Арахамія готується захищати дисертацію про те, як керувати парламентом та монобільшістю у Раді

Давид Арахамія. Архівне фото МикВісті

Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія готується до захисту дисертації на здобуття ступеня доктора філософії у галузі публічного управління та адміністрування.

Дисертацію він присвятив діяльності депутатської фракції, яка має права коаліції у Верховній Раді, та особливостям управління монобільшістю, зокрема в умовах воєнного стану, пишуть «МикВісті».

Роботу Давид Арахамія підготував на базі КНУ імені Тараса Шевченка під науковим керівництвом професорки Валентини Гошовської. Захист дисертації запланований на 8 вересня 2026 року.

У своїй роботі він досліджує досвід Верховної Ради IX скликання, де «Слуга народу» отримала монобільшість і взяла на себе функції коаліції. Автор зазначає, що ця модель є новою для України та створює низку проблем із керованістю фракцією у понад 226 депутатів. Для вирішення цього Арахамія пропонує офіційно інституціоналізувати всередині монобільшості «малу фракцію» — вузьке операційне ядро з керівництва фракції, заступників та голів комітетів.

Голова монобільшості фактично констатує реальний розподіл впливу в Раді:

• засідання всієї фракції, за його словами, перетворюються на «орган фінальної легітимації вже попередньо напрацьованих рішень».

• погоджувальна рада парламенту за монобільшості нерідко стає формальністю, оскільки порядок денний та тексти узгоджуються заздалегідь всередині «малої фракції».

Водночас він застерігає: без чітко визначених повноважень «мала фракція» ризикує перетворитися на віддалений від рядових депутатів центр ухвалення рішень.

Окремий розділ дисертації присвячений тому, як повномасштабне вторгнення змінило роботу парламенту. Давид Арахамія прямо констатує низку системних зсувів:

• виконавча влада під час війни «фактично почала домінувати у формуванні законодавчого порядку денного»,

• опозиційна критика в умовах війни нерідко сприймалася як дестабілізація, а можливості парламентського контролю та альтернативних законопроєктів звузилися.

• пришвидшені процедури дозволили оперативно реагувати на кризи, але виник ризик «реактивної» роботи парламенту та скорочення часу на дебати й громадське обговорення.

При цьому Давид Арахамія наголошує, що у повоєнний час Рада має відмовитися від надмірної централізації, повернути повноцінний цикл законопроєктної роботи, дебати та парламентський контроль.

Окрім аналізу, Арахамія пропонує юридично закріпити за монобільшістю ширші важелі впливу на уряд. Зокрема — надати фракції право брати участь у формуванні складу Кабміну, узгоджувати урядову програму та вимоги щодо позачергових звітів.

Більше того, пропонується надати голові фракції право ініціювати звільнення окремого міністра через офіційне подання, на яке прем'єр-міністр мусив би офіційно відповідати.

До самої наукової роботи він додав і проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України», який передбачає відповідне розширення та уточнення повноважень депутатської фракції, що має права коаліції.

Вже у повоєнний час парламент, на думку автора, має поступово відмовлятися від надмірно централізованої та пришвидшеної моделі роботи. Давид Арахамія рекомендує відновлення повного циклу законопроєктної роботи, розширення експертного аналізу та публічних консультацій, повернення повноцінних парламентських слухань і посилення парламентського контролю.

Нагадаємо, на фоні відставки Юлії Свириденко з посади премʼєр-міністра Давид Арахамія заявив, що Україні у роботі з партнерами потрібно деякі напрямки роботи зберегти, а для деяких потрібна нова основа, що несе за собою необхідність змін. Тому Верховна Рада Україна має забезпечити нормативну базу для цього.