До Вірменії з 24 вересня почали приїздити перші автобуси з вірменами, які вирішили залишати свої домівки у Нагірному Карабаху після його повернення під контроль Азербайджану.

Про це повідомляє «Радіо Азатутюн».

Перша група з трьох сіл Карабаху, близько 400 людей, прибула на кордон Вірменії через КПП на мосту Хакарі надвечір у неділю, у супроводі російських «миротворців». 

Також через пункт пропуску прибули автомобілі Червоного Хреста з 23 важкохворими і важко пораненими людьми, їх повезли у Єреван. 

На офіційній сторінці уряду Вірменії повідомили, що на 6 годину ранку понеділка кількість біженців зросла до близько 2900. Людей реєструють, оцінюють їхні потреби та розселяють. Близько тисячі прибулих вирушили до обраних місць проживання, ще 1100 запропонували житло. Населення всього Нагірного Карабаху налічує понад 140 тисяч осіб.

Також повідомляють, що Міжнародний комітет Червоного Хреста і російський контингент знову відвезли гуманітарну допомогу до Карабаху. Перед цим велика партія гуманітарних вантажів застрягла на кордоні на 2 місяці.

Як відомо, 19 вересня Азербайджан заявив про початок «локальних антитерористичних заходів» у невизнаному Нагірному Карабаху, який вважається міжнародно визнаною частиною Азербайджану. Це відбулося після  звинувачень Вірменії «в організації теракту та загибелі військових».

Вірменія у відповідь відмовилася спрямовувати туди свою армію. Таким чином країна погодилася, що це є  територією Азербайджана. За це народ виступив із жорсткою критикою влади, зокрема прем'єра Нікола Пашиняна. На вулицях Єревана розпочалися протести.

Євросоюз оголосив пакет гуманітарної допомоги на 500 мільйонів євро для підтримки людей, які постраждали внаслідок бойових дій у Нагірному Карабаху.

Також Євросоюз може запровадити проти Азербайджану заходи у разі утисків мирних жителів Нагірного Карабаху.

Нагадаємо, що 27 вересня 2020 року Азербайджан розпочав повітряну та ракетну атаку у напрямку Нагірного Карабаху, поклавши відповідальність за початок бойових дій на збройні сили Вірменії. Азербайджан у конфлікті підтримала Туреччина, яка направила до зони бойових дій сирійських найманців, про що неодноразово повідомлялося у західних засобах масової інформації. Сам Ердоган цю інформацію заперечував. Загострення перейшло у стадію війни, яка протривала 44 дні. Відповідно до заяви про припинення вогню від 9—10 листопада 2020 року, Азербайджан отримав під контроль 40% території, включаючи місто Шуша (Шуші), зробивши невизнану Нагірно-Карабахську Республіку (Арцах) анклавом. Згідно з договором, Баку відійшли Агдамський, Кельбаджарський та Лачинський райони.

Глава уряду Вірменії Нікол Пашинян заявив, що погодився на перемир'я з Азербайджаном у Нагірному Карабаху, щоб уникнути загибелі тисяч вірменських військових. Після чого в Єревані звинуватили Пашиняна у зраді, закликаючи його залишити посаду.

Однак парламент Вірменії не зміг проголосувати питання про відставку прем'єр-міністра Нікола Пашиняна через відсутність кворуму для проведення засідання.

У серпні 2022 року повідомлялось, що у конфлікті за регіон Нагірного Карабаху між Вірменією та Азербайджаном новий етап загострення.

У вересні 2022 року сторони звинуватили одне одного в провокаціях та обстрілах.