«Чекай, красуне, я повернуся». У Миколаєві рідні зниклих безвісти і полонених захисників вчергове вийшли на акцію-нагадування

Не мовчи! Полон вбиває!” - акція-нагадування про полонених та безвісти зниклих у Миколаєві. Фото Анастасія Веселовська, МикВісті

Сьогодні, 12 липня, миколаївці традиційно вийшли на акцію-нагадування про військовополонених Маріупольського гарнізону, всіх полонених та безвісти зниклих. Як зазвичай, захід розпочався о 10 годині ранку на бульварній зоні Центрального проспекту міста.

Про це повідомляє кореспондентка «МикВісті».

Родини та близькі військовополонених із плакатами вишикувалися вздовж проспекту. До них доєдналися й інші небайдужі. Так свою участь коментує одна із учасниць акції: «Усі мої близькі вдома. Але я чекаю кожного з полону. Хочу підтримати родини полонених. Роблю що можу, хоча хотілось би більше. Дуже хочеться сподіватися, що акція зверне більше уваги людей до ситуації. Ті, хто виходять, в першу чергу, думають про полонених, їхні сім’ї… Обов’язково дочекаємося».

Учасниця акції-нагадування про військовополонених, що пройшла у Миколаєві, фото Анастасія Веселовська, МикВісті

Учасниця акції-нагадування про військовополонених, що пройшла у Миколаєві, фото Анастасія Веселовська, МикВісті

Учасники акції розташувалися обабіч двох світлофорів. За допомогою жестів та табличок, вони подавали машинам знак «Сигналити». Майже увесь транспорт на дорогах реагував, зокрема і громадський.

— Такі моменти дають відчути, що люди не одні, що їх чують та підтримують, - коментує одна із учасниць акції.

Люди-учасники акції-нагадування про військовополонених просять машини сигналити на знак підтримки, Фото Анастасія Веселовська, МикВісті

— Мій чоловік зниклий безвісти рік і три місяці. Він був у 39 бригаді морської піхоти. Зник у Демидівці Бєлгородської області. Жодних новин про нього немає. Командування мовчить, всі мовчать. Є шанс на полон, але кацапи його не виставляють. Шукаю, вірю, надіюся. Коли він надіслав мені останній «кружок» (коротке відоповідомлення, - прим.) - говорив «Чекай, красуне, я повернуся і ми відсвяткуємо наше весілля». І я чекаю, - поділилася учасниця акції.

Дружина безвісти зниклого Палтіна Сергія, фото Анастасія Веселовська, МикВісті

— Шукаю свого чоловіка, від якого немає звістки вже 346 днів. Зниклий на Дніпропетровщині, Синельниківський район. Нічого не знаю. Вірю, що живий. Вірю, що повернеться, і будемо жити життя далі наше недожите найкраще життя, - поділилася дружина безвісти зниклого Веніаміна Блащука.

Акція-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти. Фото Анастасія Веселовська, МикВісті

— Я чекаю на свого чоловіка Антикало Олександра Олексійовича 1978 року народження. Рік знаходився у Запоріжжі, потім перевели в Диліївку Краматорського району Донецької області. Пішов на позиції зі своїм побратимом. 6 травня 2025 року він про це написав, 7 числа ми його вже не чули. 30 травня 2025 року нам повідомили, що його бліндаж зруйновано. Чекаємо вже рік і три місяці, ніяких відповідей немає. Не знайшли серед полеглих, живих, в полоні, нічого не знаємо. Але віримо, чекаємо та надіємося, - дружина Олександра Антикало.

Родина зниклого Антикало Олександра на акції-нагадуванні, що пройшла у Миколаєві. Фото Анастасія Веселовська, МикВісті

— 26 червня 2024 року мій син зник безвісти в Луганській області, населеному пункті Макіївка. Вже третій рік ніяких відомостей немає. Він народився 2001 року. В 22 роки пішов добровольцем в перший день війни захищати Україну. Чекаємо. Віримо. Надіємося, що повернеться. Чекаємо на звісточку та надіємося на Бога, - матір зниклого Олексія Шторгіно.

Родина безвісти зниклого Олексія Шторгіно на акції-нагадуванні про військовополонених та зниклих, фото Анастасія Веселовська, МикВісті

На знак підтримки акції «Не мовчи! Полон вбиває!» відбувся автопробіг. Колона машин із прапорами проїхала проспектом у супроводі патрульної поліції.

Нагадаємо, у Миколаєві відкрили виставку «Кринки. Не забути. Не пробачити» присвячену військовослужбовцям, які зникли безвісти, виконуючи бойове завдання на лівому березі Дніпра Херсонської області.