі гривень на кожного. І слід зазначити, що таке рішення Новообраного сприйняте було, в тому числі, у середовищі військових досить неоднозначно. Дехто відверто обурився. Як кажуть багаточисленні коментатори – для кожної людини важлива як матеріальна, так і моральна винагороди за його професійну діяльність. Кожній нормальній людині важливо знати, що те, чим він займається шанується іншими людьми. А щодо військових – то цей момент особливо важливий, важливіший за багато інших професій. Бо військові – це люди, які захищають саме існування нації та держави, ризикуючи здоров’ям та життям. Не кожна людина взагалі на таке здатна. Отже, моральна підтримка з боку суспільства для армії надважлива. Солдати та офіцери повинні відчувати свою значущість особливо в час, коли війна за незалежність країни триває. І військовий парад останні п’ять років був одним із найважливіших елементом цієї психологічної підтримки для них. Дуже шкода, що Володимир Олександрович не розуміє таких банальних речей.