Підірвався на міні, осліп та пережив розлуку з мамою: історія маленького хлопчика з Миколаївщини

Маленький боєць: історія 2-річного Вовчика з Миколаївщини. Фото Facebook Роман ХолодовМаленький боєць: історія 2-річного Вовчика з Миколаївщини. Фото Facebook Роман Холодов

2-річний Вова із Миколаївщини пережив вибух міни, розлука з мамою, байдужість рідних. Але дитина вижила завдяки допомозі чужих людей і тепер перебуває в «Місті Добра». 

Про історію Володі йдеться у репортажі «Української правди. Життя». 

Вова народився у березні 2022 року. Його мамі було лише 14 років, а бабуся страждала на алкоголізм. Через обстріли родина намагалася евакуюватися з Миколаївщини, але машина підірвалася на міні. У результаті мати отримала важкі травми й втратила обидві ноги, а 3-місячний Вова — перелом черепа та крововилив у мозок. 

Ролик про маленького хлопчика влітку 2024 року побачила засновниця «Міста Добра» та хоспісу для дітей «Дім метеликів» Марта Левченко та почала шукати дитину.

«По документах ми бачимо, що його одразу госпіталізували до дитячої реанімації в Очакові з переломом черепа, а дівчину — в «дорослу» лікарню з травматичними ампутаціями. З того часу мама із сином не перетинались і не бачились. Згодом її позбавили батьківських прав, бо вона не могла дбати про дитину. Тато Володі пішов служити та, на жаль, загинув», — розповіла вона.

Потім малюка перевели до лікарні у Миколаєві, далі — три медзаклади в Києві, серед яких й «Охматдит». У столиці хлопчика передали під опіку 32-річної бабусі. Але вона загубила онука в парку, дитину голодною і зневодненою знайшли поліцейські.

Після цього, Володя потрапив до Сумської лікарні у психоневрологічне відділення. 

«Перші кілька тижнів ми з ним спілкувалися, знайомилися. Я пробувала різні техніки м'які, щоб не провокувати судомні приступи. Він дуже гарна контактна дитина, почав реагувати на мій голос», — розповідає фізична терапевтка Єлізавета Бондаренко.

Вона зазначила, що навіть вдалося попрацювати над деякими соціальними навичками — хлопчик міг затиснути в руці ложку та пробував пальцем крутити колеса у машинки. Але через постійні обстріли психоемоційний стан Володі почав погіршуватися, він кричав і плакав від звуків сирен та вибухів.

Вивезти Володю з прифронтової області допоміг волонтер Роман Холодов. Він евакуює важкохворих та паліативних пацієнтів із сірої зони.

«У нас тоді тільки з'явився реанімобіль, це був перший рейс – до Сум. Разом з Романом рушив лікар-анастезіолог з «Міста Добра». Вони забрали хлопчика та доставили його до нас», — розповіла Марта Левченко.

За кілька тижнів перебування у «Місті Добра» стан 2-річного Володі стабілізувався.

«Він у нас вже посміхається і дуже любить бути на руках, обійматися. Якщо ж лишити його самого — то виникає щось схоже до панічної атаки — він починає кричати, плакати. Тому що сприймає цей світ через дотики. Раніше, на жаль, і така взаємодія була для малюка болючою, бо його торкались лише аби запхати зонд для годування. Це викликало сильний стрес, біль та судоми», — пояснює вона.

У хлопчика складна компресивна травма мозку, яка вплинула на його розвиток і зір. Наразі в «Місті Добра» малюку готують гастростому для полегшення годування. Хоча час для повної реабілітації втрачено, фахівці працюють над тим, щоб хлопчик зміг жити максимально комфортно.

Зазначимо, що за даними ООН, лише за останній рік кількість випадків вбивств і каліцтв дітей зросла на 35%.

 

Дивитись повну версію