Скіфські скарби в Україні: беззахисні перед 'чорними' археологами

Поки офіційний Київ бореться за повернення з-за кордону кримських цінностей і радіє рішенню суду у Нідерландах, скіфська спадщина на території України - під загрозою знищення. Нерозвідані кургани скіфської доби, у яких можуть міститися надзвичайні цінності, руйнують і розкрадають, кажуть науковці. DW поспілкувалася про цю проблему із українськими археологами.

Грабунок царського кургану: рік без охорони та вироку

Багатометровий котлован посеред великого насипу, що руйнується від негоди і дощів. Саме такий вигляд нині має унікальна пам’ятка археології - величезний скіфський царський курган V століття до н.е. поблизу села Скобелеве на Миколаївщині. Його висота сягає восьми метрів, діаметр - понад 85 метрів. За обсягом це поховання удвічі більше за курган "Товста Могила" на Дніпропетровщині, де у 1971 році знайшли відому золоту пектораль скіфського царя.

Рік тому невідомі привезли сюди бульдозер та екскаватор, виставили охорону і почали шукати скарби. Грабіжникам завадили місцеві активісти. Відтоді за рік правоохоронці встановили трьох замовників злочину, направили справу до суду, однак її розгляд досі не відбувся. Сам курган певний час охороняли правоохоронці, але зараз він абсолютно не захищений. Коштів на його консервацію чи подальшу розвідку ні місцева, ні центральна влада не мають, розповідають археологи.

Активіст організації "Бузький гард" Ілля Зелінський - один із тих, хто протистояв "чорним" шукачам. Час від часу він відвідує курган, аби пересвідчитися, що туди не повернулися грабіжники. Він розповідає, що шукачам, на щастя, не вдалося дістатися до центральної поховальної камери, однак вони встигли зруйнувати частину поховального комплексу, а можливо й віднайти певні коштовності.

Масові пошкодження поховань

Лише при поверхневому огляді розкопаного кургану місцеві археологи знайшли людські рештки й бронзове люстерко з дерев’яною ручкою. "Це супровіднє поховання дівчинки 14-15 років, часу боротьби між скіфами та македонцями", - додає археолог Олександр Смирнов, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Василя Сухомлинського. Він також входив до складу групи, що перешкоджала грабіжникам. За словами дослідника, знахідки додатково доводять, що у кургані похована скіфська еліта. 

Лише на Миколаївщині нині нараховується приблизно три тисячі давніх курганів, із них зо два десятки - саме великі скіфські поховання, підраховує дослідник. Однак доля таких пам’яток катастрофічна, останнім часом учені фіксують дедалі більше руйнувань з боку так званих "чорних" археологів та місцевих фермерів.

"Днями ми проводили розвідку в Миколаївській області. На 15 кілометрах - 24 кургани і всі пошкоджені. Жодного цілого ми не побачили. Великий плуг проходить курганом, а за ним грабіжники з металошукачами - все "вибивають" з верхніх шарів пам’яток", - розповідає Смирнов.

Нелегальні розкопки як національна катастрофа

На колосальні масштаби таких нелегальних розкопок вказує і активіст Ілля Зелінський, який є істориком за освітою. "У нас копається все. Я нещодавно виїздив до національного заповідника "Ольвія" - там грабується некрополь. Так само в Миколаєві є вілла античного часу після доби війни скіфів та ольвіополітів проти військ Олександра Македонського, і там працюють "чорні" археологи", - нарікає співрозмовник DW. При таких нелегальних розкопках шукачі можуть знаходити монети, прикраси, амфори, розповідає активіст. Далі їхня доля - це приватні колекції, перепродаж всередині країни або на закордонних аукціонах.

Дослідник Олександр Смирнов зауважує, що обіг таких коштовностей на "чорному" ринку цілком може перевищувати кількість експонатів у музейних фондах країни.

"Маленькі застібочки, шпильки, золоті прикраси у вигляді грифонів та інші речі, які можуть стати окрасою будь-якого музею - розпорошені на відкритих сайтах, не кажучи вже про закриті. Це катастрофа", - зауважує дослідник.

"У землі лежить ешелон золота"

В Україні наразі працює близько 400 професійних археологів, тоді як лише шукачів з металодетекторами, за різними оцінками, від 25 тисяч до 55 тисяч. Такі підрахунки наводить скіфолог, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Юрій Болтрик. Він визнає, що окрім таких "мисливців" за скарбами у різних областях країни працюють цілі команди мародерів із професійною технікою, які зі знанням справи обирають саме скіфські могили. Дослідник згадує випадок 2018 року, коли пограбували восьмиметровий курган скіфської еліти біля Запоріжжя. На його думку, є всі підстави вважати, що подібні дії можуть виконувати на "замовлення колекціонерів-можновладців". 

"Чому археологи скаженіють від діяльності "чорних" шукачів? Вони позбавляють нас металевих речей, які виступають хронологічними індикаторами, які вказують, що ця пам’ятка такого-то часу", - каже Болтрик. За словами ученого, в Україні нині більша частина поверхні країни на 30-40 сантиметрів углиб "позбавлена давнього металу". Водночас за оцінками археолога, в Україні нині є ще сотні дві великих скіфських курганів, де можуть бути сховані унікальні реліквії. "Скіфське золото", яке знаходиться  в Амстердамі, учений називає "крихтами", тоді як найцінніше досі знаходиться нерозвіданим. "Умовно кажучи, у нас у землі лежить ще ешелон золота, а це повертають лише одне купе", - порівнює дослідник.

"Якщо дивитися на справу "скіфського золота", то позиція держави присутня: це наша спадщина, наш скарб. Але при цьому ми самі не слідкуємо за тим, що коїться в Україні", - скаржиться активіст Зелінський. Усі опитані DW археологи зазначають, що зруйнований курган на Миколаївщині необхідно було би далі професійно досліджувати. Проте повноцінна розвідка поховання таких масштабів обійдеться в кілька десятків мільйонів гривень. Наразі цих грошей українські наукові установи не мають.

Реєстр металошукачів і археологічна поліція

За оцінками археолога Юрія Болтрика, у кургані біля Скобелева окрім центральної поховальної камери містяться ще одна чи дві бокові могили. "Там може бути жінка, господарчий реманент, посуд бронзовий з позолотою, срібні посудини, зібраний віз з прикрасами", - каже співрозмовник DW. На його думку, Україна мала би запровадити археологічну поліцію та моніторинг територій з допомогою супутників, аби протистояти нелегальним шукачам скарбів. "Я не можу дати гарантію, що десь саме зараз не відбувається якесь пограбування", - каже історик.

На думку Олександра Смирнова, запобігти "чорній" археології можна було би завдяки реєстру металошукачів. Також, за його словами, місцева влада повинна усвідомити, що саме вони передусім відповідальні за стан місцевих пам’яток. "Потрібно два-три рішення суду і власники землі не розорюватимуть більше курган", - вважає він.

"Чорний" ринок ми не закриємо, він, як наркотики і зброя, є у всьому світі. Але вийти на якийсь сталий рівень - можливо. Велика проблема, що ніхто не хоче цим займатися", - нарікає науковець.

Опитані DW археологи скептично налаштовані щодо реальних вироків у справі розграбування кургану на Миколаївщині та можливих компенсацій за його руйнування. Тим часом чергове судове засідання з цієї справі призначили на 4 листопада.

Ольга Журавлева, DW