Очищення лиману, розумний тераріум та шинопереробний комплекс: юні миколаївці представили проєкти на науковому фестивалі у Греції
- Юлія Лук’яненко
-
•
-
20:45, 16 жовтня, 2026
Три юні дослідники з Миколаєва — Михайло Тимченко, Валерія Гусєва та Дем'ян Вдовиченко — стали учасниками міжнародного фестивалю довкілля та науки EcosySTEM у Греції. Учні представили проєкт рифболу, який можна використовувати для покращення води, шинопереробний комплекс та розумний тераріум.
Про це повідомляють «МикВісті».
У Центрі підтримки бізнесу розповіли «МикВісті», що на фестивалі учасники обмінювалися досвідом з юними дослідниками з Греції, Болгарії та Туреччини. Напередодні захисту проєктів вони відвідали наукову лабораторію університету. Там дослідники збирали вітрову станцію на сонячних батареях та двигун, що використовує гідроліз.
Рифболи для очищення лиману
Одним із учасників став учень 10-го класу Миколаївського ліцею №38 Михайло Тимченко з проєктом рифболу.
Рифболи — штучні рифи для відновлення екосистем — почали впроваджувати в Україні Микола Грубий та громадська організація «Кінбурн». У липні 2026 року у Березанському лимані стартував експеримент у межах проєкту LIMAN REEF. Лиман обстежили, а потім під воду опустили штучні рифи, які мають створити нові місця для життя риб та інших організмів. Далі тривають моніторинг стану рифів та підводні дослідження.
Під час літньої школи ГО «Кінбурн» запропонувала Михайлу долучитися до проєкту. Оскільки парубок цікавиться STEM (природничі науки, технологія, інжиніринг, математика), йому запропонували розвинути цей напрям у проєкті з рифболами, а саме системи моніторингу, автоматику, геоінформаційні системи.
Михайло Тимченко розповів «МикВісті», що часто буває на Березанському та Тилігульському лиманах, тому йому цікаво покращити якість води у цих водоймах та інших лиманах.
— Впровадження в лиманах рифболу — це недорогий спосіб, щоб покращити якість води. Я хотів, щоб цей спосіб був доступний та його могли б використовувати громади. Тому що це може допомогти, зокрема для розвитку туризму, — поділився Михайло.
Парубок для проєкту взяв прототип рифів, дослідив лиман, створив макет і розробив систему моніторингу, яка передбачала оповіщення про рівень кисню у воді. Також Михайло дистанційно провів моніторинг замулення та евтрофікації (збагачення водойми поживними речовинами, яке може спричиняти надмірне розмноження водоростей, дефіцит кисню та погіршення стану екосистеми — прим.) Березанського лиману, де громадська організація встановила рифи. Макет на фестиваль створили з глини. З цим допомогла майстриня Олена Лепеха.
— Я планую подавати цей проєкт на конкурс науково-дослідних робіт Малої академії наук і розвивати цю тему в напрямку дистанційного моніторингу та ГІС-аналізу, — розповів Михайло.
Переробка шин
Ще одна учасниця з Миколаєва — Валерія Гусєва, яка навчається у Миколаївському ліцеї №22, — представила проєкт шинопереробного комплексу TireCycle. У проєкті дівчина порушила проблему переробки шин, які накопичуються довкола через недостатню кількість переробних заводів і погано організовану систему переробки відходів. Наслідком стає забруднення довкілля токсичними речовинами.
Шинопереробний комплекс у проєкті Валерії передбачає збір шин, сортування, подрібнення, пресування, обробку, зберігання. Серед прикладів продукції, отриманої під час переробки, — гумові покриття для дитячих і спортивних майданчиків, шини та декоративні вироби.
Розумний тераріум
Проєкт розумного тераріуму EcoTerrAI представив Дем’ян Вдовиченко, учень 9-го класу Миколаївського ліцею №2. Він звернув увагу, що у тераріумах постійно змінюються температура та вологість, через що може постраждати тварина чи рослина. Це актуально і для домашніх умов, і для зоомагазинів та зоопарків, де живуть рідкісні види.
У розумному тераріумі показники регулюються за допомогою сенсорів, які вчасно виявляють проблему. Парубок вважає, що є можливість удосконалити проєкт і інтегрувати штучний інтелект.
Як результат Дем’ян бачить допомогу у догляді за тваринами та рослинами, а також економію електроенергії та зменшення кількості відходів.
На фестивалі EcosySTEM у Греції не визначали призерів. Учасники представили проєкти, а після отримали відзнаки та грошові винагороди. Міжнародний фестиваль EcosySTEM є частиною проєкту, який фінансує Європейський Союз у межах програми Interreg NEXT Black Sea Basin. В Україні проєкт реалізує ВГО «Українська асоціація Центрів підтримки бізнесу» у партнерстві з Департаментом освіти і науки Миколаївської ОВА.
Нагадаємо, в Україні запустили комплексну навчальну програму з довгострокового планування для молодих лідерів — «Democratize the Future». Вона поєднує теорію та практику, у тому числі як створювати різні сценарії розвитку громад та передбачати ризики. Дві учасниці з Миколаївщини долучилися до програми.













