«Вкрадене» студентство: Як війна вплинула на життя миколаївських вишів

Чорноморський університет ім. Петра Могили, березнь 2023 року

Після 24 лютого студентське життя у Миколаєві зупинилося. Декому довелося залишити свій дім та виїхати у більш безпечне місце, дехто вирішив залишитися вдома та працювати на волонтерському фронті. Є й ті, хто був та досі залишається в російській окупації.

Навіть за таких умов студенти не втрачають віри та чекають на повернення до навчання у стінах рідних вишів. Проте як скоро це відбудеться – наразі невідомо. Адже руйнувань зазнали три з чотирьох найбільших вишів міста. Влітку 2022 року російські ракети влучили у корпуси університету ім. Петра Могили, університету кораблебудування та педагогічного університету. Вціліти пощастило тільки аграрному.

НикВести дізналися, з якими складнощами за рік великої війни зіштовхнулися студенти та викладачі, як сьогодні живуть миколаївські виші, а також чи вдасться їм повернутися до довоєнного життя.

Освіта попри війну. Як сьогодні навчаються студенти миколаївських вишів

Ранок миколаївських студентів сьогодні починається з посилання на zoom-конференцію, яке надсилає їм викладач. Вже рік вони здобувають освіту онлайн і бачать своїх одногрупників та викладачів тільки через екран ноутбука. Проте студентам вдалося адаптуватися навіть до таких умов.

Фото: студентка ЧНУ імені Петра Могили Аліна Зарічна

Певною мірою молодь була підготовлена до цього, адже мала досвід дистанційного навчання під час пандемії коронавірусу, каже студентка третього курсу спеціальності «Журналістика, реклама та звʼязки з громадськістю» НУК імені адмірала Макарова Юлія Голокоз.

«Мій третій курс – це студенти, які вступали до вишу за часів ковіду і продовжують навчатися тепер вже за часів війни. Ми мало часу ходили саме до університету, але ті часи були дуже насиченими. Встигли пройти багато практики, побачити чимало редакцій. Зараз хочеться, щоб нарешті закінчилася війна і у нас була можливість хоча би трішки вийти понавчатися офлайн: поспілкуватися в аудиторії з викладачами, відчути емоції, які не передати онлайн», – розповідає дівчина.

Студенти НУК імені Адмірала Макарова на стажуваннях у миколаївських редакціях

Однак попри пристосованість студентів до дистанційного формату навчання, він все ж має свої недоліки, запевняє викладач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики ЧНУ імені Петра Могили Ірина Габро. Наприклад, відсутність живого спілкування та ведення дискусій негативно впливає на здатність студентів гуманітарного напрямку доводити свою точку зору та збільшувати словниковий запас.

Водночас студенти не завжди мають можливість відвідувати лекції та семінари онлайн зважаючи на блекаути, які виникають через масовані російські атаки на Україну. Особливо критичною ця ситуація стала з початком зимового періоду. Тоді електроенергія була відсутня чи не щодня, студенти залишалися без зв'язку та можливості долучатися до zoom-конференцій. 

Але багато у чому все залежить від бажання студентів навчатися, каже викладач Ірина Габро. До прикладу, однією з найбільш мотивованих, каже вона, є дівчина, яка наразі знаходиться на тимчасово окупованій Росією території.

«Людина в окупації має більше бажання отримувати знання, ніж дехто в безпечних місцях. Вона за будь-якої можливості виходить в онлайн і виконує абсолютно усі завдання. Це треба підтримувати», – каже викладачка.

До того ж викладачі намагаються організувати навчання студентів таким чином, щоб навіть відсутність світла не мала значного впливу. Так, для студентів ЧНУ ім. Петра Могили організували два формати навчання онлайн, продовжує Ірина Габро.

«У нас навчання не виключно через zoom – це називається синхрон. Ми ще застосовуємо й асинхрон: даємо студентам завдання на платформі Moodle і вони виконують їх. Але студентам складно, тому що була пандемія, а тепер власне війна. Частина їх взагалі не знає нормального навчання у стінах університету. І це вже страшно, тому що вже третій курс. Ми фактично втрачаємо можливість живого спілкування», – розповідає викладач. 

Про важливість офлайн-навчання каже й студентка другого курсу спеціальності «Міжнародні відносини» ЧНУ імені Петра Могили Аліна Зарічна. Дівчина згадує, що до великої війни навчання на першому курсі було захопливим і вже очікує на повернення до вишу.

«Було дуже круто, особливо коли ти перший курс – для тебе все цікаве, нове. Насправді вже хочеться якнайшвидше вийти до університету, навчатися в аудиторіях. Зараз ніби навчаєшся, живеш і спілкуєшся з однолітками, – але не можеш жити на повну. Деякі знаходяться в окупації, деяких вбивають – це все впливає на психологічний стан. Але я намагаюсь не сумувати, знаходити якийсь позитив і мріяти про краще», – каже студентка.

Студенти ЧНУ ім. Петра Могили до великої війни

Однак навіть під під час війни, розповідає дівчина, університет надає студентам інші можливості для розвитку. Йдеться, зокрема, про стажування за кордоном та онлайн-лекції іноземних викладачів. 

«Особисто я вже в період війни приймаю участь у дипломатичній школі України. Вона співпрацює з іншими університетами. Ось, наприклад, незабаром у нас буде конференція зі студентами з Уганди. У нас також були лекції викладачів з університетів США. Загалом, у нас є група для студентів усіх курсів, усіх факультетів. Там нам постійно надсилають посилання на онлайн-курси, пропозиції щодо стажування за кордоном», – розповідає студентка Аліна Зарічна. 

Крім лекцій іноземних викладачів студенти-міжнародники також мають онлайн-зустрічі з дипломатами, послами та співробітниками різних відомств, розповідає Ірина Габро. Дехто серед студентів, каже викладач, досить активно долучається до міжнародних стажувань та за рік встиг побувати у декількох країнах світу. 

«У мене є студентка, яка була на навчанні в Грузії у першому семестрі. А зараз ми підписали угоду з британським університетом, і вона поїхала туди на семестрове навчання. Зараз стало набагато більше програм, зокрема європейських. Пропонують і навчання, і семестрові стажування або стажування на місяць. Це очний формат і наші студенти їдуть», – поділилася Ірина Габро. 

Можливості для розвитку під час війни надає своїм студентам й НУК імені адмірала Макарова, розповідає студентка Юлія. Молодь бере участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, де студенти вишу займають призові місця. 

Попри навчання студенти усіх трьох вишів знаходять час й на волонтерство. Незалежно від того, перебувають вони за кордоном, в Миколаєві або інших містах – «залучені усі», ділиться Юлія Голокоз. Вона розповідає, що частина студентів кораблебудівного університету працює у волонтерських організаціях, зокрема Червоному Хресті, інші – допомагають усім можливим: здають кров, збирають кошти на амуніцію для військових, підтримують Україну на мітингах за кордоном, плетуть маскувальні сітки, роблять окопні свічки та донатять.

До прикладу, студенти педагогічного університету допомагають дітям з міста Очакова Миколаївської області, яке щоденно потерпає від російських обстрілів, розповідає голова студентської ради вишу Анастасія. 

«Університет – це не стіни, а люди. Студенти збираються у різні групи та допомагають нашим військовим, допомагають дітям з Очакова (місто у Миколаївській області, яке щоденно обстрілюється військовими РФ, – прим.)», – каже Анастасія. 

Студенти педагогічного університету плетуть маскувальні сітки

Така активність студентів повʼязана з тим, що після 24 лютого змінилося і їх світосприйняття, запевняє викладач Ірина Габро. Вона додає, що їй пощастило, адже усі її студенти є доволі свідомими у питанні повномасштабного вторгнення РФ.

«Звичайно, змінилося сприйняття ворога. Мені пощастило – в мене немає студентів, яких треба ще переконувати у чомусь. Усі чудово розуміють що до чого. Ще один момент, який особисто мене не можу сказати, що не радує. Це те, що студенти не вважають, що війна почалася через російськомовне населення, що це єдиний чинник. Тому що є різні думки, навіть серед колег. Не серед нашого університету, там у різних групах вищої освіти бачила. Зазвичай, це представники західних регіонів. Звичайно, мова це головне, але ніхто не вбачає у цьому головну причину», – каже Ірина Габро.

Одним з головних завдань викладачів нині є підтримка морального духу студентів та їх інтересу до навчання, впевнена Ірина Габро. А особливо тих, хто наразі залишається на тимчасово окупованій Росією території. 

«Основне завдання – підтримати студентів, особливо тих, хто, наприклад, знаходиться в окупації. Зрозуміти як воно там дуже складно, але треба підтримувати і давати таким студентам можливість закінчити навчання. Це головне завдання викладачів на сьогоднішній день. Треба також підтримувати їх інтерес до навчання, щоб він не знижувався. Навчання також є якимось відволікаючим моментом, коли можна відволіктися від новин, проблем і думок про війну. Але, звичайно, будь-який теоретичний момент вони намагаються перевести на війну», – каже вона.

Водночас не варто забувати й про моральний стан викладачів, наголошує Ірина Габро. Адже він «так само, м'яко кажучи, далекий від ідеального», оскільки у багатьох з них чоловіки, батьки та родичі також знаходяться на фронті.

Спроба вбити українську освіту: Росія зруйнувала корпуси трьох найбільших вишів Миколаєва

Першими вишами, що зазнали руйнувань внаслідок російської ракетної атаки, були найбільші у місті Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова та Миколаївський національний університет імені Василя Сухомлинського. Ворожі ракети С-300 влучили в їхні головні корпуси вранці 15 липня 2022 року: пʼять ракет – у кораблебудівний університет та чотири – у педагогічний. Відразу стало зрозумілим, що до початку нового навчального року будівлі відновити не вдасться. Багато часу займатиме проходження самої лише експертизи щодо стану зруйнованих будівель, повідомляв очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім. 

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Водночас ректор кораблебудівного університету Євген Трушляков запевнив, що виш все ж працюватиме з початку нового навчального року. Звісно, про відвідування університету не йшлося – зважаючи на завдані вишу руйнування та небезпеку перебування у Миколаєві через щоденні обстріли. Проте студентів запевнили: навчання триватиме дистанційно.

Обстріл вишів тоді прокоментував й президент Володимир Зеленський. Він запевнив, що Україна обовʼязково відновить зруйновані Росією заклади.

«Немає таких слів у нормальній людській мові, які можуть охарактеризувати, до якого стану деградувала російська держава. Це ж подвійний злочин – знищувати саме педагогічні інститути, щоб і закладу освіти не було, і нових освітян не могли навчити, – сказав тоді у своєму відеозверненні Володимир Зеленський.

За два тижні, 2 серпня 2022 року, Росія завдала повторного удару по педагогічному університету. Цього разу російська ракета влучила в гуртожиток, розташований поряд з головним корпусом університету. Будівля зазнала суттєвих ушкоджень: там обвалився дах та стіни. Керівництво вишу вирішило також провести експертизу щодо можливості подальшого використання гуртожитку.  

Миколаївський національний університет ім. Василя Сухомлинського

Останнім росіяни обстріляли Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Ворог двічі намагався знищити миколаївський виш – 17 та 19 серпня 2022 року. 

Напередодні ракетної атаки на університет Міноборони РФ заявило, що там нібито знаходяться підрозділи української Тероборони, обладнано склади з боєприпасами та розміщено бронетехніку. Однак журналісти показали, що ніякої військової бази на території вишу немає: там знаходились лише працівники університету, які приймали документи абітурієнтів, підписували обхідні листи та видавали дипломи.

В ніч на 17 серпня Росія запустила по університету дві ракети. Одна з них пробила фасад головного корпусу поряд із центральним входом – у стіні будівлі утворилася дірка. Друга ракета влучила по території закладу. Тоді міський голова Олександр Сєнкевич заявив, що росіяни – «справжні терористи, які прикриваються своєю пропагандою та продовжують цинічно руйнувати наші заклади освіти». За два дні в головний корпус університету знову влучили дві російські ракети С-300.

Чорноморський університет ім. Петра Могили, березнь 2023 року

Після цього керівництво вишу оголосило збір на відбудову зруйнованих та ушкоджених корпусів. З відповідним проханням до випускників, партнерів, меценатів та небайдужих громадян тоді звернувся ректор вишу Леонід Клименко. 

Зважаючи на масштаби руйнувань міський голова Олександр Сєнкевич висловлювала побоювання, що після завершення війни молодь може не повернутися до Миколаєва. Він стверджував, що це «найгірше, що може відбутись з містом».

Проте повернути студентів можна буде перспективами їхнього розвитку, стверджує у коментарі «НикВести» Олександр Сєнкевич: «Це означає, що ми повинні забезпечити їх можливістю навчатися, цікаво і корисно проводити дозвілля, а ще здобувати перший досвід роботи».

Міська влада вважає принципово важливим, щоб вже з вересня запрацювали офлайн не тільки школи та дитячі садочки, але й університети. Проте, каже міський голова, розуміння щодо точних термінів відкриття миколаївських вишів для навчання студентів офлайн наразі немає. 

Водночас більш зрозумілим сьогодні є питання відновлення миколаївських вишів. Наразі міська влада веде відповідні перемовини з міжнародними партнерами, каже Олександр Сєнкевич.  

«Під час моєї останньої розмови з політиками США ми якраз говорили про відновлення університетів у Миколаєві та залучення американських освітніх менеджерів до зміни програм в університетах нашого міста. Тобто це можливо і ми це будемо робити», – запевняє Олександр Сєнкевич. 

Перспективи відновлення зруйнованих корпусів миколаївських вишів

Над питанням відбудови університетів працює й Міністерство освіти і науки України. Наразі відомство займається збором інформації про пошкоджені корпуси вишів, повідомили в міністерстві у відповідь на інформаційний запит «НикВести».

Однак чи підлягають відновленню зруйновані корпуси та скільки коштів потрібно на їх відбудову – наразі залишається невідомо, адже для цього спочатку необхідно провести технічну експертизу та отримати відповідні результати. Водночас зазначають в міністерстві, вже зараз миколаївські виші працюють над проведенням аудиту та експертного оцінювання завданих Росією збитків.

Відновлювати зруйновані корпуси педагогічного університету планують вже після завершення великої війни, повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у розмові з ректором вишу Валерієм Будаком. 

«Сергій Шкарлет нас просив: робіть зараз те, що пов'язано з розборкою (розбором завалів, – прим.), а відновлення треба робити тоді, коли завершиться війна і почнеться відбудова держави», – розповів Валерій Будак в сюжеті телеканалу МАРТ.

Миколаївський національний університет ім. Василя Сухомлинського, березень 2023 року

Демонтажні роботи у виші ще не розпочалися, однак університет вже офіційно звернувся за відповідним дозволом до Міністерства освіти. Після цього там розраховують отримати проектно-кошторисну документацію на відновлення зруйнованих корпусів, уточнює проректорка вишу Вікторія Даниленко. 

Тим часом у ЧНУ ім. Петра Могили вже завершили демонтажні роботи й навіть почали відновлення. Звісно, говорити про повноцінну відбудову зруйнованих корпусів ще зарано, проте щось вже намагаються робити власними силами.

Чорноморський університет ім. Петра Могили, березнь 2023 року

Наразі у виші відремонтували дах, відновили систему опалення, пробурили свердловину та поставили глибинні насоси, повідомив ректор Леонід Клименко в ефірі сюжету МАРТ. Експертна оцінка пошкоджень першого та другого корпусів, зазначає він, складає 25,5 мільйона гривень. Водночас пошкодження четвертого та пʼятого корпусів у виші вирішили не оцінювати, оскільки завдані там збитки належать до поточного ремонту.

Що стосується кораблебудівного університету, то поки неможливо підрахувати всі завдані збитки, повідомив проректор з наукової роботи Геннадій Павлов. Цим буде займатися спеціальна комісія.

Національний університет кораблебудування, березень 2023 року

Водночас, наразі вже створена робоча група, що займатиметься питаннями відновлення Миколаївської області. Її очолив заступник голови ОВА Валентин Гайдаржи, а до складу увійшли й ректори миколаївських вишів: ректор ЧНУ ім. Петра Могили Леонід Клименко, ректор НУК ім. адмірала Макарова Євген Трушляков та ректор МНАУ В’ячеслав Шебанін.

Всупереч спробам Росії знищити українську освіту миколаївські студенти продовжують своє навчання ще з більшим завзяттям. Перешкодою цьому не стали ані зруйновані корпуси вишів, ані навчання в онлайн-форматі, ані блекаути, ані навіть російська окупація.

Поки студенти працюють на освітньому фронті керівництво вишів, влада Миколаєва та Міністерство освіти вже працюють над питанням відновлення зруйнованих університетів. Про повноцінну відбудову вишів до завершення великої війни, звісно, не йдеться. Проте вже сьогодні триває робота щодо оцінки завданих збитків та залучення міжнародних партнерів до процесу відновлення вишів. Саме ці напрацювання допоможуть якнайшвидше відновити навчальні заклади після перемоги України.

Юлія Бойченко, НикВести

Фото: Сергій Овчаришин