ПереЗЕвантаження. Як Зеленський розпускає Раду
-
19:00, 21 травня, 2019
Один день пішов у президента Володимира Зеленського на те, щоб повністю розвалити стару систему влади. Один день.
В понеділок вранці під час інавгурації він зробив те, чого Юлія Тимошенко та інші опозиціонери домагались кілька років – оголосив перевибори парламенту.
Ввечері того ж дня Зеленський добився того, чого з різним азартом добивався Петро Порошенко останні два роки – прем’єр Володимир Гройсман оголосив про відставку.
У вівторок вранці президент зібрав у себе на Банковій керівництво парламенту та лідерів усіх фракцій.
Зеленський вирішив добитися ще більше змін. Новообраний президент хотів не просто переобрати Раду, але створити її за новими правилами – без мажоритарки.
Що говорив Зеленський депутатам, чи готові вони його послухати та як виборчі ініціативи нового президента можуть допомогти реалізувати заповітну мрію усіх його попередників про одноосібну більшість в парламенті, розбиралась "Українська правда".
У вівторок вранці на площі перед Адміністрацією президента було незвично людно. Вперше за кілька років кордони Нацгвардії з Банкової були зняті, а масивні ворота, які закривали вулицю для проходу – широко відкриті.
Тож серед звичної для Банкової тусовки політиків і журналістів траплялись якісь випадкові обивателі, бабуся з пакетом АТБ, молода пара, тато з маленькою дочкою.
Але не вони були головними дійовими персонажами.
На 10 ранку президент Зеленський скликав до себе усіх ключових гравців парламенту. Це була його перша зустріч у такому форматі й, судячи з теми розмови, вона ж мала стати останньою.
Новообраний президент уже на другий день своєї каденції зібрав представників парламенту, виключно щоб попрощатися з нинішнім складом Ради.
— Указ про розпуск уже готовий. Його видадуть уже зараз. А Рада проголосує за зміни, які запропонував Зеленський. Або не проголосує, – розповідає в розмові з УП радник новообраного президента Андрій Богдан. Йому, єдиному із членів Зе!команди, знайшлось місце поруч із президентом за столом переговорів.
Загалом, як розповіли УП учасники зустрічі, розмова відбулась досить стримана і конструктивна.
Єдиним "дестабілізуючим чинником" перед початком розмови був Олег Ляшко, який спочатку потролив "Слугу народу", приїхавши до АП на велосипеді, а потім пішов на закриту зустріч з телефоном в руках, ведучи пряму трансляцію у Facebook.
Зрозуміло, що його змусили забути на якийсь час про стрімерський талант і повернутись до ролі лідера парламентської фракції за столом переговорів.
А там розмова йшла виважена зовні, але дуже гаряча у суті. Зеленський не запитував у депутатів, чи розпускати стару Раду. Він зібрав усіх, щоб домовитись, за якими правилами обрати нову.
— Він поводився досить коректно. Було видно, що у нього уже все заготовано було. Зеленський дав спершу слово спікеру, потім віце-спікерам, далі главам фракцій від найбільшої до найменшої. Всі сказали свою позицію, але останнє слово було у Зе, – розповідає УП один із учасників зустрічі.
— Зеленський намагався поводитись як президент, тримати удар. Все сам говорив. Богдан майже нічого не казав, а коли починав, то його Ляшко постійно зацитькував. Але видно було, що дехто із учасників зустрічі, як Тимошенко, добре знали, про що говоритиме Зе, і були готові. Може, у них були якісь попередні домовленості, не знаю, – додає глава іншої фракції.
Юлія Тимошенко і справді після зустрічі була чи не головним адвокатом Зеленського. Її спіч в підтримку ініціатив президента був разів у чотири довший ніж виступ Богдана.
— Юля була найбільш конструктивною на зустрічі. Вона навіть Ляшка заспокоювала, коли він розходився. Так раз його ліктем під столом, типу, тихо Олег, не починай. Вони, правда, з Ляшком хотіли всучити всім, щоб в закон прописали жорсткий імперативний мандат, але більшість була проти. Та і нам це не треба, – зізнається УП один із членів команди Зеленського, який був присутній на переговорах.
У підсумку всі зійшлися на кількох пунктах.
По-перше, Зеленський ініціює позачергове засідання Ради, на якому запропонує змінити виборче законодавство.
По-друге, зміни виборчого закону складатимуться з двох простих пунктів – скасування мажоритарки і зниження прохідного бар’єру для партій до 3%. Фактично, країні пропонують повернутись у 2006 рік, коли вибори проходили саме за такою системою.
Чи врятує це від політичною корупції? Однозначно ні. Таке рішення просто спрямує фінансові потоки нинішніх мажоритарників у партійні кишені.
Оскільки запровадження відкритих списків не передбачається, то люди, які зараз купують собі округи, будуть так само купувати місця у партійних списках. Як це було і на виборах 2006-го, і на позачергових виборах 2007-го.
Але більшість партійних лідерів зараз радо підтримає таке рішення, адже в зв’язці із зниженням прохідного бар’єру воно дає шанс на продовження політичного життя дуже багатьом силам, котрі ризикували у наступному парламенті не з’явитись. Йдеться і про Радикальну партію, і про "Самопоміч", і про партії тих же Анатолія Гриценка чи Ігоря Смешка.
Не варто забувати і про "Народний фронт" з його 1% підтримки, і про потенційну партію Володимира Гройсмана, і про вже заявлену політсилу Святослава Вакарчука.
Як би там не було, але подолати 3-відсотковий бар’єр набагато легше, ніж 5-відсотковий. Особливо в умовах урізаної до 60 днів кампанії на дострокових виборах.
Зрозуміло, що противників таких змін теж вдосталь.
В першу чергу – це сотні депутатів-мажоритарників, які "прикормлювали" свої округи останні 5 років, і для яких навряд чи знайдеться стільки місць у списках. По-друге, проти скасування мажоритарки буде партія уже колишнього президента Петра Порошенка.
БПП робив ставку на оновлення списку і висування скандальних персонажів типу Ігоря Кононенка на округах. Тепер же доведеться або відмовити їм у політичному майбутньому, або знову брати у список. І перший, і другий варіант доволі неприємні.
Але головним підсумком зміни виборчого закону стане не майбутнє старих політиків. Якщо Зеленському вдасться протиснути через Раду закриту пропорційку, то це може стати поворотною точкою в історії країни.
Згідно з останніми опитуваннями, за партію Зеленського "Слуга народу" були готові проголосувати майже 40% виборців. Не важливо, що у партії крім назви і глави немає нічого, її по суті і не існує насправді.
Важливо те, що за змішаної системи Зе мав 40% від 225 депутатів, які обирались за списком. Якщо виборчу систему змінять, то він може отримати реальних 40% всього парламенту! Мінімум 40%.
Якщо за два дні президентства він і справді реалізує усе, що оголосив, то не виключено, що рейтинг партії Зеленського теж наблизиться якщо не до 73%, то принаймні до позначки у 50%. Раптом це станеться, то новообраний президент отримає фактично одноосібну більшість в Раді, власний уряд і фактично тотальну владу.
І зроблено це буде не через переворот чи Майдан, а руками старих політичних еліт. Адже саме вони в погоні за збереженням політичного майбутнього своїх дискредитованих і немічних проектиків, віддають усю владу в руки усміхненого преЗЕдента.
Роман Романюк, Українська правда