Между Барселоной и Очаковом: как айтишник стал виноделом. История Beykysh Winery

Історію сімейної виноробні Beykysh Winery поблизу Очакова можна порівняти з історією про Пріорат, коли у 1980-ті молоді мрійники й хіпі почали перетворення депресивного регіону Іспанії на один з найбільш відомих центрів виноробства.

Хоча місто на півдні Миколаївської області поки не є Меккою для винного туризму, його варто відвідати заради цієї виноробні.

Beykysh Winery здивує не лише гостинністю, ароматними винами, що отримали міжнародні нагороди, а й історією.

Історією про те, як IT-підприємець Євген Шнейдеріс перетворив свій дім на березі Чорного моря на одну з найуспішніших українських виноробень.

Неймовірні тутешні краєвиди дозволять відчути себе героями серіалу "Велика маленька брехня", які гуляють красивим берегом моря з виглядом на острів Березань, чи акторами з кліпу гурту "Антитіла", які збирають виноград.

Спочатку був курник...

Для Шнейдеріса все почалося у 2004 році. Саме тоді він із сім’єю придбав будиночок для відпочинку в селі Чорноморка на березі Бейкушської затоки під Очаковом.

"Тоді в мене вже були дитина, IT-бізнес, офіс, невелика, але дуже хороша команда. Проте моя робота проходила переважно в офісі, а мені хотілося чогось такого, що можна відчути руками", – починає розповідь Євген.

Тепер він може хоч щодня дегустувати власні вина, які продаються в Британії та Польщі. Відомий у світі журнал Decanter у 2021 році включив "Альваріньо" від Beykysh Winery в список 17 найкращих вин з цього білого сорту винограду.

До такого визнання виноробня йшла з 2010 року, коли Євген уперше спробував вино свого сусіда: "О! Цим я ще не займався. Треба спробувати зробити вино".

У той час на подвір’ї він будував курник для дітей у формі замку. За кілька років курник перетворився на виноробню.

"Кури переїхали в інше місце, а замок став нашою першою виноробнею. Лише згодом я дізнався, що для виноробства непогано було б мати місця в 50 разів більше", – сміється підприємець.

Він почав цікавитися виноробством, шукати обладнання та знайомих, у яких можна купити виноград. Власний досвід виробництва постив у ЖЖ.

"Один з підписників якось написав, що я все роблю неправильно. У результаті він став нашим консультантом, поділився протоколами на виробництво, і у 2010 році в нас вийшло дуже непогане шардоне. Тоді я подумав, що тут можна робити хороші вина рівня Італії", – розповідає Євген.

У 2011 році він придбав для виробництва 15 тонн винограду і зрозумів, що для подальшого розвитку потрібен власний виноградник.

На Миколаївщині є всі умови для створення гарного вина, але власник Beykysh Winery хотів зробити своє найкращим в Україні та запустити успішний бізнес.

"Я хотів продавати українське вино за ціною французького, і це мала бути справедлива ціна. Зараз ми на шляху до успіху. Проєкт ще потребує інвестицій. Теруар (сукупність природних умов місцевості, що впливають на властивості продукції – ЕП) показав, що зробити класне вино – не проблема", – зазначив він.

Зараз середня вартість пляшки вина від Beykysh Winery становить 300 грн. Найдорожче, "Кара Кармен" трирічної витримки, коштує 1 885 грн.

Коли вибір неочевидний – Іспанія чи Миколаївщина 

У березні 2012 року Євгену довелося робити непростий вибір.

"На столі лежав рахунок на оплату саджанців винограду. У цей же час у мене з'являється можливість переїхати пожити в Іспанію. Два протилежні шляхи. Дві таблетки: червона чи синя? Я вибираю найабсурдніший варіант: обидві. Оформляю документи в Іспанію та оплачую рахунок на саджанці", – згадує він.

Виявилося, що вести бізнес можна і з Барселони. Звідти 3,5 години льоту до Києва, ще година – до Одеси, і ще дві години – автомобілем до Очакова.

Минуло майже десять років і про це рішення він згадує з посмішкою.

Після цього він знайшов молоду команду, яка займається виноробнею, пережив проблеми з податковою та кримінальну справу, запустив власний інтернет-магазин, не раз отримував всеукраїнські та міжнародні нагороди за якість вин.

Про свій стиль життя він жартує так: "Якщо сидіти на двох стільцях, між якими відстань 3 500 кілометрів, може тріснути жопа. Власне, вона у мене і тріщить. Те, що в нас все круто працює, це заслуга команди і, напевно, везіння".

Виноробнею керують молоді професіонали Ольга Ромашко та Олександр Пашковський.

"У 2012 році ми орендували спеціальну машину і висадили 11 гектарів виноградників на мисі Бейкуш, береги якого з одного боку омиває Березанський лиман, з іншого – Бейкушська затока", – розповідає Ольга.

Лінійка Beykysh Winery налічує 15 найменувань вин. Серед них – купажована серія, куди входять сортові витримані і невитримані вина, а також історична лінійка, що не має аналогів в Україні. Це вина "Кара кермен", "Арбіна" і "Яфе нагар". Останнє передбачає змішування двох сортів: шардоне та рислінг.

Активні продажі вина почалися у 2018 році. За рік до цього Beykysh Winery отримала ліцензію на виробництво. Для цього потрібно було зібрати 160 дозвільних документів. У 2018 році парламент спростив цю процедуру.

Зараз продукція виноробні реалізується в Good Wine, Wine Time, OkWine та ресторанах.

Знайти вино Beykysh Winery можна навіть в аеропорту "Бориспіль", що є рідкістю для українських виробників. У 2020 році виноробня відкрила дегустаційні тури та створила винний клуб, а у 2022 році планує відкрити невеличкий готель.

"У 2020 році вся країна не поїхала за кордон, і нас засипали запитами про відвідування виноробні з дегустаціями. Без жодної реклами. Етнотуристи, які приїжджали до нас влітку, зробили 15% річної виручки. Це дуже непоганий результат, він допоміг пережити кризовий рік", – розповідає підприємець.

За його словами, у 2021 році виноробня прийняла понад 500 осіб. Сюди приїжджали дівчата, щоб зробити фотографії, миколаївські та одеські компанії проводили корпоративи, на зйомках навіть була одна весільна пара.

Чому бути виноробом в Україні – дорого

Про плани Шнейдеріс говорить обережно. Його продукція належить до преміум-сегменту, адже це крафтове виробництво. Таких виноробень в Україні мало. На Миколаївщини ліцензії на виробництво мають лише шість малих підприємств.

"Бути виноробом в Україні дорого. У нас дуже серйозна конкуренція з імпортними виробниками. Крім того, вино в нас регулюється як підакцизний товар, а за крок вліво чи крок вправо з підакцизним товаром є стаття в Кримінальному кодексі.

Якщо ти хочеш робити вино – роби його, але ціна помилки дуже висока. У нашому суспільстві є неприйняття помилок. З точки зору підприємництва це неправильно", – вважає винороб. На його думку, успішним стає той, хто зробив більше спроб.

Голова Асоціації крафтових виноробів Причорномор’я Георгій Молчанов вважає, що покращити ситуацію може подальша дерегуляція.

"На жаль, виноробство в Україні не є державним пріоритетом. У Молдові, Грузії, країнах ЄС це питання престижу і стимулювання підприємництва в сільських регіонах", – каже він.

Винороби в Україні працюють за радянською спадщиною в адмініструванні сплати акцизу. Вони сподіваються на ухвалення законопроєктів №5118 та №5119, які скасують акцизні марки для натуральних вин, спростять умови ліцензування і зменшать штрафи за бухгалтерські помилки із 17 тис грн до 1,7 тис грн.

"Держава стоїть над виноробом з дубиною і каже: "Зробиш щось не так – посаджу". Як можна будувати стосунки з таким партнером? Держава має навчитися розмовляти з бізнесом. Виноробство – це довга історія. Ніхто із влади ніколи не сказав, яким буде виноробство країни через 30 років", – бідкається бізнесмен.

Не вирішене й питання залучення в галузь молоді. Виноробні розташовані в селах, де працювати захоче не кожен. Тимчасом полиці українських супермаркетів заповнені імпортним вином, а знайти українського виробника нелегко.

Крафтові винороби мріють про виведення натурального вина з категорії підакцизних товарів, що значно спростило би їх роботу. На допомогу від держави не розраховують, просять лише не заважати робити якісну продукцію.

"Україна йде шляхом радянського виноробства. СРСР був гігантською країною, де для створення робітникам святкового настрою виробляли багато недорогого солодкого і п’янкого вина. У ЄС виноробство існує як мистецтво. Вино такого виробництва коштує інших грошей: від десяти євро за пляшку до тисячі євро.

Ми починаємо змінювати українське виноробство і хочемо показати українцям, що тут можна робити високоякісне вино. Кліматичні умови для цього є, лишилося законодавчо спростити умови ведення бізнесу", – підсумовує Шнейдеріс.

Екатерина Задорожная, Экономическая правда