ДОВИРУБАЛИСЬ… Війна за ліси Миколаївщини
- Олег Оганов, Ярослав Чепурний, Hromadske.tv
-
•
-
11:58, 04 июля, 2014
Війна на Миколаївщині. П’ять місцевих лісгоспів повстали проти свого шефа. «Повстанці» перекрили головний проспект обласного центру та взяли в облогу лісове управління. Результат: усі директори лісгоспів разом з очільником обласного управління написали заяви про звільнення.
У Миколаївському управлінні лісового та мисливського господарства наприкінці червня було дуже гаряче. Десятки громадських активістів та працівників лісгоспів вимагали від очільника управління Петра Паламарюка написати заяву про звільнення.
Акція супроводжувалась криками, штовханиною. Під будівлю навіть спеціально пригнали БРДМ.
У результаті вимога громадськості була виконана. Керівник миколаївського лісового господарства Петро Паламарюк разом з дев`ятьма керівниками районних лісгоспів написали заяви на звільнення.
Наступного дня голова Державного агентства лісових ресурсів Валерій Черняков підписав наказ про звільнення Петра Паламарюка з посади. Таким чином завершився кількамісячний конфлікт між Паламарюком та директорами п’яти лісгоспів, що повстали проти масованого розпродажу лісів у корабельному краї.
Як ліс став провулком
Ліс в урочищі «Жовтневе», що розташоване в Корабельному районі Миколаєва на березі Бузького лиману, вважався лісом лише до 2008 року. Тоді депутати Миколаївської міської ради одним помахом руки зробили з цього гарного соснового бору провулок.
Народні обранці поділили його на 43 ділянки по 1 тис. метрів кожна, а миколаївський лісгосп погодився з цим рішенням, вирішивши, мабуть, що йому цей ліс не потрібен.
Рішення про забудову урочища «Соснове» не порадувало миколаївців. Адже улюблене місце відпочинку тепер перетворилося на суцільний будівельний майданчик з усіма його «принадами»: сміттям, важкою будівельною технікою, що розбиває дороги, та, головне, неможливістю відпочивати, як раніше. На місці дерев коло річки швидко зростали величезні котеджі.
Тепер земля в урочищі на вагу золота. На ріелторських інтернет-сайтах за ділянку у вісім соток в сосновому борі правлять майже 300 тисяч гривень. Журналістам тут не надто раді. Коли журналісти «Слідства.Інфо» спробували з`ясувати, хто господар маєтків, то у відповідь почули, що нам не можуть дати навіть номер телефону.
Скромність місцевих хазяїв пояснюється легко. Діляночки у цьому лісі отримали далеко не останні люди корабельного краю. Серед щасливців – колишній начальник СБУ Миколаївської області контр-адмірал Юрій Парамонов, колишній перший міліціонер області генерал-майор Микола Пихтін, колишній прокурор Центрального району Миколаєва Василь Кирієнко, дружина колишнього начальника Миколаївського УБОЗу Олена Лупащенко, герой України і мільярдер Олексій Вадатурський, сват колишнього міського голови Володимира Чайки – Сергій Бергман. На момент роздачі ділянок вони були владною елітою Миколаївщини.
Отримавши у власність земельні ділянки, нові господарі життя взялися облаштовувати свій комфорт – нищити ліс. Не маючи на це навіть формального дозволу – лісорубних квитків.
За словами директора Миколаївського лісгоспу Миколи Гордієнка, надання у користування ділянок зовсім не означало, що там мають право випилювати ліс. Подібними діями можновладці порушували закон.
Як дерибанили миколаївські ліси
Микола Гордієнко – один з п’яти директорів лісгоспів Миколаївської області, що повстали проти того, що називають системою «дерибану» миколаївських лісів. Він розповів, що землі, від яких так легко відмовлялися лісгоспи, роздавали за вказівкою згори.
- Всі фактично рішення по вилученню земельних ділянок зі складу Миколаївського лісгоспу приймалися особисто начальником управління Паламарюком Петром Миколайовичем, - заявив Гордієнко.
Масштаби лісового дерибану вражають. Дерева знищували не тільки під забудову, а й під видобуток корисних копалин. Наслідки плачевні. За даними Державного агентства лісових ресурсів, рівень лісистості на Миколаївщині складає 4 відсотки. Гірше тільки у Запорізькій області.
Вознесенський лісгосп колись очолював Юрій Крет. Ця людина заради збереження 100 га лісу не побоялася вступити у нерівний бій з першим чиновником області. Щоправда, ця перемога дісталася йому важкою ціною: фахівець втратив можливість займатися улюбленою справою, якій присвятив усе життя.
- 60 років тому назад колектив Вознесенського лісогосподарства на чолі з Миколою Трохимовичем Литвиненком на пісках, які тут сунулися, посадив урочище, щоб зберегти всі прилеглі території від засипання пиловими бурями. За цей труд Литвиненко одержав звання заслуженого лісовода Радянського Союзу, - розповів журналістам Юрій Крет.
Урочище займає близько півтори тисячі гектарів. У 2008 році 131 гектар планували віддати в оренду на 49 років для розробки піщаного кар’єру.
- У нас в області знайшлися ділки, які вирішили це урочище віддати під кар'єр. Так, було видано губернатором нашої області в 2008 році три розпорядження. Передати 131 га 60-річного соснового лісу ТОВ «Південний кар'єр», ТОВ «Нікгранресурси» та ТОВ «Вознесенські ресурси» з такою інтересною припискою під науково-дослідні роботи.
Ласий шматок землі під лісом мав дістатися трьом приватним фірмам, за якими стояли колишній голова обласної ради Ігор Дятлов та брат нинішнього нардепа Артема Іллюка – Роман. Хоча засновником підприємства «Південиий кар`єр» номінально був Володимир Король. На Миколаївщині знають, що ця людина пов’язана з Ігорем Дятловим.
- Ти, дорогой, підписуй ці договори, тому що ти не знаєш, з ким ти зв’язався. Тебе не те що не буде на роботі, тебе не буде вообще. І мені начальник нашого обласного управління Паламарюк Петро Миколайович написав: Крету до виконання, - зізнається Крет.
Завдяки втручанню прокуратури та СБУ ліс вдалося врятувати, але принциповість коштувала Юрію Крету посади.
Коблево та Рибаківка - серед найбільших курортів Миколаївської області. Але не всі знають, що там є ліс – урочища «Коблево» та «Рибаківка». Вже багато років поспіль цей ліс цілими гектарами передається із державної власності в приватні руки.
Коблево рясніє оголошеннями про продаж земельних ділянок. Земля тут дуже дорога. Котеджі ростуть, як гриби після дощу. Це ще один район, де орудував чи досі орудує Петро Паламарюк. І знову таке враження, що він радше будівельник, ніж захисник лісів.
За даними ВО «Укрдержліспроект», за десять років лісів в урочищах «Коблево» та «Рибаківка» поменшало на 300 гектарів. Найбільше вони постраждали в останні три роки, коли справу було поставлено буквально на потік. Примітно, що Очаківський лісгосп протягом шести років очолював… той самий Петро Паламарюк.
«Ми створили дуже багато»
Сам Петро Паламарюк вважає, що його діяльність на посаді головного лісника області буле дуже ефективно.
- Ми створили дуже багато. У нас найбільше в Україні рекреаційних пунктів. Ми створили п’ять музеїв лісу, у нас єсть сім екологічних стежок і так далі…, - заявив Паламарюк журналістам.
Такої думки дотримуються й деякі лісники. Вони були цілком задоволені діяльністю Петра Паламарюка. Причому настільки, що приїхали до київського начальства захищати шефа. Під стінами Державного агентства лісових ресурсів вони влаштували пікет з вимогою залишити керівника на своїй посаді.
Та спроби лобістів Паламарюка виявились марними. 20 червня голова агентства звільнив скандального лісівника. Утім, заяву про звільнення Петро Паламарюк написав тоді, коли офіційно перебував на лікарняному. Тому в нього є всі шанси поновитися на роботі і далі керувати лісовим та мисливським господарством Миколаївщини.
А все тому, що правоохоронці дуже мляво розслідують схеми з відчуження земель миколаївських лісгоспів, які працювали при Паламарюку. Можливо, це якось пов’язано зі справою про незаконну забудову соснового урочища «Жовтневе» в Миколаєві, яку відкрила районна прокуратура ще у жовтні минулого року. З часом її передали до міліції, потім знову повернули в районну прокуратуру, а згодом віддали до слідчого відділу прокуратури Миколаївської області. Мабуть, нашим правоохоронцям важко розібратися в тонкощах лісового господарства – тим більше побувавши на дачах своїх колег, збудованих на місці вирубаних лісів.
Олег Оганов, Ярослав Чепурний, Hromadske.tv