«Вперше за час великої війни я думала, що от прямо зараз можу померти», — журналістка з Миколаєва, яка потрапила під обстріл херсонського вокзалу з боку РФ

У Херсоні, який вчора постраждав від ворожого обстрілу, люди встигли сховатися у підвалі. Від вибухів зі стелі підвалу сипалося, а стіни рухалися.

Однією із пасажирів була і шеф-редакторка журналу літературного репортажу Reporters Марічка Паплаускайте, яка родом із Миколаєва.

Вона поділилася своїми спогадами про ті страшні години. Зранку 26 грудня вона приїхала в Херсон тим самим потягом, чотири вагони якого росіяни знищили ввечері. Цього ж дня вона мала повернутися до Києва.

«Провела день в компанії начальниці вокзалу — відважної пані Алли, про яку писатиму у книзі. Тривоги у Херсоні лунають одна за одною. Ми нарахували пʼять чи шість протягом дня. Щоразу за сигналом, а то і перед ним чулися все ближчі вибухи. Кілька разів ми спускалися в підвал, де співробітники вокзалу розповідали про свої будні в окупації», — розповідає Марічка Паплаускайте.

Вона згадує, що перші вибухи пролунали за 45 хвилин до відправлення зворотного поїзда у Київ.

«Ми збігли в укриття, коли сталося перше влучання. Такого гучного вибуху я досі не чула: зі стелі підвалу сипалося, стіни рухалися. Пасажири встигли сховатися у підвалі теж. І ми сиділи там всі разом наступні півтори години і рахували наступні прильоти. Двох поліцейських, яких поранило уламками, коли вони допомагали пасажирам сховатися, перевʼязали. Був ще іноземний волонтер, судячи з усього, зі зламаним ребром, але він просив на нього не зважати і просто важко дихав, стікаючи потом. Згодом медики допомогли як могли і йому. Один поліцейський, якого я не бачила, на жаль, загинув. Чесно, вперше за час великої війни я справді думала, що от прямо зараз можу померти», — згадує вона.

Пасажирам у підвалі вокзалу довелося провести не одну годину в очікуванні. Ніхто не знав, коли безпечно виходити. Після цього людей відвезли до Миколаєва, де вони змогли сісти у потяг та дістатися місця призначення. Марічка Паплаускайте зазначає, що потяг прибув до Києва за розкладом — о 7:20 ранку, як і було заплановано.

«Ми не знали, що там, нагорі, але підозрювали, що все погано. Коли трохи стихло, хтось пішов у розвідку. Новини невтішні — вокзал розбитий, жодного вцілілого вікна, усі вагони і локомотив знищені. «За вами приїдуть автобуси, відвезуть вас до Миколаєва», — повідомили пасажирам. Ще за пів години дали команду підійматися нагору. І отут мене накрило. Може тому, що довелося проститися з кошеням, або тому, що я побачила завалену склом кімнату, в якій була буквально за 30 секунд до вибуху, або причиною стала калюжа крові на вході до вокзалу — там, де я кілька разів стояла вдень, але коли ми зайшли в автобус і в салоні вимкнули світло, я сіла просто на брудну підлогу і розридалася. Мені писали колеги з УЗ, а я відписувала: «Чекайте, я реву», — розповідає Марічка Паплаускайте.

Раніше повідомлялося, що через російський обстріл залізничного вокзалу, що стався вечері, 26 грудня, Укрзалізниця внесла зміни до маршруту руху трьох поїздів у напрямку Херсона 27 грудня.

Також повідомлялося, що внаслідок російської збройної агресії в Херсонській області протягом доби загинули три людини, ще 16 отримали поранення.