Витоки каналізації в озеро та індикатор змін клімату у Миколаєві: у якому стані перебуває парк «Ліски»

Миколаїв — місто, яке омивається двома річками. А ще воно має озеро у парку. Парку «Ліски», який займає 33 гектари природно-заповідного фонду і розташований не дуже далеко від центру. Там навесні зафіксували витік каналізаційних вод у це озеро.

«МикВісті» з'ясували, чим завершилася ситуація із забрудненням озера, яка для нього є загроза через зміни клімату, та яка ситуація у парку «Ліски» у цілому.

Витоки каналізації

Балансоутримувачем парку «Ліски» є КП «Миколаївські парки». Однак забили на сполох через виток каналізації в озеро не представники підприємства.

У відповіді на інформаційний запит Миколаївські парки заявили, що земельна ділянка, на якій витікали каналізаційні стоки, розташована між територією парку та гаражним кооперативом «Зольний».

Зауважимо, що ця територія тісно прилягає до парку. Тому виникають питання, чому потрапляння стоків в озеро вчасно не помітили балансоутримувачі «Лісків» та не повідомили про це у профільні служби.

Перші публікації щодо потрапляння стічних вод з колектора з’явилися на початку квітня у соцмережах помічника нардепа Олега Лівенцева.

Голова екологічної комісії Миколаївської облради Алла Ряжських, яка підняла проблему на рівні комісії та Ради з питань збереження біорізноманіття при облраді, зауважила, що Миколаївським паркам ставили питання, чи зверталися вони кудись щодо витоків в озеро.

— Є директор балансоутримувач КП «Миколаївські парки». Ми запросили, спитали, а чи знають вони. Знають. А що вони робили? А нічого не робили, тому що я просила дати листи до водоканалу, ЕЛУ «Автодоріг» раніше, ніж ми (комісія — прим.) зібралися і раніше, ніж там були представники робочої групи. Тобто до того ніхто це питання не піднімав. Це неправильно, на мій погляд. Є господарство, його треба доглядати, — звернула увагу депутатка.

Офіційно про виток води повідомила Державна екоінспекція Південно-Західного округу. 20 квітня на перевірці вже були представники Департаменту житлово-комунального господарства, КП «ЕЛУ Автодоріг», адміністрації Заводського району, головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, водоканал, Миколаївські парки та громадські організації.

Як повідомили у коментарі «МикВісті» в екоінспекції, на той момент власників колодязя, з якого і витікали стоки, не встановили. Проте аналіз показав, що в озеро потрапляли каналізаційні стічні води. Зафіксували перевищення показників за завислими речовинам, розчинному кисню, амонійному азоту, нітратам та фосфатам.

Оскільки комунальним підприємствам каналізаційний колодязь не належав, стали шукати його власника. Це з’ясовували далі на екологічній комісії облради. Зазначимо, що у міській раді є комісія, у назві якої фігурує «екологія», проте на її засіданнях розглядають переважно земельні питання. Тому проблема із забрудненням озера оминула міських депутатів.

Згодом обговорення перенесли до Ради з питань збереження біорізноманіття, охорони довкілля та природокористування. Функціонує вона при Миколаївській облраді. І на виїзному засіданні комісії 11 червня, як повідомили в екоінспекції, рекомендували водоканалу та миколаївським паркам завершити невідкладні відновлювальні роботи та благоустрій, щоб уникнути екологічних ризиків надалі, адміністрації Заводського району — посилити контроль за дотриманням правил благоустрою та забезпечити належний санітарний стан прилеглих до парку «Ліски» територій.

Звідки текла каналізація?

Голова екологічної комісії Миколаївської облради Алла Ряжських пропонувала швидкий метод: тампонування колодязя. Тоді власники швидко би знайшлися. Але такий спосіб подобався не всім.

Також Алла Ряжських зазначила, що всі служби попередили, що за витоки в озеро загрожують чималі штрафи. Та потраплять вони не до бюджету Миколаєва. Тому, як вважає депутатка, краще було дати строк для вирішення проблеми, аніж мати штрафи, від яких міський бюджет тільки матиме втрати.

— Ми доступно пояснили всім зацікавленим особам, що зона природно-заповідного фонду — це інші штрафні санкції, ніж з боку Державної екологічної інспекції… Частина точно йде в державний бюджет. І, наскільки я пам'ятаю, немаленька частина. То робіть все превентивно і звертайтеся, якщо потрібна допомога, — зауважила депутатка.

Скільки витікала каналізація в озеро до того, як про це вперше заговорили, точно невідомо. 12 червня, тобто після виїзного засідання ради з біорізноманіття, водоканал відзвітував, що «інцидент» вичерпано.

«На даний час на цій приватній каналізаційній мережі витоків не відбувається. Цими днями наші працівники спільно з власниками мережі провели ремонт аварійного колодязя та закрили його щільним шаром ґрунту для запобігання повторним витокам у майбутньому», — йдеться на сторінці водоканалу 12 червня.

У відповіді на інформаційний запит «МикВісті» у водоканалі повідомили, що балансоутримувачем самопливної каналізаційної мережі по вул. Iндустрiальнiй, з якої витікали стоки в озеро, є ТОВ «Ерагро».

«Скидання стічних вод з приватної каналізаційної мережi ТОВ «Ерагро» до мереж централізованого водовідведення МКП «Миколаївводоканал» здійснюється на пiдставi укладеного сторонами договору», — також відповіли у водоканалі.

Проте ані водоканал, ані екоінспекція не виміряли, скільки стічних вод потрапило до озера. Також в екоінспекції зазначили, що не накладали штрафи на власника мереж.

«На час дії воєнного стану інспекція має право проводити позапланові перевірки суб'єктів господарювання тільки за погодженням міністерства у разі визначення такого суб'єкта господарювання. Після проведення позапланового заходу винні особи притягуються до адміністративної відповідальності», — повідомили в екоінспекції.

Що маємо зараз

Як вище було згадано, водоканал з власниками мереж спорудили колодязь та накрили його ґрунтом.

У відповіді на інформаційний запит Миколаївські парки повідомили, що за рекомендаціями Миколаївської ОВА влаштували земляний вал висотою 0,5 метри та довжиною близько 6 метрів навколо каналізаційного колодязя, щоб «унеможливити потрапляння стоків на територію парку»

«Введено в щоденний дворазовий моніторинг поточної ситуації навколо парку на предмет аварійності», — йдеться у відповіді на запит.

Новий каналізаційний колодязь та територія довколо нього станом на 17 липня мали неохайний вигляд. Ґрунт, яким засипали колодязь та зробили вал, був перемішаний із сміттям, зокрема пластиком. Поруч валявся одяг, який на вигляд лежить там вже давно.

Що кажуть екологи

Екологиня Інна Тимченко прокоментувала, що озеро у парку є вразливим і через кліматичні зміни. Стічні води додали свого негативного впливу.

— Це замкнена екосистема, яка є повністю вразливою. Будь-який фактор, будь-яке забруднення на неї буде впливати. І таке значне забруднення, як з колектора стічних вод, це, звісно, удар для озера, — прокоментувала екологиня.

Минулого року миколаївці на собі відчули, яким може бути посушливе літо. Але наслідки спостерігали і у природі. Озеро у парку «Ліски» висохло.

Інна Тимченко зауважила, що спостерігала за озером у попередні роки, але до такої межі воно не пересихало.

— Звісно, воно потім відновилося, але це вже говорить про те, що йому зовсім недостатньо ґрунтових вод для підживлення, і воно повністю залежить від атмосферних опадів. Немає опадів — немає підживлення озера. У цьому році опадів більше — можемо бачити кращу ситуацію. Тим не менш, це такі тенденції, які нам багато про що говорять, — зазначила екологиня.

Вона зазначила, що парк «Ліски» є своєрідним маленьким Кінбурном.

— Такі природні комплекси, як були в парку Ліски, — це маленький Кінбурн за своїми характеристиками. По-перше, там піщаний ґрунт, озеро, зростали види, які зустрічалися на Кінбурні, взагалі, які властиві саме степу України теж. Поступово всі ці фактори — забудови, шум через «генделики», — антропогенний вплив змінював таке унікальне таке місце для Миколаєва як парк «Ліски», — розповіла Інна Тимченко.

Всі ці фактори, у тому числі й зміни клімату, вплинули і на парк у цілому, і на озеро. Екологиня зазначила, що воно стає болотистим угіддям, тому виникає питання, як його зберегти.

— Саме озеро не підживлюється підземними водами. Воно колись перетвориться і зараз уже має болотне угіддя. Це не класичне озеро. І все одно настане час, коли воно пересохне рано чи пізно. Чи можна йому допомогти? Скоріш за все, це штучно, — зазначила Інна Тимченко.

Вона звернула увагу, що озеро, яка живиться від ґрунтових вод, сигналізує про їхній стан. І цю проблему потрібно досліджувати.

— Якщо ми беремо озеро як індикатор стану ґрунтових вод у місті, то ми можемо зробити висновок, що з ґрунтовими водами не все добре. Це ми бачимо по озеру і по деревах у місті, коли дорослі дерева на наступний сезон стають сухими. Тобто тут було дерево — велике, доросле, яке вже має саме себе підживлювати — рік минув і бачимо, що воно засохло. Ми не знаємо нічого про те, що у нас відбувається з ґрунтовими водами. Якщо б я особисто ставила запит для нашого міста, то я б поставила його так: розібратися з ґрунтовими водами. У нас є фахівці в Україні, але їм треба повна інформація. У нас є Інститут геологічних наук, де є фахівці, які можуть дослідити стан ґрунтових вод, підземних вод загалом. Але їм потрібна для моделювання інформація про кількість свердловин в місті, про об'єми, які споживаються, — прокоментувала екологиня.

Парк «Ліски»

Територія парку, без сумнівів, є великою. За інформацією Держгеокадастру, вона займає 33 гектари. Парк поєднує озеро, дитячі та спортивний майданчики, шаховий павільйон, пішохідні зони, невелику територію з батутами та лабіринтом.

Тут можна знайти «цікавинки», як місце для компостування відходів, контейнер для збору пластикових кришечок, смітник та пакети, щоб власники собак могли прибрати фекалії за своїми тваринами, а також висаджений гарбуз.

«Ліски» — це одне з небагатьох місць, де у Миколаєві ростуть сосни. Молодняк тут навіть пробують вирощувати. Інших зелених насаджень тут теж повно. Однак влітку особливо відчувається, як їм бракує води.

Отже, Миколаївські парки повідомили, що протягом 2025-2026 років вони ремонтували шаховий павільйон, бордюри у квітниках, відновили магістральну водомережу для поливу. Ремонтували та фарбували урни, лавки та дитячі майданчики, косили траву, доглядали за клумбами, прибирали сміття, зносили аварійні дерева.

Щодо робіт біля озера підприємство відзвітувало, що саме чашу озера не чистили. Проте встановили лави, навіси та урни, очистили берегову зону від шин та покришок, будівельного сміття, покосили траву у межах 5 метрів як пожежозахисну смугу, висадили гліцинію для затінку.

«Проводяться регулярні заходи з підтримання належного санітарного та екологічного стану озера та прилеглої території, згідно з графіком», — повідомили у Миколаївських парках.

Скільки грошей на все це витратили, на підприємстві не вказали, пославшись на загальний кошторис на утримання всіх об'єктів благоустрою у Миколаєві.

Наразі на лавках, встановлених біля озера, навісів немає. Тому заховатися від дощу чи спекотного сонця біля озера не вдасться. Власне саме озеро зараз схоже на болото.

Розвиток парку і брак коштів

Директор департаменту архітектури та містобудування, головний архітектор Миколаєва Євген Поляков вважає, що парк «Ліски» цінний не тільки для мікрорайону, але і всього міста. У тому числі потрібно зберігати озеро та розв'язувати проблеми з його наповненням. Але на це у бюджеті поки не вистачає грошей.

— Стан парку змінився через певні фактори, про які кажуть екологи, і бачать люди у нашому місті. І озеро потребує не тільки очищення, а і наповнення водою: або штучним варіантом, або природним. На це дійсно треба кошти. Я навіть про це говорив із комунальним підприємством («Миколаївські парки» — прим.) наприкінці минулого року, коли планувався фінансовий рік. Але, як ми знаємо, зараз місцевий бюджет Миколаєва переживає не те, що не найкращі часи, мабуть, одні з найгірших, — зазначив Євген Поляков.

На його думку, про розвиток зелених зон варто говорити публічно, щоб звертати увагу і політиків, і депутатів. Проте потрібно дивитися на реалії та бюджетне забезпечення.

— Треба жити в реальності та розуміти, що наразі задача бюджету Миколаєва забезпечити подачу тепла, води, проїзд по дорогах, вивіз сміття. Це базові речі, які повинні бути в місті. Найбільше хочеться, щоб проєкти реалізувалися. Проєкти, які ми робимо, в тому числі які направлені на подолання змін клімату, на озеленення міста, на створення публічних озеленених просторів, — всі вони потребують ресурсів. Без ресурсів реалізувати їх неможливо, — висловив думку головний архітектор Миколаєва.

Він розповів, що донори зараз зацікавлені у великих інфраструктурних проєктах, але не у розвитку зелених зон. Тому поки місто працює над точковими проєктами з муніципалітетами Монпельє і Ольборга, а також різними фондами щодо встановлення спортивних майданчиків, доступних і для маломобільних груп.

Забудови

Біля, а також на самій території парку «Ліски» є кілька забудов. З боку вулиці Індустріальної — це автогаражний кооператив. Головний архітектор зазначив, що коли чистили колектор на вул. Індустріальній, то це також допомогло у вирішенні проблеми організації стоків біля «Лісків».

Самі гаражі, як розповів Євген Поляков, розташовані за територією парку.

— Гаражі виділені в окремій частині. Вони є ще в генеральному плані 2007 року, за яким місто наразі живе. Це є проблема загальна. Гаражні кооперативи мають сформовані землі. Вони живуть за своїм статутом, несуть відповідальність за свою діяльність. Якщо вони порушують екологічне законодавство, то відповідно екологічні служби повинні притягати їх до відповідальності, зупиняти їх незаконну діяльність, якщо така є, — сказав Євген Поляков.

Водночас, депутатка Алла Ряжських звернула увагу саме на роботу кооперативу: питання щодо зливу стічних вод виникало не тільки до підприємств біля парку.

— Люди прокопують траншейки з гаражів і туди спускають свої нечистоти, — зазначила депутатка.

Проте офіційно це питання поки не вирішували. В адміністрації Заводського району прокоментували, що відділ санітарної інспекції проводив обстеження щодо забудов біля парку.

«Відповідно до повноважень, на порушників було складено протоколи згідно зі ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також здійснюються обстеження щодо санітарного стану зазначеної території після витоків та відновлення колодязя», — зазначили в адміністрації, але не уточнювали, хто був порушником.

Ще один проблемний момент — металева конструкція, яка височіє у парку вже багато років. Вона так і не перетворилася на молодіжний центр, для якого виділяли землю приватному забудовнику.

— І є проблема, що стало об'єктом приватної власності в минулий період. Це металева гігантська конструкція. Це приватна забудова громадського призначення, яка не добудована, має такий стан: багато металу, мало архітектури. І вона розташована у межах частини території цього парку. Земля у комунальній власності міста. Земельна ділянка виділялася для будівництва молодіжного центру приватним забудовником. Цей проєкт не реалізувався, і це є проблема, тому що конструкція займає частину парку, — зазначив головний архітектор Миколаєва.

Але головна проблема — колишній кінотеатр «Іскра». Він перебуває в обласній власності. Його стан погіршується з роками, але питання, що з ним робити, так і не вирішено.

Директор департаменту архітектури та містобудування вважає, що потрібно приймати рішення щодо «Іскри» та визначати варіанти: реалізовувати за кошти бюджету, приватного власника, державно-приватного партнерства. Але для цього потрібен публічний діалог.

— І головний акцент — це кінотеатр «Іскра», щодо якого треба приймати рішення, принаймні, що з ним буде. Якщо немає можливості приймати рішення, то ніяких змін не відбувається. Я дивився геологію під цей об'єкт, дивився планування, там можна розмістити, в принципі, будь-який об'єкт громадського призначення. Колись навіть був невеликий діалог щодо музею науки від приватного бізнесу, щоб там розмістити. Робили планування, дивилися, чи відповідає він критеріям. Там достатньо площі. Тобто можна розвивати і робити цікаві простори, — зазначив Євген Поляков.

Спортивний та дитячі майданчики

Зараз на території парку є спортивний майданчик з покриттям. У цілому він нормальному стані, хоча деякі елементи вже поламалися.

Щодо поламаних елементів головний архітектор Миколаєва зазначив, що дефекти пов'язані з матеріалами, з яким виготовлене обладнання. Пластик потріскався від сонця та морозу, тому потрібно оновлювати обладнання з новими якісними матеріалами.

— Ми розглядали і разом з Юрієм Степанцем (депутат Миколаївської міськради — прим.) робили компоновку, щоб оновити цей спортмайданчик. По-перше, його економніше робити, тому що там вже є тверде покриття. Там можна тільки зробити технічний ремонт самого покриття при заміні елементів або встановлення нових. І, в принципі, там би міг бути сучасний майданчик, — прокоментував Євген Поляков.

Дитячих майданчиків у парку є декілька. Якісь видно, що були пофарбовані та частково оновлені. Але у цілому вони, як і більшість майданчиків у Миколаєві, морально застарілі та поєднують елементи вже кількох епох.

— Є дитячий майданчик, який розташований ближче до зупинки «Іскра». Він потребує заміни всіх елементів, тому що вони всі застарілі і морально, і технічно. Діти гідні того, щоб він був іншим. Але цікаво, що майданчик зроблений в піску. Це, в принципі, добре, тому що це безпечно: менше можливих травм для дітей. І його (пісок — прим.) тільки треба замінювати, щоб було менше пилу, щоб він був як сучасний дитячий майданчик, — розповів Євген Поляков.

Аналогічна ситуація з іншими майданчиками у парку.

— Чи треба робити нові дитячі майданчики на озеленених територіях? Ні, треба спочатку привести у відповідний якісний вигляд, не скільки зовнішній, скільки і практичний, існуючі майданчики, — зазначив головний архітектор.

Громадська вбиральня

Важливим елементом у зонах відпочинку є вбиральні, яких Миколаєву не вистачає. У парку «Ліски» наразі є біотуалети. Один з них є інклюзивним.

У 2023 році на комісії з питань ЖКГ обговорювали знесення старого туалету у парку, який ввели в експлуатацію у 1973 році, та він стояв занедбаний.

Директор департаменту архітектури та містобудування вважає, що у парку має бути громадська вбиральня — не біотуалети.

— У першу чергу, там повинна бути громадська вбиральня, яку треба розмістити і збудувати. Є рішення модульні. Це не біотуалети, а в принципі сучасні туалети, за якими треба тільки слідкувати і обслуговувати. Якщо місто це не може зробити зараз за свої кошти, то це може бути рішення для підприємницької діяльності, — вважає Євген Поляков.

Індикатор зелених зон

З приводу озеленення екологиня Інна Тимченко зауважила, що «Ліски» є одним з небагатьох місць у Миколаєві, де ростуть сосни. Тут пробують виростити і такі самі молоді хвойні.

— Але ми не знаємо, наскільки вони виростуть до дорослого віку, тому що їм вже дуже погано, і в парку «Ліски», і на більшій території Миколаєва. Чому? Тому що немає прісної води. Ґрунт засолений, вода засолена і доступу до прісної води немає. Крім того, немає і опадів, знову таки, єдиного джерела прісної води. А сосни люблять кислий ґрунт, вони не люблять сіль. Вони дуже витривалі, можуть зростати і в скелях. Але якщо ґрунт має вищу кислотність, то їм буде важче. І в будь-якому разі їм треба прісна вода, — звернула увагу екологиня.

Інна Тимченко також зауважила, що у Миколаєві потрібно починати враховувати комплексні умови для вирощування зелених насаджень.

— Як на мене, це треба відходити від безглуздої посадки дерев, не враховуючи всі умови: ґрунту, поливу, видів, яким комфортно у нас в місті. Це не якісь іноземні екзотичні види. Сосні у нас некомфортно, хоч є місця, де вона зростає. Тобто комплексно підходити до вирішення цього питання, — прокоментувала екологиня.

У цілому парк «Ліски» вона вважає індикатором зелених зон Миколаєва.

— Для мене особисто у моїх спостереженнях за нашим містом, за зеленими зонами, за тим, як зміна клімату впливає на наше місто, парк «Ліски» є як такий індикатор, який сигналізує про те, що все дуже недобре насправді. Тобто ми розробляємо плани — це добре. Але є прості рішення, які вже вчора треба було приймати, як нам до цього адаптуватися, які дані нам потрібні для нашого міста, щоб можна було зберігати такі унікальні куточки, як парк «Ліски», як озеро, — зазначила Інна Тимченко.

Як вона зазначила, потрібні комплексні рішення для парку та зелених зон: для цього потрібно залучати фахівців.

— Я знаю, що в парку «Ліски» працюють люди, які люблять цей парк, які готові йому допомогти. І, звісно, тут треба розглядати дуже комплексно. У нас є фахівці, які ще у 90-х роках, а може і раніше досліджували цей парк, які дуже багато про нього знають. Їх треба залучати для того, щоб розробляти заходи збереження його і інших парків. І які дерева підбирати, і вивченню ґрунтових вод. Як на мене, це запит для всього Миколаєва, не лише для парку «Ліски», — сказала екологиня.

Якщо екологи вважають, що потрібно вирішувати проблему з озелененням у місті комплексно, то на думку головного архітектора, потрібно починати з пілотного проєкту, на якому відпрацювати різні моменти, а потім масштабувати на інші зелені зони. У цілому Євген Поляков зазначив, що потрібні дослідження, чому гинуть деякі дерева і у парку.

— Треба робити дослідження, проби ґрунту, і тоді вже отримувати рекомендації, виконувати їх. Для цього потрібне фінансування, — сказав Євген Поляков.

Але в цілому, які вважає директор департаменту архітектури та містобудування, потрібен полив у парку.

— Насправді, все буде рости, якщо буде відповідна система поливу. Це та проблема, яку треба вирішувати для зелених зон Миколаєва. Коли є полив, все росте. Треба робити точки обліку водопостачання, створювати мережі. По-іншому зелені зони будуть сухі. І при висадці треба забезпечувати не тільки висадку зелених насаджень, і в парку «Ліски» та інших, а і відповідний догляд і полив, — зазначив Євген Поляков.

Також, на думку головного архітектора Миколаєва у благоустрої парку потрібно відновити доріжки, але «не закатувати» парк в асфальт.

— Де тверде покриття треба оновлювати і де робити природні ландшафти і доріжки, але без використання асфальту і плитки. Не потрібно викладати весь парк у асфальт чи плитку. Повинна бути інфраструктура для людей і повинні бути природні ландшафти, в яких є менше втручання людей, — зазначив Євген Поляков.

***

Отже, поки розвиток парку «Ліски» на рівні роздумів та планів, залишається його утримувати в нормальному стані. У тому числі, контролювати, чи не тече в озеро каналізація та привести до ладу територію за озером, де спорудили колодязь.

В адміністрації Заводського району повідомили, що на підставі рішення виконкому відповідальними за санітарне очищення території, не охопленої ОСББ, а також підприємств, установ та організацій усіх форм власності, є КП «Миколаївські парки».

«З метою дотримання належного санітарного стану зазначеної території адміністрацією Заводського району було надіслано листа КП «Миколаївські парки» щодо вжиття заходів згідно наданих повноважень», — повідомили в адміністрації.