Евакуація експонатів та обстріли: Як миколаївські музеї переживають війну?

З перших днів великої війни миколаївським музеям довелося рятувати свої експонати від обстрілів та можливої окупації міста. Музейники розуміли, що росіяни намагатимуться знищити українську ідентичність та історію. Тому у безпечні місця евакуювали експонати трьох найбільших музеїв міста: художнього імені Василя Верещагіна, обласного краєзнавчого та суднобудування і флоту.

Довгий час музеї не працювали, а їх виставкові зали були порожніми. Однак сьогодні їм вдалося адаптуватися і продовжували свою роботу попри війну. Що за цей час пережили музеї, як вони намагаються зберегти історію та яким є їх життя сьогодні — дивіться у фоторепортажі «НикВести».

Музей Верещагіна: «Працюємо, як і раніше, але в специфічних умовах»

Експонати музею у перші дні війни були зняті з усіх стін закладу. На це працівники витратили три дні. В якій кількості та де саме наразі переховують художні твори — секретна інформація, каже директор музею Сергій Росляков. 

Сьогодні в залах музею функціонують виставки про побут індіанців Північної Америки, колекції українських ікон та історії виникнення Великодня.

«Два роки ми працюємо з експонатами не нашого музею. Ми працюємо з експонатами колекціонерів. За винятком величезних полотен, які не можна нікуди не сховати. Наприклад, Забутий солдат. Вона величезна. 15 квадратних метрів», — каже Сергій Росляков.

Керівництво музею каже, що власники колекцій знають, що ризикують, адже триває війна. Проте іншого виходу з ситуації немає — поки не завершаться військові дії, експонати в музей не повернуться. Через це деякі зали і досі пустують і закриті для відвідувачів. 

Але ознайомитись з колекцією музею стало можливим завдяки оцифруванню, до якого музей долучився ще до початку повномасштабного вторгнення. 

Цифровізація, каже Сергій Росляков, це дослідницька робота, під час якої відкриваються сторінки історії, які раніше могли впустити.

«Нам допомагає агентство розвитку Миколаєва. Без них ми не впоралися б з цією проблемою. Ми відцифрували багато вже. Там і декоративного мистецтва, і живопис, і графіка. Ще не дійшли до скульптури. Вони мають технології, обладнання. Вже навіть виходили книжки, каталоги музею з їх допомогою. Остання нещодавно видана живописна колекція — частка, яка стосується живопису ландшафтів моря, мариністичного живопису. Тобто музей майже живе тим самим життям, що до війни, проблема лише в тому, що власних експонатів ми не демонструємо», — каже директор закладу.

Заклад культури сьогодні підтримує обласна військова адміністрація та міська рада, які і на початку війни забезпечували музей матеріалами для захисту будівлі від наслідків прильотів та вибухових хвиль. 

«Формально будівля не постраждала. Там у нас одне скло лише випало, але ми його встановили. Більше ушкоджень було у дворі, коли стався вибух недалеко від нас.   Відверто кажучи, поклавши на серце руку, музей працює так, як і працював, але в специфічних умовах. Тепер ми розробляємо, досліджуємо, розповідаємо, — додає керівник.

«Тут ціле життя». Краєзнавчий музей пережив пʼять обстрілів за час війни

За час великої війни Миколаївський обласний краєзнавчий музей пережив пʼять обстрілів. Найбільше постраждала північна частина будівлі: повибивало вікна, впали навісні стелі, каже директорка музею Ельвіра Єлізарова. «Але я не залишала музей ні на день», додала вона. 

Щоранку після обстрілів до музею приходили його співробітники, які власними силами прибирали наслідки руйнувань та «зашивали» вікна OSB-плитами з плівкою. Працювати доводилося до пізнього вечора, адже щоразу після прильотів вибивало близько 90 вікон. 

Експонати евакуювали з музею не одразу, каже Ельвіра Єлізарова. «Спочатку мав бути наказ міністерства про початок евакуації. Самостійно ми цього зробити не могли», згадує вона. А коли отримали дозвіл на вивіз експонатів, то співробітники не могли стримати власних емоцій, згадує жінка. 

«Усі експонати ми підписували, вкладали у коробки та пломбували. За скільки років ніхто ніколи їх не евакуйовував. Співробітники просто ридали, тому що руйнувалось те, що вони робили з любовʼю та бажанням», — сказала вона. 

Попри це від обстрілів постраждало не так багато експонатів, каже завідувачка експозиційного відділу музею Наталія Софієнко. 

«Після першого обстрілу у нас не так сильно постраждала будівля, й ми вже почали знімати та пакувати експонати. Але перший раз у нас з вітрин повилітало скло. Тоді ми зрозуміли, що найбільша проблема — це скло, яке розлітається і ріже усе на своєму шляху. Тому ми встигли зняти усі експонати до того обстрілу, який був найбільш масштабний для нас», — розповідає вона. 

Однак від вибухової хвилі багато експонатів вкрилися тріщинами — «навіть ті, що були упаковані», каже Наталія Софієнко. Найбільше постраждав Адміралтейський собор — він впав від вибухової хвилі і тепер потребує реставрації, уточнила завідувачка відділом виставок Світлана Романенко. 

«Особисто для мене це був біль. Я розумію, як це було для тих людей, які створювали 12 років цю експозицію: думали, куди поставити кожен предмет, як описати його. Це ціле життя. Я взагалі вважаю, що в музеї працюють люди-ентузіасти, які просто цим живуть. Для них — це життя, любов та історія», — каже Наталія Софієнко.

На сьогодні у музеї немає повної колекції експонатів: їх евакуювали або сховали. Музейники турбуються за збереження історичної та культурної спадщини. У цьому музею допомагає процес оцифрування. На сьогодні вдалося оцифрувати вже понад 2000 архівних фотографій, на яких зображені вулиці, родини та сюжети історичних подій регіону.

Водночас тривають роботи з відновлення двох експозицій музею: природничої та етнографічної. Першу мають завершити вже у квітні, а другу — наприкінці травня. Там роблять ремонт, встановлюють вікна, скляні вітринні ковпаки для захисту експонатів та інформаційні стенди. Ці роботи відбуваються за підтримки Європейського Союзу в рамках програми House of Europe.

Наразі музей відкритий для відвідувачів і навіть проводить екскурсії, каже Наталія Софієнко. Музей не працював увесь 2022 рік й відкрив свої двері лише з березня 2023 року. Перед цим за кошти обласного бюджету в музеї встановили 90 вікон, 20 дверей та 150 світильників. А дах музею вдалося відновити за власні заощадження, каже директорка. 

Музейники вже збирають експонати часів повномасштабного вторгнення. Допомагають у цьому — військові, які поповнюють колекцію музею. Їм навіть передали уламки перших шахедів, які прилітали в Миколаїв. «Наша ціль зараз — зберегти усе це», вважає Наталія Софієнко. 

Музей суднобудуванні і флоту: «Генералу Бутакову прилетіло в саме серце»

Чергові наслідки прильоту по Миколаєву не оминули і Музей суднобудування і флоту. Один з бюстів флотоводців біля закладу, генерал-адʼютанту Григорію Бутакову, був пошкоджений від атаки по сусіднім обʼєктам.

«Бутакову потрапило прямо в серце, там в нього вм'ятина і до цих пір», — каже завідувачка закладу Тетяна Мітковська.

За весь час з моменту початку війни і до відновлення роботи музею частково постраждав дах та деякі зали закладу, але експонатів це не зачепило — їх також евакуювали.

«Я живу недалеко, тому майже в будь-який момент могла прийти до музею. І от ми разом з колективом сховали все у підвальне приміщення. Пізніше вже управління культури зайнялося евакуацією і частина наших фондів зараз знаходиться в евакуації. Документація і також знаходиться там до закінчення військового стану», — каже Тетяна Мітковська.

Відновлення роботи музею стало можливим у лютому 2023 року. Експозиції відновили за два тижні.

«Ще в січні в залах на стінах нічого не було, а вже в березні до нас прийшли люди. Експозицію ми відновлювали практично нічого не міняючи. Але екскурсія у нас була змінена ідеологічно, деякі експонати ми зняли, змінили провідні тексти. І це не наші слова, а слова дипломатів 18-19-го сторіччя про козацтво, про Україну. Ми помістили опис України Боплана, який видав французький історик, який жив і досліджував ці території в 17-му столітті. Книга була видана в 1650-му році. Опис України. Тобто не Ленін створив Україну», — іронічно додає пані Тетяна.

Музей так само почав займатися оцифруванням експонатів разом з Агенцією розвитку Миколаєва. На першому етапі було допущено 30 робіт з мариністичної тематики. Тепер заклад планує долучити фотоматеріали з початку заснування міста та готує список архівних робіт. 

Зараз співробітники музею працюють над збором цінних історичних експонатів сучасної російсько-української війни. 

«В нас дві вітрини встановлені: одна присвячена морській піхоті, а друга — це про оборону Миколаєва. Нам від 123-ї ТРО передавали експонати. Приносять будь-що. Це може бути і зброя, якою нас обстрілюють, і уламки ракет, які дають її для нас, але ми не все виставляємо зараз. Також тут є форми і українських, і російських солдатів, шеврони. Ми звертаємось особисто до військових, але через війну зараз є складності у налагодженні звʼязків», — розповідає науковий співробітник експозиційного відділу Віктор Задирака.

Завідувачка каже, що після відновлення діяльності бажання працювати неможливо зупинити. Зараз, не дивлячись на обмеженість умов в роботі, заклад намагається зробити все, аби донести історію краю до самих жителів, переселенців з постраждалих регіонів та гостей.

Над матеріалом працювали Аліса Мелік-Адамян та Юлія Бойченко, «НикВести»