Спека у Миколаєві: як пережити літо без шкоди для здоров’я. Пояснюємо
-
- Катерина СередаГоловна редакторка
У Миколаєві цього літа спека вже встигла побити температурні рекорди. 30 червня у місті зафіксували +37,9°C — це перевищило попередній максимум для цього дня, який тримався з 1963 року.
Висока температура впливає не лише на самопочуття людей, а й на міську інфраструктуру. Через спеку у Миколаєві вже деформувалася ділянка трамвайної колії, після чого комунальники посилили контроль за станом рейок. Водночас у місті запрацювали освіжаючі рамки з водяними розпилювачами, де містяни можуть охолодитися під час прогулянки.
Але головна небезпека спеки — для здоров’я. Вона може бути ризикованою не лише для людей із хронічними захворюваннями, дітей чи літніх людей, а й для кожного, хто довго перебуває на сонці, працює на вулиці, активно рухається або не п’є достатньо води.
«МикВісті» пояснюють, чому організм важко переносить спеку, як розпізнати перегрів і що робити, аби захистити себе, дітей, літніх родичів і домашніх тварин.
Чому спека небезпечна
Під час сильної спеки організму доводиться активніше підтримувати нормальну температуру тіла. Через потовиділення людина швидше втрачає рідину, а разом із нею — солі, необхідні для нормальної роботи серця, судин і нервової системи.
Гендиректор Миколаївського обласного центр контролю та профілактики хвороб Дмитро Макаров зазначив, що найбільш вразливими до спеки є діти, люди старшого віку, вагітні жінки, люди з хронічними хворобами, а також ті, хто працює на відкритому повітрі або має підвищене фізичне навантаження.
Особливо обережними варто бути людям із серцево-судинними захворюваннями. У спеку зростає навантаження на серце, можуть частішати стрибки артеріального тиску, напади стенокардії, підвищуватися ризик тромбозів, інфаркту або інсульту.
Також високі температури можуть погіршувати стан людей із бронхіальною астмою, хронічними захворюваннями легень, цукровим діабетом, порушеннями роботи щитоподібної залози та хворобами нирок. Для людей із психічними розладами спека також може бути фактором загострення симптомів.
За словами Дмитра Макарова, тривалі високі температури підвищують навантаження на систему охорони здоров’я — передусім через загострення хронічних хвороб, а також зростання ризиків інфекційних захворювань.
Хто у зоні ризику
Найважче спеку переносять діти, бо їхня система терморегуляції ще не працює так ефективно, як у дорослих. У зоні ризику також люди старшого віку, особливо якщо вони мають хронічні хвороби, вагітні жінки, люди із серцево-судинними, легеневими, ендокринними захворюваннями, а також люди із зайвою вагою.
Окремо уважними мають бути ті, хто працює на вулиці: будівельники, комунальники, продавці на відкритих майданчиках, кур’єри. Ризики зростають і для людей, які тренуються на відкритому повітрі або займаються фізичною роботою у спекотні години.
Водночас перегрітися може будь-хто — навіть молода і здорова людина, якщо довго перебуває під сонцем, активно рухається, мало п’є води або знаходиться у задушливому приміщенні.
Як зрозуміти, що організм перегрівся
Перші ознаки перегріву часто здаються «звичайною втомою». Але саме на цьому етапі важливо зупинитися, перейти у прохолодне місце і почати охолоджувати тіло.
Про перегрів можуть свідчити сильна спрага, головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, прискорене серцебиття, надмірне потовиділення або, навпаки, суха гаряча шкіра, підвищення температури тіла, сплутаність чи втрата свідомості.
Лікарка Світлана Федорова пояснює, що у спеку важливо розрізняти теплове виснаження і тепловий удар. При тепловому виснаженні людина може відчувати слабкість, запаморочення, нудоту, у неї може бути рясне потовиділення, волога липка шкіра, прискорений пульс. У такому стані потрібно якнайшвидше перейти у тінь або прохолодне приміщення, пити воду маленькими ковтками та охолоджувати тіло.
Натомість тепловий удар — значно небезпечніший стан. Його ознаками можуть бути температура тіла близько 40°C і вище, гаряча суха шкіра, сплутаність свідомості, судоми або втрата свідомості. У такій ситуації потрібно негайно викликати швидку допомогу.
Сонячний удар є різновидом теплового удару і виникає через пряму дію сонячних променів на незахищену голову. У такому стані може порушуватися нормальна робота мозку, з’являтися запаморочення або навіть втрата свідомості. Водночас тепловий удар може статися не лише на сонці, а й у тіні, у транспорті, задушливому приміщенні або під час фізичної роботи. Тобто головна небезпека — не тільки сонце, а й перегрів організму загалом.
Що робити при тепловому або сонячному ударі
Якщо людині стало зле у спеку, діяти треба швидко.
Передусім її потрібно перевести або перенести у тінь, прохолодне приміщення чи місце з кондиціонером. Далі — розстібнути або зняти зайвий одяг, охолоджувати тіло водою, вологими рушниками або компресами. Можна прикладати прохолодні компреси до шиї, пахв, зап’ясть.
Якщо людина при свідомості, їй можна давати воду маленькими ковтками. Не варто змушувати її пити багато одразу. Якщо є порушення свідомості, блювання, судоми, дуже висока температура тіла або людина втратила свідомість — потрібно викликати екстрену медичну допомогу.
Не можна залишати людину саму, різко занурювати її в крижану воду, давати алкоголь або напої з кофеїном.
Як вберегтися від спеки
Найкращий спосіб захиститися — не чекати, поки стане погано. У спекотні дні варто змінити звичний режим: менше перебувати на сонці, пити більше води, переносити фізичні навантаження на ранок або вечір і уважно стежити за самопочуттям.
Дмитро Макаров радить за можливості залишатися у приміщенні з кондиціонером або вентилятором з 10:00 до 18:00. Якщо ж доводиться бути на вулиці, варто частіше робити перерви у тіні, охолоджувати шкіру водою, вмиватися або занурювати руки у прохолодну воду.
Лікарка Світлана Федорова також радить у спекотні дні не чекати сильної спраги, а пити воду регулярно. У раціон можна додавати продукти й напої з високим вмістом рідини: овочі, фрукти, несолодкі чаї, кефір чи айран. Водночас алкоголь і надмірну кількість кави краще обмежити, адже вони можуть посилювати втрату рідини.
Одяг краще обирати світлий, вільний, із натуральних тканин або тканин, що добре пропускають повітря. Обов’язково варто носити головний убір і сонцезахисні окуляри. На відкриті ділянки шкіри слід наносити сонцезахисний крем із SPF, адже ультрафіолет пошкоджує клітини шкіри і підвищує ризик розвитку раку шкіри, зокрема меланоми.
Пити варто регулярно, невеликими порціями. Орієнтир — не менше 1,5–2 літрів води на день, але потреба може бути більшою, якщо людина багато рухається, працює на вулиці або сильно пітніє. Людям із хворобами серця чи нирок краще узгодити питний режим із лікарем.
Їжа у спеку має бути легкою: овочі, фрукти, салати, нежирні страви. Жирна і важка їжа створює додаткове навантаження на організм.
Тренування, прогулянки та фізичну роботу краще переносити на ранок або вечір, коли температура нижча.
Як охолодитися в місті та вдома
Не всі мають можливість користуватися кондиціонером, але зменшити температуру вдома все ж можна. Удень вікна краще тримати зачиненими, якщо надворі спекотніше, ніж у квартирі. Провітрювати варто рано-вранці, пізно ввечері або вночі.
Щоб квартира менше нагрівалася, можна закривати штори або жалюзі на сонячному боці, вимикати зайві електроприлади, частіше приймати прохолодний душ, використовувати вологі рушники або прохолодні компреси.
Якщо вдома дуже спекотно, варто хоча б на кілька годин перейти у прохолодніше місце — до родичів, у громадський простір, магазин, аптеку чи інше приміщення з кондиціонуванням.
У Миколаєві також запрацювали освіжаючі рамки з водяними розпилювачами. Їх встановили у дитячому містечку «Казка», на Верхній набережній, у сквері «Серце міста», Каштановому сквері та на вулиці Соборній. Ними можна скористатися, щоб швидко охолодитися під час прогулянки містом.
Діти і спека: на що звернути увагу
Діти перегріваються швидше за дорослих, тому в спеку їм потрібно частіше пропонувати воду, навіть якщо вони не просять пити. Прогулянки краще планувати до 10:00 або після 18:00, обирати тінь і уникати активних ігор на сонці.
Дитина має бути у легкому одязі та головному уборі. Немовлят не можна накривати щільними тканинами у візочку: це може лише підвищити температуру всередині.
Окрема небезпека — автомобіль. Дитину не можна залишати у закритій машині навіть на кілька хвилин. У спеку салон нагрівається дуже швидко, і цього може вистачити для перегріву, втрати свідомості, судом або зупинки дихання.
Домашні тварини теж перегріваються
У спеку страждають і домашні улюбленці. Ознаками перегріву у тварин можуть бути сильна задишка, млявість, хитка хода, блювання, надмірне слиновиділення.
Собак краще вигулювати рано-вранці або ввечері. У найспекотніші години варто уникати тривалих прогулянок, активних ігор і розпеченого асфальту, який може травмувати лапи. У тварини завжди має бути доступ до чистої води.
Не можна залишати тварин у закритому авто.
Їжа і вода: чому влітку зростає ризик кишкових інфекцій
У спеку продукти швидше псуються, а бактерії активніше розмножуються. Саме тому влітку зростає ризик гострих кишкових інфекцій.
За словами Дмитра Макарова, за останні чотири місяці в області зафіксували 13 спалахів гострих кишкових інфекцій — у Миколаївському, Баштанському та Первомайському районах. Вони траплялися у закладах громадського харчування та в побуті, однак найбільшу частку спалахів реєстрували у дитячих виховних і навчальних закладах. Збудниками були як вірусні, так і бактеріальні інфекції. Загалом по медичну допомогу звернулися 110 людей, з них 79 — діти.
Окремо Макаров звернувся до батьків, які водять дітей до садків і шкіл. Якщо у дитини є слабкість, підвищена температура, біль у животі, нудота чи блювання, її не варто вести до колективу — потрібно звернутися по медичну допомогу. Так само вихователі у дитсадках мають під час ранкового прийому звертати увагу на стан дітей і радити батькам звернутися до лікаря, якщо бачать ознаки нездужання.
Щоб зменшити ризики, потрібно мити руки перед приготуванням і вживанням їжі, мити руки після туалету, ретельно мити овочі та фрукти, дезінфікувати кухонні поверхні й захищати місце приготування їжі від комах, гризунів та інших тварин. Сирі та готові продукти треба зберігати окремо, для сирого м’яса чи риби використовувати окремі дошки й ножі. Страви слід добре проварювати або просмажувати, а готову їжу — не залишати при кімнатній температурі понад дві години. Також не варто зберігати їжу занадто довго навіть у холодильнику, розморожувати продукти при кімнатній температурі чи вживати продукти з простроченим терміном придатності.
Під час відпочинку на природі не можна використовувати воду з річок чи інших водойм для миття продуктів або посуду. Для пиття та приготування їжі слід брати лише безпечну питну воду.
Коли треба звертатися до лікаря
Медична допомога потрібна, якщо після перебування на спеці у людини є сильний головний біль, блювання, сплутаність свідомості, судоми, втрата свідомості, дуже висока температура тіла, порушення дихання або серцебиття.
Також не варто ігнорувати погіршення стану у людей із хронічними захворюваннями. Якщо у спеку підвищується тиск, з’являється біль у грудях, задишка, сильна слабкість або порушення координації — потрібно звернутися по медичну допомогу.
Легкі симптоми перегріву теж не завжди безпечні. Якщо слабкість, нудота чи головний біль не минають після відпочинку, охолодження і пиття води, краще проконсультуватися з лікарем.
Спека у Миколаєві вже впливає не лише на самопочуття людей, а й на міську інфраструктуру. Температурні рекорди, деформація трамвайних рейок і надзвичайний рівень пожежної небезпеки показують, що високі температури — це фактор ризику, до якого варто ставитися серйозно.
У спекотні дні потрібно пити воду, уникати сонця в пікові години, носити легкий одяг, не залишати дітей і тварин у машинах, уважно стежити за самопочуттям літніх родичів і людей із хронічними хворобами. А при ознаках теплового удару — не чекати, а одразу охолоджувати людину і викликати медиків.
Над матеріалом працювали Анастасія Веселовська, Катерина Середа






