«Одне з пріоритетних питань — щоб діти пішли в школу». Які кроки робить Нечаянська громада в напрямку відновлення

У Миколаївській області 26 громад входили у перелік ОТГ, що розташовувалися в районах бойових дій. Нечаянська сільська територіальна громада не є виключенням. Вона, як і більшість територій Миколаївщини, постраждала внаслідок російської агресії.

«НикВести» дізналися, які зміни відбулися у Нечаянській ОТГ від 24 лютого минулого року, та які кроки сьогодні громада робить у напрямку відновлення.

Населення до та під час повномасштабної війни

До складу територіальної громади сьогодні входить 8 сіл та 5 селищ, а загальна кількість населення до повномасштабного вторгнення складала 4502 особи, повідомили у Нечаянській сільській раді.

Сьогодні ж у населених пунктах громади мешкає 4415 осіб. Виходячи з цього, показник населення ОТГ майже не змінився. Та варто зазначити, що на території Нечаянської громади сьогодні зареєстровано 1146 внутрішньо переміщених осіб.

Пошкодження ОТГ внаслідок обстрілів

Як зазначили у Нечаянській сільській раді, за час повномасштабної війни у сільській громаді було пошкоджено або зруйновано 53 обʼєкти.

«Заклади охорони здоров’я — 3, нежитлові об’єкти — 8, заклади освіти — 1, житлові будинки (квартири) — 41», — йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Як відомо, 6 липня 2022 року селище Нечаяне зазнало масованого обстрілу. Вночі російські окупанти нанесли удари по цивільній інфраструктурі. Тоді було пошкоджено будівлю сільської ради, 6 приватних житлових будинків, місцевий магазин та 10 транспортних засобів. 

Як повідомили «НикВести» у Нечаянській сільській раді, оцінка збитків пошкодженого та зруйнованого майна на території громади внаслідок російської агресії до цього часу не проводилася.

Разом з тим, ряд обʼєктів вже було відновлено шляхом гуманітарної допомоги та коштом обласного бюджету.

— Якщо говорити про Нечаянський ліцей, то там були залучені ООН у відбудові. Будинок культури Нечаянський ми своїми силами відновлюємо, адмінбудівлю сільської ради, яка також постраждала, ми за власні кошти відбудовуємо. Амбулаторію також нам фонд допомагав відновлювати, на жаль, вже не памʼятаю який, — каже голова територіальної громади Микола Вівчар.

Так, за даними системи публічних закупівель ProZorro, Нечаянська сільська рада вже провела три тендери на ремонт частини постраждалої адміністративної будівлі на загальну суму 1 мільйон 596 тисяч гривень. 

2 тисячі гривень замовник витратив на проведення експертизи кошторисної документації, ще 9 тисяч 280 гривень на, власне, розробку проектної документації. 

Сам поточний ремонт будівлі сільради обійдеться Нечаянській громаді в 1 мільйон 585 тисяч гривень. Усі вказані роботи підрядники мають виконати до 31 грудня поточного року.

«єВідновлення»: ефективність програми у Нечаянській громаді

За час дії програми «єВідновлення» усього двоє жителів громади подали заявки на відшкодування збитків внаслідок російської агресії. 

«1 заява — відмовлено (добровільна відмова), 1 заява — надано компенсацію (159 051,12 гривень)», — повідомили у Нечаянській сільській раді.

Ситуація з укриттями

Сьогодні на 13 населених пунктів Нечаянської громади працює усього 2 укриття: протирадіаційне та найпростіше. За даними, наданими сільською радою, сьогодні громада планує ремонт ще одного протирадіаційного укриття. 

— Виготовлено проектну документацію та передбачено кошти в місцевому бюджеті на капітальний ремонт 1 ПРУ. Тривають роботи щодо виготовлення проектної документації на нове будівництво ще одного укриття, — йдеться у відповіді на запит.

Як зʼясували «НикВести», сільська рада вже провела тендер на будівництво нового протирадіаційного укриття в Нечаянському ліцеї. На це замовник витратить 99 тисяч 680 гривень.

Після будівництва захисної споруди у ліцеї, керівництво територіальної громади планує відновити у Нечаяному очний формат навчання.

— У нас в громаді три школи. Онлайн зараз працюють усі школи, нема офлайн навчання. Плануємо вихід на очне навчання після ремонту укриття у Нечаянському ліцеї. Це йде одне з наших пріоритетних питань — щоб дітки пішли в школи на очне навчання, — зазначає Микола Вівчар.

Перейменування Нечаяного

Селище Нечаяне Нечаянської сільської громади увійшло до переліку таких, що не відповідають лексичним нормам української мови, зокрема стосуються російської імперської політики (російської колоніальної політики). Так, Національна комісія зі стандартів державної мови своїм рішенням №230 порекомендувала Миколаївській області перейменувати селище.

В рамках такого рішення Нечаянська сільська рада запропонувала громадські обговорення для визначення майбутньої назви населеного пункту. Обговорення мали тривати місяць — з 2 жовтня до 2 листопада цього року.

Однак, вже 24 жовтня на офіційній сторінці Нечаянської територіальної громади оприлюднили документ, у якому йдеться про те, що Національна комісія зі стандартів державної мови на звернення сільської ради виключило село Нечаяне зі списку населених пунктів, що рекомендовані до перейменування.

— Національна комісія зі стандартів державної мови повідомляє, що з огляду на зафіксоване в етимологічному словнику української мови прасловʼянське походження слова «чаяти», від якого походить назва села Нечаяне, з метою збереження лексичного багатства української мови та її діалектного розмаїття населений пункт Нечаяне вилучено з переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, — йдеться у документі.

Готовність громади до зими

З 13 населених пунктів усього 2 селища газифіковані — Благодарівка та Маловарварівка. За словами сільського голови Нечаяного Миколи Вівчара проведення газу до населених пунктів поки точно не планується.

— Які у нас плани можуть бути, якщо ми ще у 2011 році сільською радою розробили проєкт на підведення газу до села Нечаяне. До цих пір нічого, а зараз громада тим паче це не потягне, — розповідає він.

Раніше «НикВести» побували у Мішково-Погорілівській громаді та дізналися, як сьогодні живе громада та які плани має на післявоєнну відбудову. Читайте статтю «Інвестиції для Мішково-Погорілівської ОТГ: як триватиме відновлення громади після війни».

Нещодавно «НикВести» розповіли про життя під час повномасштабної війни Коблівської громади у статті «Ми вже не можемо бути суто туристичними». Як живе та які плани на відновлення має Коблівська громада».

Також дивіться репортаж з деокупованого та зруйнованого селища Максимівка, яке за рік після окупації досі заміноване на 60%.

Олена Козубовська, «НикВести»