Революція на граніті 1990 року. Архівні фото

30 років тому в центрі Києва протягом 16 днів (2–17 жовтня) відбулися події, які увійшли в історію України як Революція на граніті.

За ініціативою Української студентської спілки (УСС) та львівського «Студентського братства» відбулася низка широкомасштабних акцій громадянської непокори. Молоді люди оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі столиці на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності).

Головними вимогами Революції на граніті були:

— відмова від підписання союзного договору;
— проведення позачергових виборів парламенту на багатопартійній основі не пізніше від весни 1991 року;
— відставка голови уряду Віталія Масола, який виступав за поступові реформи;
— повернення українців строкової служби на територію України;
— проведення націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ.

15 жовтня відбувся багатотисячний мітинг біля Верховної Ради, протестувальники захопили, зокрема, червоний корпус Київського університету.

16 жовтня було утворено ще одне наметове містечко — біля будівлі парламенту. До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони.

Під тиском вулиці влада почала здавати позиції. Була створена погоджувальна комісія парламенту, яка провела переговори з лідерами протестувальників.

17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року», якою формально було прийнято умови протестувальників, щоправда, у пом’якшеному вигляді.

Революція на граніті перемогла — вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.

Студенти оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі Києва на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності).

Ініціаторами широкомасштабних акцій громадянської непокори були Українська студентська спілка (УСС) та львівське «Студентське братство».

У перший день політичного голодування. Київ, 2 жовтня 1990 року.

У перший день політичного голодування. У руках одного зі студентів червоно-чорний прапор. Київ, 2 жовтня 1990 року.

У перший день політичного голодування. Майорять два прапори: синьо-жовтий і червоно-чорний. Київ, 2 жовтня 1990 року.

Голодування студентів. 5-й день.

Символічні кайдани на одному з учасників політичного голодування.

«Краще вмерти, ніж жити в Радянському Союзі!» — плакат на одному з наметів під час Революції на граніті.

Студент Львівського медичного інституту Тарас Семущак (на фото з пов’язкою на руці) стежить за станом здоров’я голодуючих протестувальників. Він був керівником медичної служби Революції на граніті.

Студент Андрій Черненко під час Революції на граніті.

Студенти голодували, співали, читали і писали вірші.

Народна артистка України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Ніла Крюкова долучилася до студентського голодування.

Українська письменниця, шістдесятниця Ліна Костенко спілкується зі студентами.

На підтримку голодуючим студентам прийшли їхні колеги з київських вишів.

Народний депутат Федір Свідерський зачитує звернення до Верховної Ради від імені голодуючих студентів.

Друга сесія Верховної Ради УРСР ХІІ скликання. Група народних депутатів приєдналася до голодуючих студентів. Київ, 15 жовтня 1990 року.

Співголова студентського протесту Олесь Доній оголошує вимоги протестувальників у Верховній Раді (у президії ліворуч Іван Плющ, праворуч — Леонід Кравчук), 15 жовтня 1990 року.

Правоохоронці блокують підхід до будівлі Верховної Ради України. Київ, 15 жовтня 1990 року.

До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони.

Революція на граніті перемогла — вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.

Радіо Свобода