Привіт з СРСР або як в Ради правосуддя кадрово засвербіло

В СРСР адвокатура виконувала суто формальні функції як придаток до слідчих органів, прокуратури та суду. Правозахист здебільш мав формальний характер, адже вироки по значних справах приймались в адміністративних відділах ЦК КПРС та місцевих комітетів парті а завдання судів, прокуратури та адвокатури здебільш зводилось до “зображення судових процесів”. Пригадаємо хоча б “захист” адвокатом Віктором Медведчуком дисидента Василя Стуса (який до речі відмовився від такого радянського медведчуковського “захисту”.

Найбільш активний період становлення адвокатури як незалежного органу захисту прийшовся на період с 2012 року, після прийняття в липні 2012 року нового Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”. Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури. Статтею 131-2 Конституції України гарантовано незалежність адвокатури.

Спроби втрутитись у діяльність незалежного органу і підпорядкувати собі адвокатуру виконавча вітка влади робила неодноразово у рамках “підкилимної” боротьби по підпорядкуванню адвокатури міністерству юстиції. Але сьогодні інший орган, Вища Рада Правосуддя, прислав такий собі “привіт” з СРСР у вигляді публічного листа (хотів написати трудового колективу, але ні, поки що лише ВРП). В публічному листі до органів адвокатського самоврядування та газети “Правда” вельми поважні члени ВРП перейнялися тим, що ВРП функціонує під час війни в неповному складі і їм важко зібрати кворум. Під гаслами формування доброчесного і високопрофесійного корпусу суддів ВРП почала роздавати рекомендації Національній асоціації адвокатів України космічного масштабу щодо проведення з'їзду адвокатів України та скорішого обрання на з'їзді двох членів ВРП.

Кадровий свербіж ВРП почався ще 22 лютого 2022 року, коли одразу десять членів Вищої ради правосуддя подали заяви про звільнення. Це було пов'язано з набранням чинності в 2021році змін в законодавстві про формування ВРП та початком роботи Етичної ради. Чомусь в той час ВРП не знайшла в собі сили і засоби припинити відтік кадрів.

Основні тези сьогоднішньої маляви публікації ВРП звелись до:

• Труднощів з забезпеченням кворуму на засіданнях ВРП;
• Функціонування ВРП в неповному складі;
• Збільшення навантаження на членів ВРП;
• “Недостатньо обгрунтованою” позицією Ради адвокатів України з приводу неможливості проведення з'їзду адвокатів України з урахуванням воєнного стану та пов'язаної з ним безпекової ситуації;
• Наведено приклади “передовиків виробництва” з'їзду суддів в січні 2023 року та всеукраїнської конференції прокурорів в лютому 2023року.

Коротенько відповім. Труднощі з забезпеченням кворуму засідань є у всіх без виключення вибраних представницьких органах в Україні. Ви здивуєтесь, але це повязано саме з тим самим воєнним станом і тією самою безпекою. Як і в інших представницьких органах в адвокатурі також труднощі з кворумом, збільшенням навантаження на членів адвокатського самоврядування, функціонуванням в неповному складі. Ви ще раз здивуєтесь, але причина всьому цьому - війна РФ проти України. Багато адвокатів проходять службу в ЗСУ, багато вже на жаль загинули, дехто проходить реабілітацію після травм отриманих на війні. Звичайно, розглядаючи адвокатуру крізь призму своїх кадрових забаганок ВРП вважає такі підстави не проведення публічних заходів адвокатурою необгрунтованими.

Розумію, що коли в одного поважного органу виникло “кадрово засвербіло” то в хід йдуть і нерелевантні порівняння адвокатури зі з'їздом суддів чи конференцією прокурорів. З усією повагою до вищевказаних інституцій але суддів в Україні 4690, прокурорів близько 9000 а адвокатів обліковується більше 73 000. І позиція кожного адвоката повинна бути врахована при проведенні регіональних конференцій а потім і з'їзду адвокатів України. Яким чином ВРП бачить безпеку проведення 27 публічних, масових, заздалегідь оголошених регіональних конференцій (у т.ч. адвокатур з окупованих регіонів) з визначенням місця і часу проведення? Яким чином бачить забезпечення прав адвокатів що проходять службу в ЗСУ? Тих хто лікується в Україні і за кордоном? Лист ВРП про це скромно мовчить. Може слід запросити ясновельможних панів з ВРП до Херсону? Попросити іх зібратись в заздалегідь публічно оголошеному місці в повному складі і саме там напрацювати геніальні ідеї космічного масштабу та космічної мудрості з заходів безпеки регіональних конференцій адвокатури. Можемо також запропонувати Харків чи Суми які щодня атакуються КАБами та шахедами.

На мій погляд єдиним релевантним порівнянням проведення виборів в адвокатурі є проведення виборів в представницькі органи влади та місцевого самоврядування країни які, о диво, також чомусь не проводяться в Україні під час війни.

Отже, з публічного звернення ВРП вимальовується такий собі образ стахановцев що пишуть із кабінетів в Києві листа піонерам в Артек з побажанням поворушитись і надіслати ім мандаринів з курорту. Але ні. Мандаринів не буде. Адвокатура хоча і є незалежним органом але є таким же інститутом державності як і ВРП і живе синхронно з державою у повній відповідності з законами військового часу не на курорті.

Будь яке кадрове свербіння дуже поважного органу не може переважити життя десятків адвокатів які наражаються на приліт КАБу, Шахеду чи Іскандеру як тільки прихильники СРСР за поребрику прочитають оголошення про проведення публічних конференцій в ЗМІ і про час та місце скупчення адвокатів в кожному з 27 регіонів України.

Наступного разу чекаємо від ВРП ще і прізвища кандидатів яких вони рекомендують до обрання до свого складу на з'їзді адвокатів України.