Вища рада правосуддя відправила суддю Полтавського апеляційного суду Василя Маліченка у відставку, яка передбачає пожиттєве утримування на суму близько 100 тисяч гривень щомісячно. У той же час відомо про недоброчесність судді. Також він певній час жив у нарадчій кімнаті свого суду, побив колегу, коли той хотів зайти в цю нарадчу кімнату, та брехав у деклараціях.

Як повідомляє «Слідство.Інфо», Василь Маліченко пішов у відставку з 17 роками чистого стажу з посади судді Полтавського апеляційного суду.

Василь Маліченко у 2017 році хотів стати суддею у Верховному Суді, через що його перевіряла Громадська рада доброчесності. Під час перевірки ГРД виявила факти, які свідчать, що йому не місце у Верховному Суді.

Суддя у своїй декларації доброчесності зазначав, що не використовував свого статусу для отримання будь-якої вигоди. ГРД дізналося, що це не правда — з 2010-го по 2011-й рік Василь Маліченко жив у нарадчій кімнаті суду, де він працював. До цієї кімнати судді йдуть, щоб зважити усі «за» і «проти» перед винесенням свого рішення, але через Вачиля Маліченка судді втратили важливе місце для своєї роботи. До цього ж Василь Маліченко під час свого проживання у суді «використовував електроенергію та інші ресурси, які оплачувалися за державний кошт».

Аби вирішити проблему із відсутністю нарадчої кімнати, Василь Маліченко видав наказ про ліквідацію кімнати для арештованих й створення на її місці нової нарадчої кімнати.

Також «Слідство.Інфо» повідомляє, що Василь Маліченко  побив свого колегу, коли той хотів зайти до нарадчої кімнати.

«Кандидат (Василь Маліченко, — прим.), за словами цього судді, підбіг до нього, почав його фізично тримати, наніс удар ногою і подряпав обличчя. При цьому суддя був у мантії і з нагрудним знаком», — пише у своєму висновку ГРД.

Василь Маліченко під час співбесіди з представниками ГРД сказав, що на нього не скаржились в правоохоронні органи за будь-які прояви насилля. Він збрехав, бо суддя, якого побив Василь Маліченко подав заяву до поліції, й на місце бійки приїжджали поліцейські.

У судді Василя Маліченка були проблеми не тільки з поліцейськими, колегами, а й з подачею декларацій. У 2016 році суддя декларував, що має чотири земельні ділянки загальною площею 126 070 квадратних метри. Однак, у декларації за 2015 рік ці земельні ділянки зазначено не було.

Також у декларації за 2015 рік Василь Маліченко не вказав квартиру площею 54 квадратних метри, яка належить за правом власності сину судді.

У висновку ГРД є шматки з листів від інших людей, які розповідають про можливі факти недоброчесності Василя Маліченка. Наприклад, в одному листі йдеться про те, що суддя затягував справи щодо адміністративних правопорушень, зокрема, справ щодо водіїв, які керували автомобіль п’яними.

«Колегія під головуванням Маліченка затвердила домашній арешт для 48-річного ґвалтівника, жертвами якого стали власна донька та 9-річна онука його співмешканки. Інший член колегії суддя Оксана Корсун була категорично проти такої м’якості та написала окрему думку. Зараз ґвалтівник уже засуджений до 7 років», — писав до ГРД полтавський журналіст-розслідувач Ігор Гавриленко.

Ще Ігор Гавриленко розповідав про те, що Василь Маліченко скасував відсторонення від посади підозрюваної у хабарництві керівниці райвідділу Держгеокадастру попри те, що вона чинила тиск на свідків. Також журналіст писав, що Василь Маліченко входив до складу колегії, яка у 2016 році випустила з СІЗО без жодних обмежень Валерія Павлишина — «смотрящего» за Полтавою, лідера злочинної групи, яка займалася грабежем та розбоєм.

Попри це все, суддя залишився на своїй посаді та спокійно пішов у відставку 9 травня 2023 року. Тепер держава зобов’язана Маліченку вже як судді у відставці пожиттєво щомісяця виплачувати близько 100 тисяч гривень з бюджету.

«Слідство.Інфо» дослідило список суддів, яких Вища рада правосуддя відправила у відставку. Можливість піти у відставку після 20 років служіння державі передбачена лише для тих, хто не брав хабарів і судив чесно. Розмір пожиттєвої виплати залежить від стажу судді та його зарплатні. У середньому судді отримують майже 100 тисяч гривень щомісяця.

Нагадаємо, що у ніч проти 26 травня голова Макарівського районного суду (Київська область) Олексій Тандир збив на смерть 23-річного нацгвардійця на блокпосту в столиці.

Суддю затримали. Він відмовився від освідування на вміст алкоголю та наркотиків, проте мав візуальні клінічні ознаки сп’яніння. Суд надав дозвіл на примусове відібрання в нього біологічних зразків.

Експертиза показала, що Олексій Тандир перебував у стані алкогольного сп’яніння, коли збив нацгвардійця.

За фактом ДТП правоохоронці розпочали кримінальне провадження за частиною 3 статті 286-1 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп'яніння) Кримінального кодексу.

27 травня 2023 року Вища рада правосуддя надала згоду на арешт Олексія Тандира. Того ж дня Печерський районний суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою до 21 липня без можливості внесення застави.

Після цього Печерський районний суд міста Києва залишив його під вартою до 9 вересня.