• пʼятниця

    11 жовтня, 2024

  • 21.3°
    Похмуро

    Миколаїв

  • 11 жовтня , 2024 жовтня

  • Миколаїв • 21.3° Похмуро

Рада підвищила податки: що зміниться і як реагує бізнес

Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону про підвищення податків, яке вже назвали історичним. Фото: ВВСВерховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону про підвищення податків. Фото: ВВС

Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт закону про підвищення податків, яке вже назвали історичним.

За це рішення врешті проголосували 247 депутатів, хоча розгляд законопроєкту у другому читанні почався у середу в практично порожній залі, де було близько трьох десятків депутатів, а в урядовій ложі під час розгляду проєкту нікого не було.

Як пише «ВВС» До законопроєкту подали понад 1300 правок. Більшість із них не були враховані, зокрема, йшлося про пропозиції про вищі податки на гральний бізнес, податки на розкіш, або ж про акумуляцію додаткових коштів у спеціальному фонді, щоб гроші йшли виключно на армію, а не на умовне «будівництво доріг».

Зрештою депутати домовилися не підвищувати військовий збір, який стягуватимуть із самих військових, на фінансування яких і знадобилися додаткові бюджетні кошти.

Саме це стало темою найбільш запеклих дебатів між кількома представниками опозиційних фракцій та головою фінансового комітету Данилою Гетманцевим, депутатом від пропрезидентської фракції «Слуги народу».

Втім, це не єдині суперечливі податкові зміни й вони стосуватимуться більшості українців.

Як і які податки зміняться

Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.

Зокрема, закон передбачає:

  • Підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Воно не стосуватиметься військових.
  • Запровадження військового збору для платників єдиного податку ІІІ групи у розмірі 1% від доходу.
  • Запровадження військового збору для ФОП І, ІІ та ІV груп у розмірі 10% від мінімальної зарплатні, яка нині становить 8000 грн на місяць.

Як повідомив член фінансового комітету Ярослав Железняк, через плутанину з однією із поправок, військовий збір для всіх, крім ФОПів-спрощенців, зросте із дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня, тобто «заднім числом», як передбачав проєкт закону до другого читання.

— Щоправда як його тепер рахувати із середини місяця залишається відкритим питанням, – написав депутат в Телеграм.

Для ФОПів військовий збір зросте все одно з 1 жовтня.

З 1 січня 2025 року 5% військового збору оподатковуватимуться також інші доходи громадян (на додачу до зарплати).

Ці зміни діятимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан.

За «історичні» зміни податків проголосували 247 депутатів Верховної Ради. Фото: ВВСЗа «історичні» зміни податків проголосували 247 депутатів Верховної Ради. Фото: ВВС

Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) - 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%).

У законі є й окремі «секторальні« зміни. Наприклад, він визначає, як АЗС мають здійснювати авансові платежі податку на прибуток – у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального. Також він прив’язує до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Такий внесок становитиме 700 євро за кожен пункт обміну валюти у Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тисяч мешканців та 200 євро для решти населених пунктів.

Крім того, закон звільняє від оподаткування доходів, отриманих за програмою «Зроблено в Україні» у 2024-2025 роках, а також подовжує звільнення від оподаткування благодійної допомоги з бюджетів інших держав.

Прикметно, що закон передбачає перехід із щоквартальної на щомісячну звітність підприємств та компаній щодо виплат фізичним особам, а також ПДФО, військового збору та ЄСВ. Це сприймають як ознаку того, що уряд таки готується запровадити економічне бронювання на основі рівня зарплат. Ця зміна набуде чинності з 1 січня 2025 року.

Навіщо підвищувати податки

За розрахунками уряду, ці податкові зміни мають принести в бюджет додаткові 58 млрд грн вже цього року, а наступного - 137 млрд грн.

Гроші потрібні, аби перекрити нестачу коштів на фінансування армії, кажуть в уряді. Проте там же кажуть і про те, що на військові витрати лише цього року бракує щонайменше 500 млрд грн.

Зокрема, як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додаткові кошти потрібні на додаткову мобілізацію.

«Ми знаємо, що фінансування кожного військового для бюджету вартує 1,2 млн гривень. Відповідно, коли ми добираємо людей, маємо збільшувати бюджет ЗСУ. Цифра в 500 млрд, яка озвучена і подана, - це той дефіцит, який потрібен ЗСУ до кінця цього року, – заявив очільник уряду.

При цьому прем’єр нагадав, що міжнародні партнери не надають кошти на українську армію, тому Україна фінансує її з внутрішніх ресурсів, включно із податками та запозиченнями на внутрішньому ринку (ОВДП).

— Одним з джерел ми бачимо збільшення військового збору і питання справедливого розподілу військового збору в українському суспільстві, – пояснив Денис Шмигаль.

Як реагує бізнес

Бізнес та оглядачі вкрай критично поставилися до податкових змін, ініційованих урядом. І справа не лише в тому, що ефект від них не покриє дефіцит коштів на оборону. Замість підтримати той бізнес, який працює під час війни, він ще більше ускладнить життя тим, хто працює «в білу», кажуть підприємці.

Ще після першого читання законопроєкту співзасновник Monobank Олег Гороховський заявив, що «коли бізнес програє, не виграє ніхто».

Це зауваження стосується передусім підняття військового збору, яке збільшує податкове навантаження на оплату праці.

За експрес-опитуванням Європейської бізнес асоціації (ЕВА), понад половина - 55% компаній - не зможуть компенсувати підвищення військового збору працівникам.

— Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей, – пояснюють в ЕВА.

При цьому опитування проводили серед членів асоціації, тобто переважно великих міжнародних компаній.

Підвищення військового збору може зменшити доходи українців - не всі роботодавці зможуть його компенсувати. Фото: ВВСПідвищення військового збору може зменшити доходи українців - не всі роботодавці зможуть його компенсувати. Фото: ВВС

Експерти ЕВА вважають, що будь-яке додаткове оподаткування бізнесу, включно з підвищенням військового збору, може спотворити конкурентне середовище, оскільки працювати «в білу» стане економічно невигідно.

— Компанії, що залишаються в тіньовому секторі економіки, отримують економічні переваги порівняно з компаніями, що сплачують податки. Відповідно, можемо припустити, що це змусить частину білого бізнесу мігрувати в тінь, щоб вижити під час війни, – припускають у бізнес асоціації.

Перш, ніж підвищувати податки, вважають в ЕВА, уряду варто було звернути увагу на «невикористаний фіскальний потенціал тіньового сектору економіки«.

— Будь-якому підвищенню податків для сумлінного бізнесу має передувати результативна боротьба з тінню та оподаткування тієї частини бізнесу, який не платить податки взагалі або використовує схеми для оптимізації, – вважають у бізнес асоціації.

Там звертають увагу на розрахунки Інституту соціально-економічної трансформації, за якими український бюджет недоотримує близько 400 млрд грн від тіньового сектору.

— Ця сума відповідає обсягу додаткових коштів, яких наразі не вистачає в держбюджеті, – зауважують в ЕВА.

Оглядачі також звертають увагу, що підвищення податків, зокрема, і військового збору, суперечить режиму «Дія Сіті», згідно з яким було зафіксовано 25 років незмінних податкових умов для айтівців та інших фахівців, які можуть користуватися цим режимом. За деякими розрахунками, запровадження податкових змін може призвести до падіння ІТ-галузі до 30% вже у 2025 році, скорочення кількості робочих місць, зменшення валютної виручки та податкових надходжень, а також подальшого виведення компаній в інші юрисдикції.

На думку деяких оглядачів, «ретроспективна» зміна податків також матиме негативні наслідки, адже ще раз підкреслить непрогнозованість бізнес-клімату в Україні та відіб’є будь-яке бажання інвестувати в країну. А у банківській сфері призведе до падіння надходжень прибутків від державних банків вже наступного року.

Загалом, як вважає член наглядової ради IT-компанії Ajax Systems Олександр Конотопський, який також входить до Ради підприємців, що консультує державу щодо роботи з бізнесом, податкові пропозиції уряду викликали багато запитань від бізнесу.

Серед цих питань без відповідей він перераховує і відсутність жорсткого секвестрування бюджету, тобто скорочення видатків, плану детінізації чи плану по митниці, «не зрозуміли, як це так ви витрачали гроші за майбутнє вже у першому кварталі, а про те, що їх немає, почали говорити в кінці третього».

— І багато чого ще не розуміємо, – підсумовує Олександр Конотопський. Але точно розуміємо, що краще б ви від***сь від економіки. Поки є від чого від***ся.

Сумніви у законності закону

Низка зауважень бізнесу до податкових змін перетинаються із зауваженнями юристів. Зокрема, Головне юридичне управління Верховної Ради, проаналізувавши законопроєкт, дійшло висновку, що деякі норми в цьому проєкті закону, «не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України».

Юридичні експерти Ради звертають увагу не лише на авансову сплату податків деякими платниками, що «не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків», але й на те, що деякі з них пропонується обраховувати в євро, хоча єдиною платіжною одиницею в Україні є гривня.

Крім того, низка норм не враховує вимоги Конституції щодо передбачуваності закону.

— Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку, – зазначають у Головному юридичному управлінні Ради.

Член парламентського комітету Ярослав Железняк не виключає, що закон доведеться переголосувати саме через нечіткість і суперечливість формулювань. Він вважає, що при реалізації закону «виникне дуже багато практичних питань», і припускає, що «його в такому вигляді підписувати не можна».

— Щось мені здається що доведеться переголосовувати закон для банально приведення його до якогось ладу… Коротше - я думаю там тепер багато юридичних проблем з текстом, – написав депутат в Телеграм.

Чи є альтернативи підвищенню податків

Дискусія про те, де шукати додаткові гроші для фінансування додаткових витрат на армію, відбуваються на тлі зменшення надходжень до бюджету.

Зокрема, за інформацією міністерства фінансів, у вересні до загального фонду держбюджету надійшло 122,9 млрд грн податків, зборів та обов'язкових платежів.

Для порівняння, у серпні доходи держбюджету становили 386,2 млрд грн, але така сума «набігла« завдяки перерахуванню в бюджет 228,1 млрд грн міжнародної допомоги (тобто податки та інші платежі в бюджет дали лише 158,1 млрд грн). У липні податкові надходження становили 120 млрд грн.

За даними мінфіну, доходи держбюджету скорочувалися шість місяців поспіль.

Найбільші доходи до бюджету приносить ПДВ – як із вироблених в Україні, так і імпортованих товарів. На другому місці – надходження від оподаткування доходів фізичних осіб. При цьому податківці виконали план зі стягнення податків майже на 105%, а от митниця дала менше 87% від плану.

Ще на початку обговорення джерел додаткових коштів на армію деякі експерти називали підвищення ПДВ як спосіб найбільш рівномірно розкласти цей тягар по всіх учасниках ринку – як пересічних українцях, так і бізнесу.

Голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев на форумі «Бізнес та війна« заявив, що хоч підвищення ПДВ і не передбачено у нинішніх податкових змінах, які вже схвалив парламент, від підвищення ПДВ не відмовилися остаточно. За його словами, лише ПДВ та військовий збір здатні швидко зібрати гроші до бюджету з усіх платників однаково.

Ще одна представниця фінансового комітету, Галина Васильченко розповіла 24 Каналу, що чимало депутатів підтримували ідею зі збільшенням ПДВ, яку пропонували в експертному середовищі, як більш справедливе рішення при підвищення податків. Але, за словами депутатки, у міністерстві фінансів з цим не погодились. Там вважають, що підвищення ПДВ спричинить ріст інфляції, хоча конкретних цифр, за словами Васильченко, урядовці не називали.

Водночас у ЕВА закликали дуже обережно підходити до ідеї підвищення ПДВ. Там вважають, що «цей крок може замість боротьби з тінню, навпаки стимулювати контрабанду та незаконну торгівлю».

— Оцінюючи вплив підвищення ПДВ варто зважати не суто на фіскальний ефект, а спрогнозувати вплив на економіку України в середньо- та довгостроковій перспективі, – зауважують в ЕВА.

Там також дають перелік можливих альтернатив — від додаткового оподаткування азартних ігор та ринку вживаних авто, скорочення деяких державних видатків до запровадження економічного бронювання.

Єдине, в чому наразі сходяться думки і уряду, і бізнесу, і більшості експертів – це шкідливість закриття бюджетної діри через друк грошей, тобто емісію, що може розкрутити інфляцію, так, як це було у перші місяці війни. Втім, навіть і в емісійному фінансуванні військових потреб вже з’являються прихильники – надто нагальною і надважливою є потреба у додаткових коштах на оборону.

Читайте також: