Ціни на газ злетіли до неба. На скільки подорожчає комуналка та чи можна зекономити

Ціни на газ у Європі б’ють рекорди, а українці платитимуть за тепло на 30-70% більше. Що сталося на ринку газу, чи можна ще уникнути тарифного колапсу та як посуха у Бразилії впливає на наші платіжки — у матеріалі hromadske.

Чому зросли ціни в Європі

Насамперед через «Газпром». Російська компанія користується своїм монопольним становищем на ринку і скорочує транзит газу через Україну.

Наразі «Газпром» постачає газ лише в межах своїх контрактів у Європі, але його бракує для заповнення підземних сховищ. Європейські запаси перебувають на мінімальних позначках.

Це все створює на європейських ринках дефіцит газу, як наслідок — на нього стрімко зростають ціни. Останній пік — 540 доларів за тисячу кубометрів. Тож російська компанія забезпечує собі високі ціни, та ще й демонструє Європі: мовляв, дивіться, як вам потрібен «Північний потік-2», щоби газу вистачило всім.

До того ж економіка європейських країн відновлюється після коронавірусної кризи, тому попит на газ лише зростає, пояснює інвестиційний банкір Сергій Фурса у розмові з hromadske. І це ще не все.

«Зріджений газ, який раніше йшов у Європу, зараз перехоплюють, бо є великий попит в Азії. Цікава ситуація у Бразилії: через посуху в країні мало води, у зв’язку з чим погано працює гідроенергетика, їм потрібні інші ресурси. І це, зокрема, газ. Така сукупність багатьох факторів призвела до того, що в Європі рекордні за десятки років ціни на газ у літній період», — каже експерт.

Що відбувається з цінами на газ в Україні

Ціни на газ в Україні напряму залежать від європейських.

«Український ринок, який має дефіцит власного ресурсу й орієнтується на маркери європейських хабів, отримує високі імпортні ціни на газ», — каже у розмові з hromadske представниця енергетичної компанії ETG.

Річ у тім, що власного газу Україні не вистачає, імпорту з Росії немає, як і терміналів для зрідженого газу, тож постачати його можна лише з Європи. Тому така залежність від тамтешніх цін.

Зараз ціна газу на українській біржі на вересень сягає 18 тисяч гривень за тисячу кубометрів (це, відповідно, 18 гривень за кубометр). На серпень було 15 із половиною тисяч гривень за тисячу кубометрів, на липень — 13 тисяч.

Що тепер буде з платіжками за газ?

Через них поки що перейматися не варто. На газ для населення з 1 травня діють фіксовані річні тарифи, тому до травня 2022 року ціна для українців не може вирости.

Більшість постачальників встановили ціни в діапазоні від 7,8 до 11 гривень за кубометр, що значно менше за нинішні ринкові 18. Тож можна сказати, що зараз українцям щастить перебувати під «парасолькою» річного тарифу.

Звісно, якщо ви перейшли з річного тарифу на місячний, ціни будуть рости. Чому саме і як загалом працює український ринок газу — ми пояснювали в матеріалі.

А рахунки за опалення та гарячу воду?

А ось у випадку з опаленням і гарячою водою все навпаки.

У травні уряд припинив регулювання ціни на газ для теплокомуненерго (ТКЕ), які постачають населенню опалення та гарячу воду.

Тепер за тарифи відповідальна місцева влада, адже більшість ТКЕ — комунальні. Раніше це працювало так: уряд встановлює ціну (нижчу, ніж ринкова), за якою державний «Нафтогаз» продає газ теплокомуненерго. Натомість тепер ТКЕ можуть на власний розсуд обирати постачальника газу, а не тільки купувати блакитне паливо в «Нафтогазу».

Проте в умовах рекордних цін страшно уявити, якими будуть платіжки, якщо ТКЕ купуватимуть газ по 18 гривень.

І тут знову на сцену виходить «Нафтогаз». Компанія з подачі уряду запропонувала теплокомуненерго укласти трирічні контракти за фіксованою ціною: в період із 1 червня 2021 року до 1 червня 2022-го йдеться про 7,42 гривні за кубометр. Тобто значно дешевше за нинішні ринкові ціни. Однак теплокомуненерго вважають це недостатнім і висувають низку претензій.

Так, асоціація «Укртеплокомуненерго» дуже незадоволена обмеженою кількістю газу, який «Нафтогаз» продає за фіксованою ціною. В асоціації кажуть, що їм не вистачить приблизно 30% газу, і його доведеться закуповувати вже за ринковими цінами.

Тож тепловики попередили, що за таких умов тарифи на тепло та гарячу воду зростуть із жовтня на 15-40%. Ба більше, у свіжішій заяві «Укртеплокомуненерго» вже не виключає збільшення тарифів на 70%. Звісно, не обійшлося й без застережень щодо «колапсу» всієї теплової галузі.

Зокрема, про таку можливість заявили й у КМДА, де вже попередили киян про зростання тарифів на 40%. На Хмельниччині прогнозують збільшення на 30%. А в Чернівцях уже анонсували плюс 70% у платіжках за тепло. Та й у самому уряді прогнозують зростання ціни на 33% по Україні за підсумками 2021 року.

Експерти впевнені, що ціни на тепло зростуть, але поки не можна точно відповісти — на скільки. І відповідь на це запитання може значно відрізнятися залежно від регіону, адже десь, наприклад, місцева влада вирішить латати дірки з крайового бюджету, а десь — ні.

Сергій Фурса упевнений, що фіксовані ціни від «Нафтогазу» дозволять уникнути суттєвого підвищення.

«Підвищення буде, але невелике. Тариф 7 із копійками був і два роки тому. Просто минулого року був дешевий газ, через ту ж таки ситуацію з коронавірусом. А позаторік тариф був приблизно такий же у платіжках, тому не можна казати про якесь дике зростання тарифів», — каже він.

А можна якось зекономити?

Насамперед треба пам’ятати про субсидії від держави, на які можуть претендувати українці, чий дохід не дозволяє оплачувати комунальні послуги.

Також рекордні ціни на газ можуть спонукати українців економити на споживанні. У випадку з приватними будинками все доволі очевидно — енергоефективність дозволить скоротити споживання газу і, відповідно, зменшить суму платіжки. А от із багатоквартирними будинками все куди складніше, адже більшість із них мають централізовану систему опалення.

Такі будинки постійно отримують однаковий рівень нагрівання, що не можна назвати ефективним. Багатьом знайома ситуація, коли взимку доводиться відчиняти вікна, бо у квартирі аж занадто жарко. Але потім за всю цю нещадну комунальну щедрість доводиться платити.

Зробити щось із таким нераціональним використанням тепла можна, встановивши в будинку індивідуальний тепловий пункт, який автоматично регулюватиме потужність системи залежно від погодних умов.

Далі треба встановити балансувальні клапани на стояках, щоб рівномірно розподіляти тепло по будинку. Також енергоефективності допоможе встановлення терморегуляторів на батареях і лічильників у квартирах. Лічильники дозволить кожному жителю платити тільки за те тепло, яке він спожив.

Після регулювання системи опалення можна ще й утеплити будинок. Із централізованим опаленням зекономити не вийде — навіть за умови гарного утеплення ви отримаєте свою «норму» тепла, і за неї доведеться платити.

Проте зі встановленням індивідуального теплового пункту та іншою модернізацією будинку також можуть виникнути проблеми, насамперед із грошима. На практиці таке роблять здебільшого ОСББ та ЖБК, і не тільки тому, що вони напряму зацікавлені в економії, а й тому, що мають можливість узяти участь у різних програмах співфінансування, коли частину витрат мешканцям будинку компенсують.

Наприклад, є урядова програма «теплих кредитів», програма «Енергодім», також існують місцеві програми, як-от «70 на 30» у Києві або «Теплий дім» у Львові. Більше таких програм тут.

Держава допомагає, але й не забуває про Фірташа

Аби полегшити життя теплопостачальникам і, відповідно, споживачам, парламент ухвалив закон про реструктуризацію боргів теплокомуненерго, газзбутів та облгазів перед «Нафтогазом». Теплокомуненерго списали або реструктурували 56 мільярдів гривень боргу.

Але це була б не українська Верховна Рада, якби до рішення не підмішали ложку дьогтю. Разом із боргами ТКЕ депутати списали майже мільярд доларів боргів олігарха Дмитра Фірташа, а точніше борги його газзбутів, монополістів ринку. І це ще не все.

Як ми вже згадували, навесні уряд зафіксував річну ціну на газ для населення, а щоб постачальники могли таку ціну українцям забезпечити, «Нафтогаз» уклав із ними спеціальні угоди.

Такий контракт із «Нафтогазом» уклала й компанія Фірташа «ЙЕ Енергія». До того ж, як розповів hromadske один з учасників ринку, компанія олігарха отримала від держави кращі умови, ніж менші постачальники.

«Газзбутам «Нафтогаз» дешевше продає, за 7,42 гривні, а нам 8,2. Звісно, це краще, ніж 18, але важко конкурувати в нерівних умовах», — каже співрозмовник.

Але й це ще не все. Отримуючи дешевий газ від держави, Фірташ почав працювати за «старою-доброю» схемою, що раніше коштувала державі не один мільярд — купуй дешевий газ нібито для населення, а продавай його промисловості за ринковими цінами.

«Зараз ціна приблизно 18 тисяч, а «Нафтогаз» продає газ за 7,4 тисячі. Звісно, у тих, кому він продає, є велика спокуса робити те, що вони робили до Майдану — брати цей газ і писати його на населення, а продавати промисловості», — наголошує Сергій Фурса.

Сам експерт вважає найкращим виходом із ситуації встановлення ринкових цін та виплату субсидій тим, хто не має змоги платити за газ і тепло самостійно.

«Українець повинен розуміти, що за дешевий газ усе одно хтось платить. Платить той самий українець, тільки не пропорційно власному споживанню, а пропорційно всьому населенню. Це ситуація, коли бідні заплатять за багатих, тому що в багатих споживання значно більше, але вони економлять (завдяки низькому тарифу — ред.). З електроенергією так само», — пояснює Фурса.

Крім цього, якби «Нафтогаз» продавав свій газ за ринковими цінами, він отримував би більший прибуток, тож і відрахування до бюджету були б більшими. І ці гроші можна було б витратити на дороги, школи тощо. А ще кошти можна вкласти у збільшення видобутку газу й заробити ще більше.

«А так цих грошей просто немає, адже багаті не заплатили багато», — підсумовує Фурса.

* * *

Поки українці тішаться серпневим сонцем, жовтень стає все ближчим, а з ним і питання — скільки коштуватиме тепло в оселі? Вітчизняні реалії не дозволяють спрогнозувати точно, однак усі попередні дії Володимира Зеленського та його команди свідчать про те, що в разі потреби підуть у хід адміністративні важелі.

Відпускати ціни на комуналку у вільне ринкове плавання — точно не почерк нинішньої влади, як і будь-якої попередньої. Так, за тарифи на тепло відповідає місцева влада, проте якщо вони стрімко зростуть, для українців першим у списку винних опиниться президент, і на Банковій це розуміють.

Коли взимку в країні розпочалися тарифні протести, уряд швидко обмежив максимальну ціну на газ. Навесні влада обмежила максимальні ціни на бензин. А тепер питаннями комунальних тарифів уже опікується РНБО на чолі із Зеленським. І вже як результат — неринкові ціни на електроенергію для українців залишаються дійсними, а секретар РНБО Олексій Данілов погрожує монополістам.

За словами Данілова, Кабмін має перевірити, як Фірташ отримав монополію на ринку газу, адже це стосується нацбезпеки.

«Головне, що ми не можемо допустити, аби хтось шантажував нас як державу, пересмикував наші платіжки тощо», — наголосив секретар РНБО.

В Україні великі комунальні рахунки є чи не головною причиною падіння рейтингу політиків, тож влада напевне робитиме все, аби цього не допустити, аж до тимчасових адміністрацій у приватних компаніях.

Павло Калашник, Нromadske