«Про мінування та правила поведінки при загрозі ВНП»: В Медіабазі Миколаєва провели тренінг для медійників

В журналістському хабі Інституту масової інформації «Медіабаза. Миколаїв» пройшов тренінг для журналістів про ризики роботи на забруднених вибухонебезпечними залишками війни територіях.

Про це повідомляє кореспондент «НикВести».

На сьогоднішній день Україна є найзамінованішою країною у світі,  тому і знання про ризики від них тепер напряму стосуються тих регіонів, яких торкнулися бойові дії.

Розібратись в особливостях поведінки на замінованих територіях, типах мін та боєприпасів, а також наслідків їх підривів допомогли інструктори Данської ради з питань біженців (DRC) Станіслав Сімченко та Олександр Рожковський.

— Щоб очистити ці землі, знадобляться роки, техніка та навчені фахівці-піротехніки. Наразі ці території становлять небезпеку для всіх, навіть для спеціалістів, які займаються розмінуванням, адже мінна небезпека несе постійні ризики для життя, — розповідає Станіслав Сімченко.

Міни поділяються за своїм призначенням на протитранспортні та протипіхотні. Вони відрізняються різною формою, кольором та розмірами, і можуть бути виготовлені із різних матеріалів, але найчастіше мають пластиковий або металевий корпус.

— Ви чули напевне вираз «мінне поле». Так кажуть тому, що міни ніколи не встановлюють поодинці. Якщо ви натрапили на одну міну, будьте певні, що поруч є ще. Вони можуть іржавіти, але загроза від них тільки збільшується, — додав фахівець.

Інструктори DRC розповідають, що прямою загрозою ймовірного мінування в зонах, де велись бойові дії, є ліси, відкриті території,  деякі будівлі або узбіччя доріг. Частіше за все, дані території огороджують попереджувальними табличками «Небезпечно, міни», «Стоп, міни», червоно-білими стрічками або кольоровими камінцями.

Фахівці закликають усіх при виявленні боєприпасу дотримуватись наступних правил: «не чіпати», «не підходити», «телефонувати 101».

— Найголовніше у будь-якій ситуації: натрапили ви на міни або побачили постраждалу людину, треба зупинитись і заспокоїтись, панікувати ні в якому разі не можна. Треба озирнутись довкола, максимально обережно повернутися назад  і телефонувати за номером 101 — у ДСНС та повідомити про небезпечну знахідку. Лише після цього, за потреби, можна телефонувати у «швидку». Підбігати до боєприпаса чи людини, яка постраждала, заборонено, — додали інструктори. 

Нагадаємо, в листопаді минулого року в «Медіабаза.Миколаїв» журналісти Іван Антипенко («Радіо Свобода», «Ґрунт») та Дмитро Шеремет («Радіо Свобода»,«Новини Приазов‘я») разом зі студентами-журналістами розбирали особливість та поведінку роботи медійників на звільнених територіях.