Очаків: чим живе та про що мріє прифронтове місто

Кафе «Саме Той» — один з небагатьох закладів, що вже майже два роки продовжує працювати в умовах щоденних обстрілів Очакова. До повномасштабного вторгнення Очаків був невеликим курортом, що приймав тисячі відпочивальників щорічно, сьогодні він «приймає» лише російські снаряди, які щоденно летять у місто. Відстань по воді від міста до окупованої російськими військовими Кінбурнської коси — 5 кілометрів.

Очаківський район — єдиний у Миколаївській області, що залишається частково окупованим протягом двох років великої війни. Береги колись туристичного міста перетворилися на мінне поле, а у Дніпро-Бузькому лимані, що розділяє Очаків та Кінбурнську косу, залишається невідома кількість нерозірваних боєприпасів.

Кафе на лінії фронту: Ми там, де потрібні

Жителі прифронтового міста сьогодні як ніколи потребують чогось буденного та довоєнного, чим стали зустрічі з друзями в улюбленому кафе. Ми поспілкувалися з власницею закладу харчування «‎Саме Той» Аллою Завгородньою, яка поділилася своїм досвідом життя та ведення бізнесу в місті на лінії вогню: 

— Ми не очікували, що ми будемо такі потрібні, ми думали що війна змінила людей, і їм не до радості чи комфорту. Нехай у нас зараз мало людей, але так хотілося дати їм шматочок мирного життя, можливість зустрітися одне з одним, поговорити у звичній атмосфері, і у мене від цього така радість на душі, ми там, де ми потрібні, — каже Алла Завгородня.

24 лютого 2022 року вона з донькою, як і більшість жителів міста, прокинулися від гучного вибуху — росіяни влучили на територію порту в Очакові. Тоді жінка прийняла рішення їхати з міста: спочатку в Миколаїв, а далі за кордон. Попри від’їзд заклад продовжував працювати, і деякий час персонал безкоштовно годував поліцейських та військових.

— Ми використали усі продукти, що залишалися у нас, і зачинили кафе. Це був кінець березня, — згадує жінка.

В серпні Алла повернулась в Очаків. Вона на той час планувала відкривати заклад у Києві, і уже шукала приміщення для оренди, а додому приїхала забрати деякі речі та обладнання, що залишилося. Але вона не змогла залишити рідне місто, та тому відновила роботу закладу.

— Коли ми приїхали в Очаків, люди нас бачили, і ми, як рідні, бігли один одного обіймати. І були дуже щасливі, люди казали, нарешті приїхали, ми вас так чекали, ви тут дуже потрібні. Ми з донькою поплакали та вирішили залишитися. Увесь персонал розбігся по різних країнах, ми людей брали з вулиці, — розказала Алла.

Зараз кафе Алли Завгородньої працює фактично «в нуль». Жінка каже, що їй вистачає заплатити податки та зарплати персоналу.

—  Нам вистачає на харчування, тобто зовсім невеликий плюс. Сказати, що ми шикуємо, що можемо щось собі дозволити купити, я не можу, — зізнається жінка. 

Алла Завгородня відчуває свою відповідальність за співробітників і запевняє, що готова працювати та жити в Очакові до завершення війни, у тому числі, тому що таким чином люди мають заробіток.

— Лишити кафе, щоб воно руйнувалося — не вихід, кинути біженців, яких я забезпечила робочими місцями також не вихід, мені шкода людей. Крім того, ми довго годували військових, тому я також не могла закрити кафе. Я в полоні людей, які від мене залежать. Тому поки ми не збираємося нікуди їхати, — сказала Алла.

Дуже сильно на бізнесі відчувається відсутність половини жителів міста. Однак Алла каже: «‎враховуючи те, як живуть на передовій, у нас все добре».

З Очакова виїхала половина жителів

В Очакові не вистачає робочих рук, і це велика проблема. І хоча у місті частково працює сфера обслуговування та торгівлі, проте основна частина робіт вимагає тяжкої фізичної праці. Через мобілізацію в Очакові, як і загалом в Україні, значно скоротилася кількість цивільних чоловіків, констатує віцемер Очакова Олексій Васьков.

 — Щоб якийсь дефіцит був робочих місць, він є, разом з тим є багато вакансій для чоловіків, а їх зараз не вистачає. З одного боку нібито і робочих місць не вистачає, а з іншого боку і працювати нікому, це результат мобілізації, — розповідає Олексій Васьков.

Дійсно, з 14 тисяч людей, що проживали в Очакові до повномасштабної війни, залишилась половина. Багато людей виїхали після удару 9 січня 2023 року, внаслідок якого було пошкоджено більше ніж 5 тисяч будинків.

Постраждало тоді й кафе «Саме Той»: були пошкоджені вікна та двері. З відновленням влада не допомагала.

Але це не вирішить глобальну проблему туристичного майбутнього для Очаківської громади.

Заступник міського голови Олексій Васьков додає, що влада Очакова поки навіть  не уявляє, наскільки забруднено мінами узбережжя лиману, на якому знаходиться місто.

— Щодо розмінування територій, ми поки що не займалися, оскільки у нас немає навіть уявлення наскільки наші береги засмічені, — каже він.

Амбітні плани з відновлення та відсутність грошей

Дослідивши актуальний план відновлення, затверджений місцевою владою, ми визначили, що основними пріоритетами у відновленні та розвитку громади є: 

• відновлення житлового фонду та об’єктів соціальної, комунальної, дорожньо-транспортної та енергетичної інфраструктури;
• відновлення структури соціального захисту та піклування про населення;
• відновлення функціонування закладів культури;
• відновлення гідротехнічних споруд та берегової лінії;
• створення нових робочих місць;
• відновлення туристичного сектору громади.

— Головне ж не просто щось відремонтувати чи побудувати, а зробити так, щоб воно було краще та енергоефективніше. Це стосується й енергетики, і переробки  сміття, відходів, очищення води, — каже заступник міського голови Очакова Олексій Васьков.

Загалом, сьогодні до плану відновлення та розвитку внесли 40 об’єктів на загальну суму 1,6 мільярда гривень. Серед проектів, які потребують найбільших вкладень:

1. Термосанація КНП  «‎Очаківська міська багатопрофільна лікарня»‎. Згідно з планом протягом двох років в лікарні планують заміну тепломережі, покрівлі, утеплення фасаду будівлі, заміну вікон та дверей для належних умов надання якісних медичних послуг. Орієнтовна вартість таких робіт — 120 мільйонів гривень.
2. Будівництво міської набережної в Очакові.  Планується проведення реконструкції існуючої дороги та пішохідної доріжки, облаштуванням майданчиків для відпочинку, благоустрій території, облаштування вуличного освітлення від сонячних батарей. Такі роботи оцінили у 130 мільйонів гривень.
3. Будівництво нової каналізації за 100 мільйонів гривень. Мета — покращення санітарного стану території громади, запобігання забрудненню акваторії Чорного моря викидами стічних вод.

Заклади освіти:

1. Реконструкція приміщення дошкільного навчального закладу №3 «Сонечко» (40 мільйонів гривень)
2. Реконструкція приміщення Очаківського ліцею по вулиці Будівельників, 35 (40 мільйонів гривень)
3. Реконструкція приміщення Очаківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 (10 мільйонів)

Також в Очакові мають амбітні плани побудувати відділення стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування. Такий проект де оцінили в 12 мільйонів гривень. 

Влада міста хоче використати досвід Нідерландів, де працює реабілітаційний центр, у якому лікуються українські військові. Тож, план відновлення та розвитку громади передбачає будівництво такого реабілітаційного центру. Згідно з документом, вартість такого проекту може бути близько 85 мільйонів гривень.

Але поки громада знаходиться у зоні активних бойових дій, усі плани з відновлення так і залишаться на папері. 

Сьогодні не йде мова про капітальну відбудову та великі проекти. Жителі міста поки що навіть не можуть претендувати на допомогу за державною програмою «єВідновлення».

Після вилучення до держбюджету наприкінці минулого року податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який сплачували військові та правоохоронці, Очаків більше не може проводити жодних робіт з відновлення після прильотів, тому сьогодні в місті лише завершують ремонти, які були розпочаті до втрати податку.

Зазначимо, що дохід від військового ПДФО в Очакові складав 94%, адже історично переважною більшістю населення міста є військовослужбовці. Саме завдяки цьому податку у міста була можливість утримувати комунальні установи та підприємства, виділяти кошти на поточний ремонт пошкоджених будинків та робити укриття. 

Міжнародна співпраця: декларації про наміри

Час від часу міський голова Очакова, Сергій Бичков, відвідує різні європейські міста, з якими укладає угоди про співпрацю. Формально місто співпрацює з Нідерландами, Іспанією та Францією. 

Наприклад, 18 квітня минулого року в Києві представники Очаківської міської ради, Асоціації міст України та Королівства Нідерландів підписали тристоронню угоду про співробітництво. Пізніше були укладені угоди з нідерландським містом Дорн та іспанським містом Гандія щодо співпраці у сферах туризму і спорту.

Іспанські партнери зобов'язалися ділитися своїм досвідом у розвитку туристичної галузі, розвитку пляжних зон, портової інфраструктури та пасажирських перевезень водним транспортом. Однак до завершення бойових дій в Україні такі пропозиції залишаються на рівні намірів.

У грудні Асоціація нідерландських муніципалітетів (VNG), що займається проектом відновлення громади виділила на допомогу Очакову 100 тисяч євро грантової допомоги на актуальні потреби міста. Міська влада вирішила витратити кошти на бульдозер для розчищення завалів.

Після завершення повномасштабної війни його планують використовувати для впорядкування берегів після розмінування. 

Отже, сьогодні ключова передумова для початку відновлення Очакова — виведення міста з зони бойових дій, відповідно відступ російської армії з Кінбурнської коси та припинення вогню. Лише за цієї умови  іноземні партнери, зокрема Нідерланди, готові підтримувати місто у питаннях відбудови, а мешканці Очакова зможуть отримати компенсації в рамках програми «єВідновлення» та почати процес відбудови свого житла.

Олена Козубовська, Катерина Середа