«Не хочуть нічого робити», — Ільюк не розуміє, чому в мерії Миколаєва не порадились з депутатами, коли відмовились викупити історичну будівлю

Депутат Миколаївської міської ради Артем Ільюк вважає, що міська влада мала б залучити депутатів до вирішення питання про придбання історичної будівлі, яка належить «Райффайзен Банку», щоб разом вирішити, чи варто відмовитися від покупки, чи шукати варіанти її використання.

Про це він розповів у коментарі «МикВісті».

Він зазначив, що будівля є важливою для міста і, навіть якщо її придбає хтось інший, вона все одно залишиться частиною міської ідентичності. На його думку, місто може купити її, якщо розуміє, для чого саме — створити, наприклад, музей.

— Ми не зможемо все забрати в комунальну власність. І взагалі, навіщо це робити? Якщо є людина, яка володіє цією будівлею, як Райффайзен, попри все, вона залишатиметься візитною карткою міста. Хто б не став її власником, навряд чи забере її з собою — вона буде тут. Тому місту має сенс купити її, якщо є чітке розуміння, для чого. Якщо є концепція, наприклад, створити музей, це чудова ідея я б, наприклад, купив і зробив. Місце класне і історично важливе. Але якщо керівництво міста не має чіткого бачення, як його використовувати, тоді вони, звісно, не купуватимуть і нічого не робитимуть, – сказав він. 

Артем Ільюк додав, що якби були належні переговори, ціна покупки була б мінімальною, і, можливо, банк навіть подарував би будівлю. Проте, за його словами, нинішнє керівництво міста не бачить доцільності у такому кроці.

—  І я думаю, що, якби були нормальні переговори, то ціна була б мінімальною, а, можливо, навіть Райффайзен нам це приміщення подарував би. Я вважаю, це питання переговорів і бажання. Я б діяв так. Але, значить, керівництво не бачить доцільності. Ось і все, — сказав він. 

Депутат додав, що дізнався про пропозицію щодо продажу пам’ятки архітектури з новин, але за законом такі об’єкти завжди спочатку пропонуються місту, оскільки це стандартна процедура

— За законом пам’ятки архітектури завжди пропонуються спершу місту — це стандартна процедура. Завжди запитують: хочете чи не хочете. Треба зрозуміти, що це гарна будівля, наша «візитівка», вона захищена законом, і ніхто не може її змінювати або розбирати. І хто б не став її власником, вона залишатиметься в тому вигляді, в якому є. Я впевнений, навіть якщо хтось захоче порушити закон, миколаївці не дадуть цього зробити, — сказав Артем Ільюк. 

Він підкреслив, що якби був на місці начальника управління культури Юрія Любарова, то звернувся б до керівництва «Райффайзен Банк» із проханням передати питання на розгляд депутатських комісій. Артем Ільюк вважає, що таким чином процес був би більш прозорим і рішення, ймовірно, було б ухвалене на користь міста.

— Мені здається, що начальнику управління культури просто надіслали листа, вони його переглянули, сказали «ні, дякуємо», і на цьому все завершилося. Такі листи, ймовірно, надходять часто, і на них просто не звертають увагу. Якщо б я був на місці Любарова, я б звернувся до Райффайзен відтермінувати час і направив би пропозицію щодо купівлі на розгляд депутатських комісій. Тоді важливе рішення могло б бути прийняте спільно, що було б набагато ефективніше і комфортніше. Я, разом із командою, підтримав би цю ідею. Проблема в тому, що вони не хочуть нічого робити, а для цього потрібно докласти зусиль, — наголосив Артем Ільюк.

Депутат не уточнював що мав на увазі під командою, наразі він є позафракційним. У 2020 році Артем Ільюк був обраний до Миколаївської міської ради від політичної партії «ОПЗЖ», яку суд заборонив за позовом Мін’юсту.

Також він додав, що багато представників місцевого бізнесу, у тому числі він сам, готові були б скинутися та придбати будівлю для того, щоб передати її місту, якщо б існувала чітка концепція її використання.

— Якщо місто мало б концепцію і бачення щодо цього, то у нас є багато бізнесменів, які, напевно, і я б теж, скинулися б, купили і подарували б це місту. Тільки потрібен імпульс. Потрібно зрозуміти, чи потрібне це місту, і що ми там будемо робити, — підкреслив він. 

Як відомо, 9 лютого будівлю першої трамвайної підстанції за адресою вулиця Соборна, 8а виставили на продаж з початковою ціною всього у 3,5 мільйона гривень.

Нагадаємо, за словами керівника управління культури Миколаєва Юрія Любарова власник будівлі звертався до мерії з пропозицією придбати будівлю ще до оголошення аукціону, однак міський голова Олександр Сєнкевич відмовився, посилаючись на нестачу коштів.

«МикВісті» запитали у почесного городянина Миколаєва, члена виконкому Сергія Прудкого, який колись був директором банку і викупив цю будівлю для «Аваль», що він думає про можливість викупу об’єкта містом. На що він відповів, що управління культури має зараз шукати можливості придбати цю будівлю за ₴3,5 млн, щоб зберегти пам’ятку архітектури для миколаївців.

Зокрема думки про те, що виставлену на аукціон історичну будівлю трамвайної підстанції на Соборній треба викупити в інтересах громади міста, дотримується і депутатка Миколаївської міської ради, голова фракції «Слуга народу» Тетяна Домбровська.

А співвласник суднобудівного заводу «Океан» та депутат Миколаївської міської ради Микола Капацина заявив, що готовий виділити 1 мільйон гривень, щоб разом з іншими охочими придбати будівлю для міста.

Як відомо, дану будівлю звели у 1915 році як першу трамвайну підстанцію міста. Але згодом у місті збудували більш просторе приміщення для цих потреб, тому в 1933 році з неї вивезли обладнання і 40 років будівля пустувала. 

У 1970 році занедбаний будинок вирішили знести для розширення проспекту Леніна і будівництва підземного переходу. Але стараннями колишнього архітектора міста Ольги Попової, колишню підстанцію вдалося зберегти і після реконструкції там почало працювати кафе «Садко».

Кафе працювало до 1989 року, а потім там відкрили бар «Ассоль». Після розпаду СРСР будівля знову пустувала. А на початку XXI століття власником пам’ятки стала Миколаївська філія банку «Аваль», яке, після ремонту будівлі, розмістила в ній відділення банку.