Топонімічна комісія Одеси запропонувала залишити монументи російським діячам Воронцову та Пушкіну: «Становлять виняткову мистецьку цінність»

Топонімічна комісія Одеси рекомендувала залишити монументи російським діячам — письменнику Олександру Пушкіну та князю Михайлу Воронцову. 

Такі рекомендації надала Історико-топонімічна комісія при виконавчому комітеті Одеської міської ради, пишуть «НикВести». 

Комісія розглянула питання щодо міських пам’яток монументального мистецтва, які можуть підпадати під дію Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Пам’ятник російському письменнику Льву Толстому комісія рекомендувала перенести до музею, який лише буде створено. До того моменту монумент збираються помістити в захисний короб.

Водночас члени комісії рекомендували залишити монумент, встановлений на ознаменування повстання матросів на броненосці «Потьомкін», що розташований на Митній площі.

«Повсталі матроси на броненосці «Потьомкін» не були більшовиками. Радянська влада узурпувала оцінку тих подій, видаючи їх за спалах революційних настроїв — перший вісник майбутньої «бурі» 1917 року. Насправді у сучасних підручниках історії України погляд на події на броненосці «Потьомкін» суттєво змінено. Це був приклад боротьби українців проти царату та національного гноблення. Повстання на броненосці сприяло поглибленню кризи влади в російській імперії і мало для неї негативні зовнішньополітичні наслідки», — зазначили у комісії. 

Пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну, що розташований на території об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Приморському бульварі, комісія рекомендувала залишити. Таке рішення було прийнято, оскільки закон про деколонізацію топонімії не поширюється на об’єкти всесвітньої спадщини.

«Це одна з найвидатніших на території Одещини пам’яток монументального мистецтва, становить виняткову мистецьку цінність», — йдеться у висновках комісії.

Аналогічне рішення було прийнято щодо пам’ятника князю Михайлу Воронцову, розташованому на Соборній площі. Цей об’єкт, за висновками комісії, також «становить виняткову мистецьку цінність». 

Також комісія рекомендувала залишити на місці пам’ятник «Олександрівська колона», розташований у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. За словами фахівців, колона проіснувала у парку весь більшовицький і радянський період, а також є «пам’ятною колоною на честь закладення парку». Однак з пам’ятки приберуть декоративні елементи імперської символіки та змінять назву в Державному реєстрі на «Пам’ятна колона на честь закладення парку».

Також не чіпатимуть монумент російському вченому-фізику Олександру Попову, який знаходиться біля будівлі Одеського державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку. Водночас з назви приберуть слово «російський».

Залишать також бюст Григорія Вакуленчука — одного з організаторів повстання матросів на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський». Зазначається, що він був українцем з Житомирщини, як й інший ватажок заколоту Панас Матюшенко. 

Не прибиратимуть й пам’ятник математику, механіку, академіку Олександру Ляпунову, оскільки «вчений не брав участь у просуванні російських імперських наративів».

Водночас комісія рекомендувала залишити пам’ятник радянському генералу Івану Черняховському, оскільки він був «талановитим воєначальником, а його діяльність суттєво вплинула на боротьбу з фашизмом».

Однак комісія рекомендувала перенести до музею пам'ятник льотчику Валерію Чкалову та скульптуру Фелікса Дзержинського — радянського державного та партійного діяча.

Нагадаємо, у грудні 2022 року в Одесі завершили демонтаж памʼятника російській імператриці Катерині ІІ. До цього на пам’ятник надягли червоний ковпак ката, а на руку повісили зашморг.

Як повідомлялося раніше, творча платформа MY ART провела аналіз 1200 назв вулиць, провулків, проспектів, парків, скверів та площ міста, відповідно до чинного Реєстру топонімів міста Миколаєва. В результаті цієї роботи вони планують перейменувати 259 назв вулиць, що пов'язані з державою-агресором. 

Ще у квітні 2023 року Миколаївська міська рада прийняла нове положення щодо перейменування топонімів — влада планує позбутись в місті від всіх російських назв. Після чого депутатська комісія з питань законності затвердила нову редакцію положення про діяльність комісії з топоніміки, що займатиметься перейменуванням вулиць.

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомляв, що в місті діяла комісія з топоніміки, яка займалась перейменуванням вулиць, проте її склад потребує оновлення. 

У серпні стало відомо, що топонімічна комісія досі не запрацювала. Через самовідвід одного із кандидатів, депутатам міськради довелося оновлювати склад комісії. 

Однак вже у вересні на сесії міської ради депутати затвердили новий склад топонімічної комісії. До неї включили генерал-майора Дмитра Марченка, але з приміткою «за погодженням».

Також нагадаємо, що генерал-майор Дмитро Марченко, який керував обороною Миколаєва на початку повномасштабної війни, виступив проти перейменування його імʼям однієї з вулиць міста.

Раніше, за проміжними результатами опитування в межах проєкту «Деколонізація: переосмислення імперського минулого в публічному просторі Миколаєва», імʼя Дмитра Марченка стало одним з тих, на честь яких миколаївці пропонують перейменувати вулиці міста. Пропозицію подали 32 опитуваних. 

Водночас у Миколаєві топонімічна комісія запропонувала нові варіанти для перейменування ще 23 вулиць у рамках процесу деколонізації.