«Мене доводили до самогубства, а довели до безпамʼятства». Суд в Новій Одесі почав слухати справу про вбивство працівниці сільради у Плющівці

У Новоодеському районному суді Миколаївської області 6 жовтня відбулося підготовче засідання у справі Віктора Прокопчука, якого обвинувачують у вбивстві Світлани Ванжули та незаконному зберіганні й носінні вогнепальної зброї.

Про це повідомляє кореспондентка «МикВісті».

На засідання зʼявились сторони у справі – прокурор Ігор Єгоров, представник потерпілих, адвокат Володимир Тимошин, захисник обвинуваченого Андрій Мілюченко. Підсудного Віктора Прокопчука до суду доставив конвой. Справу слухає колегія суддів у складі головуючого Сергія Сергієнка та суддів Валерії Баранкевич і Василя Кічули.

На початку розгляду справи прокурор Ігор Єгоров попросив суд продовжити Віктору Прокопчуку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб без визначення застави, зазначивши, що ризики переховування від суду та можливість незаконного впливу на свідків не зменшилися.

— На теперішній час, на мою думку, існує два ризики, які мали місце і раніше, вони не зменшилися і виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, — сказав Ігор Єгоров.

Обґрунтовуючи ризик втечі, прокурор зазначив, що Прокопчука обвинувачують, зокрема, в особливо тяжкому злочині, за який у разі доведення вини йому загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі. Водночас він наголосив, що сама тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для такого висновку. Однак він звернув увагу на те, що обвинувачений раніше проходив службу у ЗСУ.

— На мою думку, цей факт також дає підстави вважати ризик реальним, тому що в такому випадку він в умовах воєнного стану зможе безперешкодно перетинати державний кордон України і тим самим переховуватись від суду, — заявив прокурор.

Прокурор також звернув увагу, що обвинувачений проживає в одному населеному пункті зі свідками, а отже більш м'які запобіжні заходи, наприклад, особисте зобов'язання або домашній арешт, на думку прокурора, не гарантуватимуть належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник Андрій Мілюченко не погодився з доводами прокурора та просив суд про цілодобовий домашній арешт за місцем проживання або вихід під заставу. Адвокат наголосив, що згідно першого рішення Баштанського районного суду, який випустив Віктора Прокопчука під заставу, він лишався на волі і не намагався втекти.

Крім того, захист зазначив, що 26 березня обвинувачений прибув на розгляд апеляційної скарги прокурора. Після того як апеляційний суд скасував можливість застави, Прокопчук не втік, а за дзвінком поліції прийшов до правоохоронців, після чого його доставили до СІЗО.

— Це каже про те, що він не має наміру скриватись від суду, — заявив Андрій Мілюченко.

Він звернув увагу колегії суддів і на те, що після вчиненого сам Прокопчук повідомив про це поліцію.

— Мій підзахисний сам дзвонить до поліції, каже, що він скоїв злочин і чекає 40 хвилин на місці скоєння кримінального правопорушення. Це також свідчить про те, що він не має жодного наміру ховатись від суду або, ну, на той час досудового слідства, — сказав Андрій Мілюченко.

Ризик впливу на свідків адвокат також заперечив. За його словами, у період, коли Віктор Прокопчук перебував на волі, не контактував із ними та не намагався впливати на їхні показання.

Головуючий Сергій Сергієнко дав слово обвинуваченому. Віктор Прокопчук переховування від суду заперечив. Він сказав, що здав закордонний паспорт, про що періодично нагадує прокурору.

— Після кожного засідання я йому нагадую, що загранпаспорт я здав, група інвалідності в мене закінчилася, нема ризиків, що я поїду за кордон, — сказав Віктор Прокопчук, додавши, що може перебувати у доньки, яка живе далеко від їхнього села.

Крім того, підсудний прокоментував і свої стосунки із загиблою. Він заявив, що Ванжула намагалась довести його до самогубства.

— Рік і вісім місяців вона мене по замовленню намагалась вивести до нервового стану, щоб я покінчив життя своїми силами. Ну, не вийшло, вийшло довести мене тільки до безпам'ятства, — сказав він.

Представник потерпілих Володимир Тимошин підтримав клопотання прокурора про продовження арешту та виступив проти зміни запобіжного заходу. Він послався на характер обвинувачення та зауважив, що по загиблій було здійснено щонайменше кілька пострілів.

Крім того, Володимир Тимошин заявив, що стороні обвинувачення відомо про намір Прокопчука мобілізуватися до ЗСУ під час перебування у СІЗО.

— Під час проведення досудового розслідування Прокопчук мав намір мобілізуватися знов до Збройних сил України. Я не кажу, що саме таку мету переслідують, але, на жаль, дуже часто в Україні зараз використовують Збройні сили України, Сили оборони, особами, які притягуються до кримінальної відповідальності, для уникнення відповідальності, адже передбачено у разі мобілізації зупинення кримінального провадження, — сказав він.

Андрій Мілюченко заперечив цей аргумент та заявив, що наведені дані нічим не підтверджені.

— Ці дані нічим не підтверджуються, скажімо так. Можливо, мій підзахисний і висловлював бажання продовжити воювати, але на даний час він буде приходити до суду, — відповів він.

Для винесення рішення клопотань щодо запобіжного заходу суд пішов до нарадчої кімнати. Після чого колегія ухвалила залишити Віктора Прокопчука у СІЗО до 4 грудня.

Після засідання кореспондентка «МикВісті» уточнила у Віктора Прокопчука, чи дійсно він розглядав можливість повторної мобілізації до ЗСУ. На що він повідомив, що допускав для себе такий варіант.

— Якщо мене буде судити суд, я не збираюся сидіти, я піду захищати Україну, — сказав він.

Водночас Прокопчук знову заявив, що пов'язує свої дії з тривалим моральним тиском з боку загиблої Світлани Ванжули.

— Є докази, заяви в поліцію, я додав заяву в поліцію по цьому питанню. Не тільки в мене, ще є чотири людини, які можуть підтвердити, що вона їм нашкодила своїми писаннями, публікаціями у Facebook. «Баштанський Дід Василь» - це її група. Це не людина, це тварина. Вона лила бруд на ветеранів війни, — заявив він.

— Ви сказали, що вона це писала по замовленню. Ви когось підозрюєте?, — спитала журналістка.

— Так. Але я вам розкажу вже потім, як вже будемо розглядати докази, — відповів обвинувачений.

— Це якось пов'язано з Олександром Береговим? (мер Баштанки, - прим.), — уточнила журналістка.

— Так, але все потім…, — сказав він.

Наступне засідання у справі відбудеться 15 жовтня.

Вбивство у Плющівці

Трагедія сталась 17 березня у приміщенні старостату в селі Плющівка Баштанського району Миколаївської області. Слідство заявило, що того дня між старостою Віктором Прокопчуком та його помічницею Світланою Ванжулою виник конфлікт через тривалі неприязні стосунки. Під час сварки чоловік взяв обріз мисливської рушниці та щонайменше тричі вистрілив у жінку. Від отриманих поранень вона загинула на місці.

Наступного дня 18 березня старосту Віктора Прокопчука відправили під варту з можливістю внесення застави понад 290 тисяч гривень. Заставу внесли за нього вже через день, 19 березня.

20 березня прокуратура повідомила, що хоче оскаржити рішення суду щодо запобіжного заходу для старости села Плющівка.

Інцидент коментував раніше і мер Баштанки Олександр Береговий. Він спростував припущення, що причиною могла стати нібито «самовільна узурпація влади» в селі під час служби старости. За його словами, після повернення Віктор Прокопчук безперешкодно відновив виконання своїх обов’язків, і питання про його звільнення не порушувалося.

«МикВісті» з власних джерел стало відомо, що загибла за тиждень до вбивства заявила у поліцію про те, що староста приніс на роботу рушницю, однак ті не вжили ніяких дій. Саму зброю він зберігав у власній схованці — всередині дивану.

Однак 8 квітня у відповіді на інформаційний запит «МикВісті» у ГУНП Миколаївщини заявили, що Світлана Ванжула не зверталася у поліцію із заявами про погрози та наявність зброї на робочому місці підозрюваного Віктора Прокопчука.

У серпні голова Баштанського суду звертався до Миколаївського апеляційного суду, щоб передати справу на розгляд до іншого суду. Але в апеляції відмовили. У вересні апеляційний суд погодив передачу справи до Новоодеського районного суду через те, що у Баштанці не вистачило суддів для формування колегії.