«Українські судді більше не хочуть працювати в апеляційній інстанції, що може сприяти безкарності злочинів», – ЗМІ

Станом на серпень 2024 року в апеляційних судах України з 1357 суддівських посад заповнено лише 643, а 714 місць залишаються вакантними.

Як повідомляє Дзеркало Тижня, скорочення кількості суддів в апеляційних судах України значно ускладнює розгляд навіть найбільш суспільно важливих справ.

Тому, коли в апеляційному суді регулярно проводяться засідання у справі про розстріли на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року, що відбуваються два-три рази на місяць, це скоріше винятковий випадок, йдеться у матеріалі.

«Динаміка розгляду справи значною мірою залежить від організації роботи судді, від його вміння правильно організувати процес і розподіляти час. Однак в окремих регіонах навантаження на суддю сягає до 3000 справ, а тому навіть найкращі менеджерські якості не можуть забезпечити дотримання таких строків», — говорить голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик.

З 2023 року нова Вища рада правосуддя звільнила 155 суддів, але їхні місця досі залишаються вакантними, оскільки Вища кваліфікаційна комісія суддів України не працювала з 2019 по 2023 роки і, відповідно, не проводила відбір суддів.

Зараз ВККС намагається надолужити втрачений час, працюючи з великим навантаженням, але конкурс на посади суддів до апеляційної інстанції планується завершити лише до серпня 2025 року.

Авторка матеріалу зазначає, що суддів в апеляційні суди в Україні призначали понад десять років тому, і тепер більшість із них мають право на відставку. Іноді такі рішення ухвалюють колективно, оскільки судді працюють у «трійках», і після відставки одного з них інші двоє можуть сумніватися в ефективності та продуктивності роботи з новим суддею в складі трійки.

Голова комітету з питань правової політики Верховної Ради Денис Маслов підкреслює, що депутати пропонують тимчасово дозволити ВРП відряджати суддів із судів першої інстанції до апеляційних. Він сподівається, що такий механізм не доведеться застосовувати, але зазначає, що в деяких регіонах ситуація вже близька до критичної.

Наприклад, у Сумському апеляційному суді з 25 суддів працюють лише четверо, у Харківському — з 60 суддів залишилося тільки 14. Подібна ситуація спостерігається й у Чернігівській області.

Зазначимо, що місяць тому Київський апеляційний суд наново почав розгляд справи про напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк.

«Відбулася заміна судді (у колегії, – прим.) у зв’язку з тим, що один із суддів пішов у відставку. Відповідно, розгляд справи розпочався спочатку. На засіданні були (представлені, – прим.) доповнення до апеляційних скарг, і потерпілі взяли пів години перерви на ознайомлення з цими доповненнями», — сказав адвокат ексголови Херсонської облради Владислава Мангера, який є обвинувачуваним у справі, Олександр Шадрін.

На сайті Київського апеляційного суду вказано, що в колегії відбулася заміна судді Олександра Миколюка на суддю Валентина Шроля. Окрім Шроля, цю справу розглядають двоє інших суддів — Оксана Рудніченко і Олена Свінціцька.

«Батько вбитої Катерини Віктор Гандзюк вважає, що повільне слухання справи в апеляції може призвести до того, що її просто закриють, якщо закінчаться строки притягнення винних до відповідальності. Побоювання Віктора Гандзюка не даремні, бо і справа про напад на його доньку, і ще велика кількість справ в апеляційних судах в Україні рухаються повільно через значний брак суддів», – йдеться у матеріалі «Дзеркало тижня».

Активісти висловлюють занепокоєння через повторний розгляд справи, побоюючись, що це може призвести до затягування процесу. Організатори проєкту «Хто замовив Катю Гандзюк» наголошують, що з моменту вчинення злочину вже минуло 6 із 10 років, протягом яких можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

Справa Катерини Гандзюк

Громадська активістка Катерина Гандзюк померла в київській лікарні 4 листопада 2018 року, через три місяці після того, як її облили сірчаною кислотою в Херсоні. Виконавці злочину — колишні військові Української добровольчої армії Віктор Горбунов, Вʼячеслав Вишневський, Володимир Васянович, Микита Грабчук, а також організатор нападу Сергій Торбін — визнали свою провину, уклали угоду зі слідством і отримали від 3 до 6,5 років позбавлення волі.