Водопостачання в блекаут. Чи готовий Миколаїв?

Аварійна ділянка мережі Миколаївводоканалу, архівне фото НикВестиАварійна ділянка мережі Миколаївводоканалу, архівне фото НикВести

З початку травня цього року в Україну повернулись масові відключення електроенергії в регіонах, спричинені масштабними пошкодженнями обʼєктів критичної інфраструктури. Сотні тисяч споживачів залишилися без світла, а з ним зникала і вода. Для Миколаєва, який вже понад двох років не має питної води, це стало ще більшою проблемою, що спричинила масу аварій на мережах.

Як сьогодні комунальне підприємство «Миколаївводоканал» працює під час відключень світла та чи є загроза відключення води у разі тривалої відсутності електроенергії, пояснюємо в експлейнері «НикВести».

Через відключення світла збільшилась кількість поривів труб

Якщо пройтись вулицями міста, можна за раз нарахувати до 10 огороджених водоканалом ділянок, де стався черговий порив і виникла аварія.

Відключення електроенергії для енергозалежних підприємств — це дуже велика проблема, каже керівник «Миколаївводоканалу» Борис Дуденко. Основне питання, яке тут виникає — різний тиск в трубах, коли КП в момент відключення світла підключається до генератора. Це створило масу аварій на сьогоднішній день.

— Ця проблема для всіх відгукується і резонує по-різному. Які наслідки для водоканалу? Для водоканалу насамперед це різниця, що виникає в тиску труб. Я зараз спробую по-простому пояснити. Уявіть, відключили електроенергію, ми перемикаємось на генератор, на іншу лінію. Неважливо. Але у будь-якому випадку це час. І в цей момент потік води зупиняється, потім знову запускається. Ну, і ось, ми маємо багато аварій. Знову ж таки, наші труби і так були не в дуже хорошому стані, солона вода довела їх до ще гіршого. І ось ми маємо зараз дуже-дуже велику кількість аварій, — коментує ситуацію Борис Дуденко.

Грубо кажучи, зараз Миколаїв повернувся в середину 2022-го року, коли по місту була маса поривів, адже вся робота систем та обладнання водоканалу залежить від електрики. 

Борис Дуденко каже, кількість аварій після початку проблем із електроенергією збільшилась уп'ятеро. 

Насосні станції працюють на генераторах

Робота насосних станцій сьогодні під час застосування графіків відключень повністю залежить від альтернативного живлення — тобто генератора. Однак і тут виникає незначна проблема.

— Зараз постає питання — обслуговування: заміна фільтрів, заміна приводів, масел. Кадрова проблема також є. Якщо хтось скаже, що йому вистачає людей, то, мабуть, він збреше. Людей не вистачає по всім галузям. Є питання персоналу, який має мати допуски. Це не просто натиснути кнопку. Там мають бути навички, знання, вміння для того, щоб цим усім займатися. Але це не проблема. Ми це вирішуємо абсолютно спокійно, — каже Борис Дуденко.

Ілюстративне фото, МиколаївводоканалІлюстративне фото, Миколаївводоканал

Чи вистачить водоканалу генераторів на випадок тривалого блекауту? 

Зараз водоканалу необхідне посилення, яке дасть можливість бути мінімально готовим до ймовірно більших проблем з електропостачанням. Окремої автономної електростанції підприємство не має, тому потребує додаткових генераторів. 

— Нам усім необхідне посилення за будь-яких ускладнень ситуації. Тобто, як би ми до чогось не готувалися, ми не будемо на 100% готові до цього. Але в будь-якому випадку потрібен додатковий ресурс. А це додаткові генератори. Нам потрібна відповідно під них обв'язка. Це забезпечення кабелями, АБР, баками для палива. Підвіз палива. Будь-який ресурс. Вирішуємо зараз це з містом та донорами. Грубо кажучи, опрацьовуємо на найгірший сценарій, — додав він.

Генераторами зокрема мають облаштувати і підкачки у багатоповерхових будинках, де може зникати вода на верхніх поверхах. За попередніми підрахунками, каже Борис Дуденко, для забезпечення безперебійної роботи насосних станцій для подачі води в разі знеструмлення на добу буде необхідно близько 20 тонн палива.

— Так не у всіх багатоквартирних будинках. Є місця, де вода не доходить. Тобто це місця, які високі, вони обладнані підкачками. Але під час відключення світла ці підкачки не працюють. Ми також зараз опрацьовуємо питання облаштування їх генераторами, щоб вони були заживлені в момент відсутності світла, — додав посадовець.

Як в інших містах готуються до можливого блекауту?

Наприклад, у Чернігові на території одного з об’єктів комунального підприємства «Чернігівводоканал» готуються запускати когенераційну установку. Повідомляється, що це перша така установка на водоканалі в Україні. Забезпечить підприємство електроенергією, якщо її раптом відключать. Навіть у повний блекаут каналізація працюватиме.

Обладнання від одного з найвідоміших виробників в 2022 році надала міжнародна благодійна організація з питань міграції. Орієнтовна вартість установки близько 15 мільйонів гривень, повідомляє сайт «Вість».

За словами директора «Чернігівводоканалу» Сергія Малявка, таку установку пропонували і іншим містам, але вони з різних причин відмовилися.

— Говорили, що складний комплекс суміжних питань. А ми відразу погодилися. Бо вже тоді я розумів, що будуть відключати світло. Когенераційна установка — це, по суті, двигун внутрішнього згоряння, що працює від газу або біогазу. Можна використовувати газ із загальної мережі. Є генератор, що виробляє електроенергію. За рахунок того, що є охолоджувальний контур, окрім електричної буде теплова енергія. Використовуватимемо її для опалення приміщень: адмінбудівлі, лабораторії стічних вод, — сказав Сергій Малявко.

Потужність когенераційної установки повністю забезпечить електроенергією очисні споруди міста.

Як повідомляє Суспільне, загалом у Чернігові встановлюють п'ять когенераційних установок, які місту надали міжнародні партнери як гуманітарну допомогу. Оплачувати підключення цих установок фінансуватиметься з міського бюджету. 

Таким чином, у Чернігові вирішують не лише проблему можливої відсутності води, а і опалення. Оскільки такі когенеративні установки працюють за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів в електричну та теплову енергію. 

У Миколаєві також займаються когенерацією

Когенераційна установка, ілюстративне фото Міністерства розвитку громадКогенераційна установка, ілюстративне фото Міністерства розвитку громад

За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, наразі когенераційні установки вже отримали теплопостачальні підприємства в Чернігівській, Чернівецькій, Донецькій, Хмельницькій, Черкаській, Полтавській, Миколаївській, Кіровоградській, Рівненській, Вінницькій, Запорізькій, Житомирській, Харківській, Волинській, Херсонській, Львівській, Київській, Дніпропетровській, Тернопільської, Одеської, Сумській областях.

Очікується, що запуск в роботу всіх установок, потужністю від 50 кВт до 1500 кВт, забезпечить стабільне теплопостачання для понад 1 млн мешканців багатоквартирних будинків та близько 1000 соціальних об'єктів незалежно від планових чи аварійних відключень електроенергії.

Когенераційна установки, ілюстративне фото Міністерства розвитку громадКогенераційна установки, ілюстративне фото Міністерства розвитку громад

За інформацією «НикВести» влада Миколаєва також займається будівництвом когенераційних установок, які зможуть забезпечити критичну інфраструктуру міста електрикою та теплом. Мова йде про забезпечення роботи систем водопостачання, каналізації, а також опалення. Обслуговувати ці установки буде комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», розказав у нам коментарі директор Микола Логвінов. 

Микола Логвінов, посилаючись на безпекові питання, відмовився повідомити деталі цього проекту, а також кількість таких установок, але запевнив, що займається цим уже другий рік.

— План дій — закрити всю критичну інфраструктуру: вода, тепло, каналізація та частково лікарні. Це дуже дорого. Обладнання 1 мегават з монтажем та обслуговуванням коштує приблизно 1 мільйон євро. Когенераційна установка працює на газу, вона виробляє тепло і електроенергію в рівних долях: Машина на 1 мегават виробляє 1 мегават електроенергії та 1 мегават тепла, — сказав Микола Логвінов. 

Миколаєву у цьому питанні допомагають міжнародні донори. 

Аліса Мелік-Адамян, НикВести

​​Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. 

Дивитись повну версію