Дивитись повну версію

Миколаївський глиноземний завод втратив критичність і не може безперервно обробляти 48 млн тонн небезпечного шламу

Миколаївський глиноземний завод конфіскували у російського олігарха Олега Дерипаски, архівне фото МикВістіМиколаївський глиноземний завод конфіскували у російського олігарха Олега Дерипаски, архівне фото МикВісті

Миколаївський глиноземний завод, який держава конфіскувала у російського олігарха Олега Дерипаски, не може забезпечити безперервну обробку двох шламосховищ під Миколаєвом через втрату статусу об’єкта критичної інфраструктури.

Про це у своєму Facebook написала голова комісії з екології Миколаївської обласної ради Алла Ряжських, яка побувала на підприємстві.

Як відомо, у березні 2024 року Україна завершила процес націоналізації Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), який входив до групи компаній «РУСАЛ», і з того часу він знаходиться під управлінням Фонду державного майна України (ФДМУ). 20 березня 2024 року на своєму сайті ФДМУ висловив однозначну позицію щодо планів продажу конфіскованого російського майна, кошти від якого «спрямувати на підтримку та відновлення України». Однак з того часу жодного руху щодо продажу заводу не було.

З початком повномасштабної війни, у лютому 2022 року, підприємство припинило виробництво глинозему, а корпоративні права підприємства перебували під арештом з червня 2022 року.

З п’яти тисяч робітників на сьогодні там залишилось близько 400, які задіяні в обслуговуванні шламосховищ площею близько 400 гектарів та збереження майна підприємства, розказував раніше в у коментарі «МикВісті» очільник МГЗ Олексій Медвідь.

За словами Алли Ряжських, з 1 січня 2026 року МГЗ не вважається обʼєктом критичної інфраструктури. Це означає, що підприємство підпадає під тривалі відключення електроенергії, що унеможливлює роботу насосної станції.

«Півтора місяця стратегічне підприємство області, що є обʼєктом потенціально катастрофічно небезпечним з точки зору екології НЕ має можливості безперервної роботи насосних станцій», - написала Алла Ряжських.

Окрім того, зазначимо, що відсутність у підприємства статусу критичності, лишає його можливості бронювати працівників, які задіяні у обслуговуванні шламосховищ.

Раніше повідомлялось, що за два роки управління Фонд державного майна не допоміг конфіскованому у російського олігарха Олега Дерипаски (МГЗ) вирішити критичну екологічну проблему, пов’язану з аварійним станом систем зрошення шламових полів, про яку стало відомо ще влітку 2022 року.

«Якщо коротко про екозагрозу - два шламових поля, 48 мільйонів тонн червого шламу. Це і скарб з таблицею Менделєєва у своєму складі і величезна потенціальна проблема для екології нашої області... У нас не стільки багато часу до того моменту, як в підприємства можуть елементарно закінчитися кошти на обслуговування у тому числі шламових полей. Впевнена, що в столиці не зовсім розуміють масштаби і проблематику цього питання», - написала депутатка.

Вона також опублікувала відео, як зараз виглядають шламові поля Миколаївського глиноземного заводу.

«МикВісті» неодноразово писали про можливу екологічну катастрофу, яка може виникнути через ризики пиління шламу, а також витоку підшламових вод у Бузький лиман.

Шламові полі необхідно постійно зволожувати та відкачувати підшламові води, щоб уникнути екологічної катастрофи, архівне фото МикВістіШламові полі необхідно постійно зволожувати та відкачувати підшламові води, щоб уникнути екологічної катастрофи, архівне фото МикВісті

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п‘ятий рік завод став в рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

  1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
  2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
  3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
  4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

Фонд держмайна планує до липня 2026 року виставити на продаж Миколаївський глиноземний завод, конфіскований у російського олігарха Олега Дерипаски. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха зазначив, що для МГЗ потрібно шукати зовнішнього інвестора, який може «дозволити собі не надто зважати на воєнні ризики» та «своїм прапором, громадянством може гарантувати безпеку активу». У якості потенційних можливих інвесторів голова Фонду держмайна назвав США та Індію.

Дивитись повну версію