• суббота

    21 сентября, 2024

  • 16.4°
    Преимущественно ясно

    Николаев

  • 21 сентября , 2024 сентября

  • Николаев • 16.4° Преимущественно ясно

Конституційний суд сьогодні розгядає Закон про мову. Що треба про це знати?

Сьогодні, 3 листопада, о 10:00 Конституційний суд України продовжить розгляд справи щодо конституційності Закону про мову. 51 народний депутат вимагає визнати цей закон таким, що суперечить Конституції. Розповідаємо, що треба знати про цю справу.

Мовний закон в Україні набув чинності 16 липня 2019 року. Якщо коротко — цей закон закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. 

Відповідно до закону, державна мова має використовуватися в освітній та медичній сферах, у трудових відносинах та у сфері обслуговуванні споживачів, а також у публічних заходах, рекламі та інших сферах. Крім того, закон зобовязує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

У чому претензії?

Більшість депутатів, які звернулися до суду, — члени проросійських партій «Опозиційна платформа – За життя» та «Опозиційний блок», зокрема Вадим Новинський, Нестор Шуфрич, Олександр Вілкул, Михайло Добкін та Юлія Льовочкіна. Ці народні обранці стверджують, що закон про мову не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а окремі законодавчі положення дискримінують російськомовних громадян. 

Цей закон критикують не тільки депутати, а й низка інших країн-сусідів, які вважають, що він порушує права меншин. Зокрема Росія та Угорщина. Остання грозилася, що блокуватиме членство України в НАТО до «розв'язання проблеми угорської меншини» Закарпаття.

Про те, що мовний закон недостатньо захищає мовні права нацменшин, каже й Венеційська комісія. Вона дійшла висновку, що Україна не спромоглася досягти належного балансу між сприянням українській мові та захистом прав нацменшин. Комісія закликала українську владу якнайшвидше розробити закон про нацменшини «у співпраці з усіма зацікавленими сторонами», а доти закликала призупинити дію положень «мовного закону», які стосуються нацменшин.

Власне такий закон про нацменшини ще наприкінці серпня 2019-го анонсував Зеленський, але досі цього документа в Україні не існує.

Венеційська комісія також порадила Україні переглянути положення Закону про мову, які:

  • встановлюють розмір квот теле- і радіомовлення українською;
  • обмежують використання мови меншин в особистому спілкуванні в публічних місцях;
  • обмежують роздавання передвиборчих матеріалів мовами національних меншин;
  • не передбачають можливість звернення до органів державної влади іншою мовою, окрім української, у критичних випадках (наприклад, до поліції, пожежників чи рятувальників);
  • вимагають вказувати українською всі географічні назви й топоніми.

Ще низку положень, які вона вважає дискримінаційними, Комісія порадила скасувати. Однак нічого з переліку зроблено не було.

А що каже мовний омбудсмен?

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголошує, що мовний закон повністю відповідає Конституції України й немає жодних підстав стверджувати протилежне. 

«Це чистої води політичне звернення, яке не має нічого спільного із тим, що прописано в Основному Законі», — каже Кремінь.

Він пояснює, що значна частина норм мовного закону фактично дублюють або уточнюють законодавчі норми, які вже тривалий час діють і застосовуються в Україні. Тобто значною мірою закон не запроваджує нових вимог та порядків, а лише фіксує статус-кво.

Деякі з таких норм, які фактично дублюють норми інших законів, вже оцінював КСУ. Насамперед це стосувалося «освітньої» статті закону, якою особливо обурені проросійські депутати. По суті, ця стаття мовного закону дублює норми Закону про освіту, який раніше КСУ визнав конституційним.

Кремінь наголошує, що мовний закон регулює питання застосування державної мови, а не мов корінних народів та національних меншин, він визначає деякі особливості застосування інших мов поряд із державною. Тож відсутність у законі згадок про ті чи інші мови жодним чином не означає, що цей закон перешкоджає розвиткові, використанню чи захисту цих мов відповідно до Конституції та законів України.

Мовний омбудсмен закликав суддів КСУ «проявити державницьку позицію та ухвалити рішення на користь національних інтересів України». Однак у світлі останніх подій довкола КСУ важко спрогнозувати, яким буде рішення. 

Вікторія Бега, hromadske

Читайте также: