Gogol Fest – ніякий Youtube такого ніколи не покаже: як фестиваль розтормошив Херсон
- Роман Кабачій, Радослава Кабачій (Чекмишева), «УП.Життя»
-
•
-
23:32, 09 сентября, 2020
На вихідних 4-6 вересня у Херсоні відбувся фестиваль Dream Gogol Fest, який є мандруючим і проходить в різних містах України та об'єднує різні види мистецтва, локальні культурні спільноти і є простором для комунікації між митцями.
Цьогоріч ГогольFest чи не єдиний великий оффлайн захід, як висловився глава ОДА Херсонської області Юрій Гусєв – "антикарантинний".
Команда організаторів підготували п’ять тематичних програм та чотири локації та 50 подій.
Для Херсону такий масштабний захід є непересічною подією, оскільки культурне життя міста не таке вже й насичене.
"Наша ідея – максимально "розбудити" місто, відкрити саме місто для нього.
Відчуття застиглої середземноморської культури південного міста, не такого розкрученого, як Одеса, але зі своїм шармом і дивовижними людьми", – говорить Влад Троїцький, засновник і президент Gogol Fest, під час своєї лекції "Dream – мрія чи сон?".
Фестиваль-ком’юніті
ГогольFest у різних форматах проводився у Києві, а тепер ще у різних регіонах України протягом вже десяти років.
За ці роки сформувалася не лише когорта людей, а й повноцінний мистецький рух, де всі розділяють головну цінність – свободу.
Цю цінність можна було практично фізично відчути в атмосфері проведення фесту, коли немає формального розподілу: подія, антракт, спікер-доповідач, окремо глядачі тощо.
А це такий собі броунівський рух, де люди спілкуються, дивляться, слухають, коментують та співпереживають всьому, що відбувається.
Митці, представники міжнародних інституцій, журналісти, представники влади, лідери різних "навколо мистецьких" тусовок, представники бізнесу та бізнес креативних індустрій.
Аудиторія фестивалю складається не лише із містян, але й з тих, хто приїздить з інших міст. Уже другий рік діє ГогольTrain – спеціальний потяг-вечірка, що везе "фестивальників" до міста проведення заходу – такий собі подієвий культурний туризм, коли людина їде відвідати не лише саму подію, але побачити місто.
Свобода, що панує на фестивалі, тісно переплітається із співвідповідальністю: відвідувач не є опосередкованим від події, а відчуває себе частиною єдиного простору свободи, де потрібно не смітити, де є ті, хто організовують простір та контент подій, ті, хто приходять на кілька годин раніше, аби прибрати, а є ті, хто дає гроші на це все.
Організатори фестивалю говорять, що їхня ком’юніті – люди приблизно віку 18-45 років, вони мають активну життєву позицію та окрім своєї безпосередньої роботи, витрачають час та гроші на мистецькі заходи, соціальні акції.
Вони також працюють зі своїми містами та темами прав людини, інклюзії, сталого розвитку міст тощо. Це ті люди, які створюють щось культурне у містах, "де нічого не відбувається".
"Особливість фестивалів полягає у тому, що кожного разу доводиться працювати у новому місці, з іншими локаціями та викликами.
У Херсоні був мій 10-й фестиваль із кураторською програмою і я вкотре переконалася, що ми дуже вправно пробиваємо велику стіну нерозуміння, – розповідає Анастасія Євдокимова, кураторка освітньої програми "Гімназія" ГогольFest.
Ми різними засобами розповідаємо про те, що відбувається у культурі, про актуальне мистецтво тут-і-зараз, якими є нові цінності, як їх розуміти.
Для нас цінний кожен глядач: і той, котрий прийде фізично на територію, де відбуватиметься івент, який почує музику або лекцію звіддаля, який просто знатиме, що у його місті такі активності".
Фестиваль-залученість
Організатори підкреслюють, що проводячи фестивалі в різних куточках України, вони прагнуть, аби була можливість проговорювати мовою театру, музики, візуальних мистецтв, літератури ті культурні явища, частиною яких ми є.
Це діалог, який зараз так потрібен всередині країни, про свободу, про культурну політику України, майбутнє і про наше життя загалом.
"Знаєте, Херсон так застоявся, що ГогольFest тут як манна небесна – нічого собі рівень!
А мене особисто давно дістав вже цей карантин і те, що за кордон не виїхати. Тому реально просто кайфувала на цих заходах", – ділиться враженнями Марина Савченко, журналістка з Херсону.
Шоу-відкриття фестивалю під назвою "І корабель пливе" заслуговує окремої уваги: дивилися його глядачі з кількох десятків яхт, баркасів, корабликів у протоці над Трофейним мостом до місцевого Гідропарку, на березі та на мосту. Сама сцена була довжиною 55 метрів.
Пливучи на баркасі на гранд-відкриття, де музичний гурт Даха Драха влаштує вражаюче світлове музичне шоу, відвідувачка фестивалю на запитання: "Звідки ви?", без вагань відповість: "Моя країна називається ГогольFest".
Оскільки через негоду світлове шоу на мосту відбулося форс-мажорно під запис, керівництво фестивалю вирішило включити Даха Браха до вечірнього концерту 6 вересня біля готелю "Фрегат".
Там було використано формат вертикального концерту, апробованого в готелі "Братислава" в Києві: глядачі дивляться на дійство згори.
У недільному шоу взяли участь Даха Браха, "Вагононовожатые", "Dakh Daughters", "VINOK".
Глядачки цього концерту мама та донька Ольга і Софія Шумей зазначили: "Нам дісталися місця на балконі восьмого поверху.
Нам, людям зі степів, було спочатку лячно від такої висоти, але коли вони почали грати, почалася справжня магія.
Повний ефект присутності попри те що – летить дрон і тебе знімає, махаємо "Вагоновожатым" – і вони тебе бачать і махають у відповідь".
Софія уже хоче піти восени на концерт Даха Браха в Києві, куди цьогоріч вступила на навчання.
Фестиваль-поштовх
Особливістю підготовки Dream Gogol Fest є залучення до створення і проведення подій місцевих культурних діячів.
Ключовими партнерами стали обласний Музично-драматичний театр імені Миколи Куліша та відкритий креативний простір Urban CAD.
Куратор театральної, перформативної та цифрової програм ГогольFest Андрій Палатний розповідає: "Коли ми лише планували фестиваль у Херсоні, для нас було важливим знайти партнерів, які не лише є потужними самі по собі, але й таких, за ким люди йдуть, хто формує спільноту.
Якби не було критичної маси людей, які долучені, активно включаються до всіх процесів, то такого місця просто не було.
Коли театр (Музично-драматичний театр імені Миколи Куліша – ред.) нас прийняв, будучи державною інституцією – це було круто, але коли театр прийшов грати наш контент в ангар, що в Urban CAD, то це вже справжній жест: не глядач іде в театр, а театр до глядача. Це дуже круто!".
У коментарі "Українській правді. Життя" генеральний директор театру ім. Куліша Олександр Книга сказав: "Не знаю чи ГогольFest розбудив Херсон, але мене "розбудив" точно.
Я належу до людей, які зазвичай "входять у положення", будучи депутатом, коли тебе переконують що на щось немає коштів – але ці три дні показали, що не можна щось відкладати на потім, бо людям це треба тут і зараз. Треба вимагати і знаходити кошти на культурні події.
Ми коли вперше зважилися у травні на відкриту сцену, де було всього 100 місць за досить дорогими білетами по 250 грн, до кінця дня їх розкупили.
Можливо, фестивалю не вистачило промоції і реклами, але це однозначно велика подія. Досить сказати, що показ опери IYOV – це поважна і серйозна річ – оперу в Херсон практично неможливо привезти через фінанси, а завдяки "ГогольFest" ми її показали на сцені нашого театру".
Щодо підготовки до фестивалю кураторка візуальної програми Dream Гогольfest, голова Центру культурного розвитку "Тотем", арт-директор Urban CAD Олена Афанасьєва розповідає, що було складно, оскільки з одного боку від задуму до реалізації пройшов майже рік, а з іншого весь час процесі щось змінювалося і потрібно було щосекундно реагувати на виклики.
Але команда Urban CAD з оптимізмом сприйняла ідею проведення фестивалю, оскільки вже мала досвід великих проектів, а тим паче, що Гогольfest – це фактично арт-інвестиція у розвиток креативного простору, яка дозволила його розширити.
"Мене тішить, що завдяки великому фестивалю до нас приєдналися нові художники, які відчули "смак" арт-ревіталізації пост-індустріальних територій.
Особисто мені було дуже цікаво працювати з промисловим приміщенням як з однією великою інсталяцією.
А ще були цікаві міждисциплінарні колаборації – перформативні і театральні проекти перетиналися і взаємодіяли з візуальними, – каже Олена Афанасьєва.
Проте перш за все ГогольFest був корисний для розвитку аудиторії в Херсоні – я маю на увазі аудиторію для сучасного мистецтва.
Люди начебто все бачать в інтернеті, але живе сприйняття – то зовсім інше. Я бачила, як з театру після опери IYOV мої друзі виходили зі сльозами, руки тремтіли. Казали, що життя поділилося на "до" і "після". Ніякий Youtube такого ніколи не дасть".
Керівник херсонського Центру ім. Всеволода Меєрхольда режисер Андрій Май, який презентував на нинішньому ГогольFest свою документальну авторську сайт-специфік виставу "Нічого особистого", так оцінив масштаб фестивалю, пророблений спільно місцевими та "привезеними" митцями: "Рівень того, що відбувається і те, що робить Троїцький – це вже стало світового рівня.
Тому те, що глядачі бачать у Парижі, Лондоні і Ріо-де-Жанейро, в Херсоні люди побачили за фактично безцінь.
Ми можемо і мусимо позбавитися комплексу меншовартості. ГогольFest дає не лише можливість побачити щось вартісне, але й те, що just do it. Це – дуже круто!
Для Влада Троїцького зручніше працювати в Європі, а не виділяти купу часу і сил, аби привести це все сюди (в Херсон – ред.) і показати: ось це і є сучасне мистецтво!
А глядач нормально розуміє "важкі речі", він підтягується. Я бачив очі глядачів і вони змінюються, вони відчувають трансформацію і катарсис".
Dream Gogol Fest, який нібито є мрією, надихнув жителів міста у реальності знайти власну сучасну ідентичність та створювати власний бренд, який стане відомим в Україні.
Також фестиваль стимулює досліджувати Україну, шукати партнерів для спільних проектів, аби разом створювати спільний для всіх культурний ландшафт України.
Роман Кабачій, історик та журналіст та Радослава Кабачій (Чекмишева), менеджерка ініціатив у сфері культури Міжнародного фонду "Відродження", спеціально для УП.Життя
Всі світлини прес-служби ГогольFest