Півострів суворого режиму. Життя в Криму після карантину

Пандемія коронавірусу призвела до запровадження обмежень у всьому світі. Але якщо в демократичних країнах їх викликав лише вірус, то в автократичних карантин став виправданням для посилення репресій, переслідування опозиції тощо. Частини української території, яка перебуває під контролем Кремля, це також стосується. На прикладі Кримського півострова ми розкажемо, яким буде життя на окупованих територіях після карантину. Розібратися в ситуації нам допоміг Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту.

Свобода пересування

«Карантин та історію з пандемією російська окупаційна влада сприйме як чергову можливість закупорити півострів і налякати насамперед тих, хто має зв’язки з континентальною частиною України», — пояснює Алім Алієв. За його словами, ФСБшники почали попереджати людей під час виїзду з півострова на материк, що таку поїздку можна здійснити тільки один раз під час карантинних обмежень.

22 липня вже після перших карантинних послаблень росіяни ускладнили правила перетину адміністративного кордону з Кримом для українців з місцевою реєстрацією. Якщо раніше громадяни з кримською адресою в українському паспорті могли перетинати пункти пропуску без проблем, то тепер співробітники ФСБ почали вимагати в людей показувати російський паспорт. А якщо його не було, то подорожуючим виписували штраф.

«Російська влада хоче, щоб кримчани не просто отримали російський паспорт, а й користувалися ним. Український паспорт для них — це як червона ганчірка для бика», — додав Алім. 

Багато українців вирішили цього літа не їхати до рідних у Крим. Українці півострова також відклали поїздки на материк на невизначений термін. У червні пасажиропотік між окупованою територією та вільними українськими землями скоротився у 100 разів.

Свобода інформації

Крим у інформаційному плані — особлива територія. Із 2014 року тут не тільки немає проукраїнських видань, а й існує дефіцит навіть російських опозиційних видань, які вільно діють та продаються в самій Росії. За даними Кримської правозахисної групи, на півострові обмежують доступ до більшого переліку сайтів, ніж у Росії. Немає там і незалежних від окупаційної влади релігійних видань чи видань національно-культурних товариств. 

«Росіяни обмежили доступ людей в Криму до інтернет-ресурсів та телебачення, а зараз ми говоримо й про обмеження фізичного пересування. Для того, щоб кримчани мали менше професійних зв’язків, емоційних зв’язків між півостровом та континентальною Україною. Люди, яких раніше запрошували на семінари та конференції, тепер не можуть виїхати звідти», — каже Алієв.

Доступ до освіти

Цього року український парламент розширив пільги для кримчан для вступу в вищі навчальні заклади України (до речі, вступну кампанію продовжили до 20 серпня). Але скористатися пільгами зможуть лише найбільш настирливі випускники.

«Іде боротьба як з нашої сторони, так і з їхньої, за нове покоління: за дітей і за молодь. Росіяни їх і надалі мілітаризуватимуть, а наше завдання не тільки розказати їм щось про Україну, а й дати критичне мислення, розказати, що насправді відбувається», — каже Алім Алієв.

Ймовірно, після карантину росіяни й надалі блокуватимуть доступ кримської молоді до освіти, продовжуючи водночас агітаційно-пропагандистську роботу з новим поколінням жителів півострова.

Дипломатичні зусилля

Офіційно Україна багато разів заявляла, що не застосовуватиме силу для повернення своїх територій, а діятиме виключно дипломатичним шляхом. Серед останніх кроків — домовленість із Панамою про застосування санкцій проти суден, які незаконно заходять у порти Криму під панамським прапором. Про важливість кримської тематики у міжнародній роботі свідчить і призначення кримчанки Еміне Джапарової першою заступницею глави МЗС України. 

«Епідемія — дуже добрий час для того, щоб посилювати наші дипломатичні зусилля. І soft power, і hard power мають бути посилені за кордоном», — говорить Алієв.

Життя в окупованому Криму

Авторитарний російський уряд скористався нагодою, щоби посилити свою владу на півострові. Доходить до смішного: нещодавно у селищі під Ялтою козак намагався нагайкою покарати напівоголеного туриста на пляжі. 

Водночас протести у російському Хабаровську, Санкт-Петербурзі, Москві та інших російських регіонах свідчать, що ситуація у самій Росії хитка. Чи зможе вона зберігати контроль ще й над окупованими територіями?

«Люди перебувають у цьому карантинному режимі, сидять вдома, втрачають роботу, не мають гарантій. Тому люди екстраполюють накопичену негативну енергію в такі дії», — пояснює природу російських протестів Алім Алієв.

Але навіть якщо на півострові почнеться якесь незадоволення, росіяни реагуватимуть на нього більш жорстко.

«Крим досі, — і я думаю, що росіяни це розуміють, — не є російським регіоном. Тому росіяни будуть якомога більше та жорсткіше притискати протестні виступи в Криму. Для них важливо не просто мілітаризувати півострів і не просто завезти туди техніку. Для них важливо, — каже Алім Алієв, — щоб люди, які живуть на півострові, думали “по-русски”». 

Андрій Яніцький, Громадське