Рада ратифікувала підписану у 2022 році Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною: як голосували миколаївські нардепи?

Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Туреччиною. Фото: Unsplash

Верховна Рада 14 липня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Відповідний законопроєкт №0340 підтримали 236 народних депутатів.

Серед парламентарів, обраних від Миколаївщини, «за» проголосували Давид Арахамія, Олександр Гайду, Ігор Негулевський, Олександр Пасічний та Артем Чорноморов. Ігор Копитін не голосував, а Максим Дирдін був відсутній.

Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною підписали 3 лютого 2022 року в Києві. Водночас переговори про її укладення країни розпочали ще у 2006 році.

Однак економічної вигоди від неї для України менше, ніж для Туреччини, вважає заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Під найбільшим ризиком, стверджує він, опиняється легка промисловість, а також виробництво транспортних засобів, цементу, добрив, будівельних матеріалів, ліфтів, електрообладнання та інших товарів.

За його словами, угода може призвести до зниження українського ВВП на 1,5% у середньостроковій перспективі. Він звернув увагу, що Україна здебільшого скасовує ввізні мита, тоді як Туреччина зберігає високий рівень митного захисту для низки українських товарів. Як приклад депутат навів мита до 38,5% на мед, 58,5% — на фруктові соки, 135% — на цукор, 180% — на молочну продукцію та 225% — на м'ясо свиней і великої рогатої худоби.

— Туреччина має неспівставно більший обсяг інструментів промислової політики. Українські виробники не мають і десятої долі такої підтримки. Не кажучи вже про шкоду від війни. Чи може бути хоч якась економічна користь з цієї угоди? Лише у разі, якщо ми забезпечимо своїй промисловості співставний рівень підтримки з турецькою. Тим часом зміни в закон про індустріальні парки проголосувати в 2 читанні не можна вже десь рік. Компенсацію капітальних інвестицій через податки теж не можна вже майже рік. Докапіталізувати ЕКА – вже кілька років не можна. Інституції просування експорту де-факто не працюють. Збільшити терміни по валютній виручці – за два роки аж по шести кодам УКТЗЕД. Переговори по CBAM провалені. По квотам в ЄС - провалені. Якщо вже ніяк не можна було без цієї угоди, то Уряд має ухвалити пакет компенсаторів для зниження економічної шкоди - розширити програми часткової компенсації вартості української техніки та обладнання, прийняти нарешті компенсацію капекса через податки, посилки та інші механізми. Це варто зробити негайно, — написав Дмитро Кисилевський.

Читайте також: На Миколаївщині бізнес найчастіше відкривають у сфері торгівлі та ремонту авто — саме тут працює найбільша частка підприємств у регіоні. Загалом кількість компаній і ФОПів за рік зросла більш ніж на 2,5 тисячі.