Жан-Клод Маркаде: «На Заході Малевича знають як російського художника»
-
7:41, 05 червня, 2018
Один з найвідоміших мистецтвознавців світу Жан-Клод Маркаде прибув в Україну із Франції заради прем’єри фільму «Малевич. Український квадрат» та франкомовної версії книжки «Казимир Малевич. Київський період 1928–1930» (видавництво «Родовід»). Автор і режисер фільму – журналіст Радіо Свобода Дмитро Джулай. І хоча прем’єра фільму відбулася 1 червня, думки і реакції Жана-Клода Маркаде на стрічку залишились лише в ексклюзиві для нашого видання. Чому так сталося і про що розповів мистецтвознавець?
Жан-Клод Маркаде вже півстоліття вивчає творчість Казимира Малевича, і саме він першим дослідив еволюцію творчості авангардиста.
Великий вплив на зацікавленість авангардом на Жана-Клода Маркаде здійснила його дружина – мистецтвознавиця Валентина Васютинська. Разом вони наприкінці 60-х років подорожують Радянським Союзом і вивчають картини не на офіційних виставках, а у запасниках музеїв, куди їх проводить мистецтвознавець Дмитро Горбачов, іще один герой стрічки «Малевич. Український квадрат». Таким чином подружжя відкрило для себе багато заборонених українських художників.
Згодом праці Жана-Клода та Валентини Маркаде вперше розгорнули науковий дискурс про вплив на творчість Малевича української народної культури й дійсності.
https://www.radiosvoboda.org/embed/player/0/292650
Жан-Клод Маркаде і прем’єра фільму «Малевич. Український квадрат»
Прибути до Києва французький мистецтвознавець мав перед прем’єрою фільму, ще й час привести себе до ладу після перельоту мав залишитися.
Та через затримку рейсу в аеропорту Франкфурта Жан-Клод Маркаде прибуває вже після прем’єрного показу. Відразу ж сідає за перегляд фільму, в зйомках якого теж брав участь.
Перші його слова після побаченого: «Мене ніщо не шокувало у фільмі».
А потім пояснює, що мав на увазі: «Я побоювався, що ви хотіли з вузько націоналістичної точки зору сказати, що ось Малевич – українець. Але є багато компонентів у його житті і творчості, що не применшує український компонент, і ви це досить розумно і з значною делікатністю це показали».
Це перші враження мистецтвознавця. Вже потім він починає більш детально занурюватись у тему творчості Казимира Малевича і зазначає, що, не знаючи про українське коріння художника, важко і навіть неможливо зрозуміти його творчість.
«В нього польське прізвище, польське коріння, але польської культури він не знав. Вся родина жила на Волині, навколо Житомира. Звісно, були кулінарні традиції, мова. Україна в період до його 17-річчя відіграла величезну роль на все життя. І це ви дуже добре показуєте», – зазначає Маркаде.
https://www.radiosvoboda.org/embed/player/0/292705
Чи буде фільм «Малевич. Український квадрат» цікавим на Заході?
Жан-Клод Маркаде переконаний, що фільм має бути перекладений, як мінімум, для показу французькій аудиторії, якій, на його думку, це буде цікаво.
«На Заході Малевича знають як російського художника. Про український аспект Малевича дуже мало там відомо, і це вина українців. Бо я здивований, що книжка моєї дружини, наприклад, не цитується. Я попросив українку, репетитора у школі східних мов, коли я вчив українську, зробити рецензію на мою книжку про Малевича українською. Вона сказала, що вона зайнята. А я не потребую цього, бо французькою ж є рецензія», – каже він.
Чимало статей на ці теми написав Жан-Клод Маркаде. Він зазначає, що навіть гумор, судячи з мемуарів Малевича, був українським.
«Все його життя – під маркою і під знаком України», – резюмує мистецтвознавець, коментуючи творчість художника.
Та мистецтвознавець наголошує на тому, що при цьому не можна говорити лише про український аспект. У більш пізніх працях на Казимира Малевича, на думку Жана-Клода Маркаде, вплинула і далекосхідна філософія.
«Навіть в перших символічних речах показані дуже буддистські елементи. Що світ – це ілюзія, ось це він хоче показати: що це «ніщо» і є «все», – резюмує мистецтвознавець.
https://www.radiosvoboda.org/embed/player/0/292661
Наразі фільм «Малевич. Український квадрат» готується до показу на телебаченні, а також до перекладу чеською, англійською і російською мовами.
Ольга Комарова, Радіо Свобода