У лісі в Чернівцях знайшли римські артефакти віком близько 2 тис. років

Чернівці. Ілюстративне фото: Суспільне

У Цецинському лісі в Чернівцях місцеві жителі знайшли металеві прикраси віком близько 1800 років. Серед них, емальована пряжка та декоративна накладка, які могли бути частиною спорядження сарматського воїна або вершника високого статусу.

Про це виданню «Молодий буковинець» розповів доктор історичних наук Антоній Мойсей.

Кілька металевих предметів зі схилу Цецино місцеві жителі показали Антонію Мойсею — завідувачу кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету. Науковець досліджував історію Роші. Люди вважали, що знахідки не мають особливої цінності.

Серед найважливіших артефактів — пряжка розміром приблизно 21 на 22 мм із мідного сплаву, оздоблена кольоровою емаллю, та видовжена декоративна накладка, яку кріпили до ременя або іншої шкіряної основи. Поруч знайшли ще три невеликі круглі металеві бляшки.

— Сьогодні емаль чи кольорове скло здаються звичайними матеріалами. Але майже дві тисячі років тому виготовлення таких речей було високотехнологічною справою. Саме збережені на предметах різнокольорові емалі стали першою ознакою того, що знахідки можуть бути значно давнішими й цікавішими, ніж здавалося спочатку, — розповів він.

Щоб визначити походження предметів, історик порівняв їх з археологічними знахідками з України, Молдови, Румунії та колишніх провінцій Римської імперії. Він також консультувався з українськими та румунськими археологами. Найближчі аналоги датують II–III століттями нашої ери. Їх знаходили на території колишньої римської провінції Дакія, яка охоплювала переважно сучасну Румунію.

За словами Антонія Мойсея, артефакти могли виготовити в римському культурному середовищі, а згодом вони потрапили на Буковину. На Роші раніше знаходили срібну монету імператора Траяна, а на місцевому поселенні — фрагменти античних амфор. Це свідчить про контакти території сучасних Чернівців із римським світом майже дві тисячі років тому.

Водночас місце виготовлення предметів не обов’язково вказує на походження їхнього власника. Історик припускає, що прикрасами міг користуватися сарматський воїн або вершник високого статусу.

У II–III століттях сармати контактували з Римською імперією. В їхніх похованнях археологи знаходили римські прикраси, посуд і деталі спорядження. Такі речі могли потрапляти до сарматів через торгівлю, військову службу або як воєнна здобич.

— Є версія, що це речі сарматського воїна з Цецино. На її користь свідчать час, територія, поширення римських речей серед сарматів і велике значення поясного та кінського спорядження у середовищі вершників. Ми перевірили також опубліковані матеріали культури карпатських курганів і черняхівської культури, але близького аналога цій емальованій пряжці поки що не знайшли, — зазначив науковець.

Дослідження знахідок триває. Після завершення наукового опрацювання артефакти передадуть до Чернівецького обласного краєзнавчого музею, де їх зберігатимуть як частину археологічної спадщини Буковини.

Раніше повідомлялось, що доісторичну сакральну споруду кромлех, вік якого оцінюють приблизно у 5 тисяч років, знайшли під час розкопок у Вознесенському районі. Археологи склали схему розташування. Тепер кромлех перевезуть і встановлять у Південноукраїнському міському історичному музеї, доповнивши композицію з давнім менгіром.