Які бувають міни та як діяти, якщо ви знайшли підозрілий предмет? Пояснюємо
-
15:00, 18 березня, 2024
З початку повномасштабного вторгнення Росії понад 887 українців постраждали внаслідок підривів на вибухонебезпечних предметах, залишених в Україні росіянами.
Скільки українців постраждали від мін?
За даними Міністерства внутрішніх справ України, за два роки 610 людей дістали травм, 277 — загинули під час підриву на мінах та інших вибухонебезпечних предметах. Серед загиблих від мін — 14 дітей. Найбільше постраждалих — у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях.
У минулому 2023 році на Миколаївщині через детонацію боєприпасів загинуло 17 осіб, у тому числі одна дитина. За підрахунками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) загалом минулого року було 57 випадків підриву цивільного населення на мінах.
На Миколаївщині в деокупованій Снігурівській громаді 24 листопада 2022 року зафіксували випадок підриву на мінах. Є загиблий та поранений працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій.
В одному з сіл Снігурівщини 15 грудня 2022 року чоловік знайшов дві протипіхотні міни, які залишили після себе російські військові. Снаряди здетонували. 26-річний чоловік помер на місці.
22 квітня 2022 року в місті Снігурівка, поблизу колишнього заводу мінеральних вод, на протипіхотній міні підірвалися двоє жителів громади.
У місті Снігурівка 20 вересня 2023 року на міні підірвався автомобіль, в якому їхали двоє чоловіків. Один з них загинув на місці, другого чоловіка госпіталізували.
У полі біля міста Снігурівка 11-го жовтня 2023 року на міні підірвався комбайн. Водій отримав поранення внаслідок вибуху та перебуває в лікарні.
Також 1 лютого 2024 року у Миколаївській області біля села Євгенівка на міні підірвалося четверо людей.
5 березня 2024 року у селі Безіменне Снігурівської громади Баштанського району підірвався 38-річний чоловік.
Крім того, на Снігурівщині піротехнічна група ДСНС розмінувала ділянку, де на вибухонебезпечному предметі підірвалася корова.
Які міни знаходять на Миколаївщині?
Міни та інші вибухонебезпечні предмети можуть бути будь-де: у покинутих будинках, на вулицях, на дитячих майданчиках, на заміському відкритому просторі: у полях, лісах, у водоймах, на узбіччях доріг тощо.
На Миколаївщині, як повідомив нам у коментарі пресофіцер головного управління ДСНС України у Миколаївській області Артем Вагін, найчастіше окупанти залишають протипіхотні міни, а саме: ПОМ-2, ПМН-2, МОН-50.
«На деокупованих територіях вони залишають за собою величезну кількість мін», — додав Артем Вагін.
Що таке ПОМ-2, МОН-50, ПМН-2?
ПОМ-2
Це осколкова протипіхотна міна, яка наносить кругове ураження. Має чотири датчики цілі у вигляді розтяжок.
«Кругове ураження означає, що дана міна діє на всі 360 градусів. Вона встановлюється за допомогою засобів дистанційного мінування і, спрацювавши, викидає в різні сторони 4 розтяжки. Це дуже небезпечна міна», — пояснив пресофіцер.
МОН-50
Це осколкова протипіхотна міна направленої дії. Має датчики у вигляді розтяжок: якщо зачепити — здетонує.
«Ця міна може мати розтяжки або датчик руху спрямованої дії. На ній написано «к противнику» — це означає, що при спрацьовуванні розтяжки, міна вибухає у тому ж напрямку, випускаючи значну кількість уражаючих елементів. Вижити після такого вибуху дуже складно, оскільки міна діє ціленаправлено», — пояснив нам у коментарі Артем Вагін.
ПМН-2
Це фугасна протипіхотна міна, встановлюється у ґрунті або на поверхні землі.
«Це міна, яка спрацьовує при натисканні. Вона має датчик, який реагує на рух», — пояснив Артем Вагін.
Що таке «подвійне мінування»?
Пресофіцер Артем Вагін розповів, що подвійне мінування – це коли встановлюються дві або навіть три міни поспіль:
«Це мінні пастки, які задумані так, щоб при спробі їх знешкодити, спрацювала додаткова пастка, і відбувся вибух все одно. Це дуже хитрий механізм».
Як маскують вибухівку?
Пресофіцер також розповів, що під час окупації територій росіяни часто маскують вибухонебезпечні предмети під речі побутового вжитку. Коли після деокупації жителі повертаються додому, травмуються через свою необачність.
«На жаль, ми маємо випадки, коли противник мінував абсолютно все: від дверей до речей побуту, іграшок, книг, цукерок, м'ячів. Вони приховували вибухонебезпечні предмети навіть серед кухонного посуду та залишали їх у пральних машинах», — пояснив він.
Де найчастіше можна натрапити на міну?
1. Військові позиції та території навколо них, а також зони поруч з блокпостами та спостережними пунктами.
2. Об'єкти критичної інфраструктури, зокрема мости, аеропорти, заводи, склади та інші важливі об'єкти.
3. Зруйновані або покинуті будівлі та території, де може знаходитися військова техніка.
4. Переправи через річки.
5. Території, де раніше велись бойові дії, також потенційно вважаються замінованими.
«Якщо коротко — скрізь можна натрапити на міну. Важливо пам'ятати, що будь-яке місце може бути небезпечним, якщо воно не було обстежено піротехніками та вибухотехніками. Найчастіше це території, які були деокуповані або ті, де велись бойові дії», — підкреслив Артем Вагін.
Коли люди повертаються на деокуповані території, важливо, щоб першими до приміщень заходили піротехніки та вибухотехніки.
«Цивільному населенню не потрібно наражати своє здоров’я та життя на небезпеку. Якщо мова йде про деокуповану територію, слід спочатку сповістити відповідні служби, щоб вони, за потреби, повторно провели перевірку та надали дозвіл на вхід у приміщення. Взаємодія з будь-якими вибухонебезпечними предметами цивільному населенню категорично заборонена», — пояснив прес-офіцер.
Які ознаки замінованих територій?
-
Поруч можна побачити трупи або скелети тварин.
-
Поблизу лежить характерне сміття, таке як вощений папір та пластикові або металеві ящики-контейнери військових кольорів.
-
Можна помітити знаки попередження, такі як «СТОП МІНИ», «МІНИ», «НЕБЕЗПЕЧНО», а також таблички у вигляді черепа та кісток. Також можуть бути позначки, створені з підручних засобів, такі як схрещені палиці, камені, різні стрічки тощо.
-
Видно сліди бойових дій: розірвані чи спалені автомобілі та інша техніка, пошкоджено будівлі та ґрунт, валяються шматки металу від вибуху.
-
На поверхні можуть бути нехарактерні для даної місцевості зміни, такі як виямки, розритий ґрунт, зламані гілки тощо.
«Також ознаки замінованої території — це виямки, розритий ґрунт, нахилені в одному напрямку дерева та кущі», — додав пресофіцер.
Помітив підозрілий предмет — що робити?
-
Зупиніться і ні в якому разу не доторкайтесь до нього.
-
Зберігайте спокій і відійдіть принаймні на 100 метрів від місця знаходження міни.
-
Тільки потім телефонуйте за номерами 101, 102 або 112.
-
Не допускайте нікого до знахідки, попереджаючи про небезпеку.
-
Дочекайтеся прибуття рятувальників та збережіть своє життя.
«Людям головне знати 4 правила: побачив → не підходь → не чіпай → дзвони в 101», — додав Артем Вагін.
Нагадаємо, що на базі ГУ ДСНС у Миколаївській області 12 березня 2024 року відкрили інтерактивний клас безпеки, де дітей навчатимуть правилам поводження з вибухонебезпечними предметами.
Раніше, у серпні 2023 року миколаївські рятувальники створили мобільний клас з мінної безпеки, який працює у різних населених пунктах області. Його створили, щоб мінімізувати ризики та охопити якомога більше мешканців області, особливо на деокупованих територіях або у населених пунктах, де велись активні бойові дії.
Читайте також статтю «НикВести» «Потрібні десятиріччя: Як триває процес розмінування Миколаївської області».
Анна Гакман, НикВести