Сєнкевич доповів, що комунальники допомагали долати пиління шламу на МГЗ

Після того, як вітер підняв пил зі шламових полів, місто залучило КП «Парки» та направило водовозки для поливу території біля глиноземного заводу.

Про це розповів міський голова Олександр Сєнкевич у коментарі «МикВісті».

Нагадаємо, що 26 квітня 2026 року штормовий вітер почав розносити по околицях Миколаєва шлам зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу» — відходи, які залишаються після переробки бокситів у глинозем. Увечері того ж дня у Миколаївській ОВА запевнили, що ситуацію на шламових полях МГЗ вдалося локалізувати.

За його словами, на насипний день після бурі на територію заводу направили водовозки КП «Парки», щоб зменшити запилення.

— Ми направили туди водовозки, КП «Парки», для того, щоб полити ці шламові поля водою, — сказав мер.

Також, за словами Олександра Сєнкевича, на ситуацію відреагувало й тимчасове керівництво підприємства. Вже наступного дня, на заводі повідомили, що налагодили роботу і допомога міста більше не потрібна.

— Обласна військова адміністрація звернула увагу, і зараз там працюють над тим, щоб заливати території. Не знаю, до кого саме вони звернулися щодо самого підприємства чи можливо, до армії чи до Фонду держмайна, — але вони над цим питанням зараз працюють. Ми поцікавились, чи потрібна наша допомога, вони сказали: «Все, ми вже налагодили роботу, ми вже вашої допомоги не потребуємо», — сказав він.

Нагадаємо, що у Фонді держмайна прокоментували ситуацію з пилінням червоного шламу зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу». Там зазначили, що знають про проблему і тримають на контролі. Заступник голови фонду Віталій Коваленко назвав інцидент «екстремальною аварійною кліматичною ситуацією».

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п'ятий рік завод став у рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

26 квітня 2026 року штормовий вітер почав розносити по околицях Миколаєва шлам зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу» — відходи, які залишаються після переробки бокситів у глинозем.

Увечері того ж дня у Миколаївській ОВА запевнили, що ситуацію на шламових полях МГЗ вдалося локалізувати.

У Фонді держмайна прокоментували ситуацію з пилінням червоного шламу зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу». Там зазначили, що знають про проблему і тримають на контролі.

Заступник голови фонду Віталій Коваленко назвав інцидент «екстремальною аварійною кліматичною ситуацією».