«Трохи завищена доза» без цифри: що відомо і чого не пояснили про хлорування водогону в Миколаєві
-
- Олег ДеренюгаКерівник медіа
З 2 листопада «Миколаївводоканал» починає додаткове хлорування міських водопровідних мереж. Пити воду з-під крана й готувати на ній їжу на цей час заборонено, а тривати процедура може до трьох місяців. Скільки хлору буде у воді, досі не назвав жоден із відповідальних органів.
Про це «МикВісті» дізналися, проаналізувавши заяви посадовців, санітарні норми, договори водоканалу на Prozorro та досвід інших міст. Редакція також направила інформаційні запити до шести установ.
Чому вода забруднюється дорогою до кранів
Після запуску нового водогону з Південного Бугу та нових очисних споруд вода на виході з водоканалу відповідає нормам питної, крім одного показника: перманганатна окиснюваність тримається на рівні 5,2–5,4 при нормі 5. Про це директор підприємства Геннадій Ізюмов повідомив на апаратній нараді в міськраді 5 жовтня.
Якість падає дорогою до споживача. За словами міського голови Олександра Сєнкевича, у 46% аналізів у контрольних точках міста вода гіршає й у ній з’являються бактеріологічні показники. Водоканал пояснює це протяжністю мереж: понад 1 200 км труб, які три роки пропускали солону воду.
Рішення про хлорування й гіперхлорування ухвалила обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Про це 2 жовтня повідомив Георгій Решетілов, який очолює Миколаївську ОВА. Він назвав строк близько трьох місяців і попросив міську владу провести широку інформаційну кампанію.
— Вода з очисних виходить питної якості. До кінцевого споживача вода доходить не питної якості або не у всіх випадках, — зазначив Георгій Решетілов.
Як хлоруватимуть мережі та коли завершать процедуру
Подробиці водоканал розповів «Суспільному. Миколаїв»:
Реагент. Гіпохлорит натрію розводять і насосами-дозаторами подають у систему перед резервуарами чистої води, проби оператор відбирає щогодини, розповів начальник відділу насосних станцій Тимофій Прокопенко.
Контроль. Лабораторія щодня відбирає 10–12 проб у контрольних точках, каже її начальниця Валентина Андреєва. Приблизно через тиждень проби відберуть повторно, а ділянки, де ефекту не вистачить, додатково промиють.
Строк. Головний інженер Віталій Ткаченко каже, що це може бути і два тижні, і місяць, а максимальний рекомендований строк становить три місяці. Рішення про завершення ухвалять за результатами двох акредитованих лабораторій.
— Це не буде там якась суперважка доза, яка відобразиться на людях, на тваринах і так далі. Ні, це буде трохи завищена доза, — сказав Віталій Ткаченко.
Скільки хлору буде у воді — досі не повідомили
Концентрації вільного хлору в крані немає в жодній заяві: ні водоканалу, ні ОВА, ні обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Від цієї цифри залежить усе інше. ДСанПіН 2.2.4-171-10 дозволяють у водопровідній воді не більше 0,5 мг/дм³ вільного хлору. Саме на цю межу посилається Тимофій Прокопенко. Але якщо хлору в крані буде в межах норми, незрозуміло, чому воду забороняють пити до трьох місяців. До того ж водоканал попереджає, що вода «сильно пахнутиме хлором».
Якщо хлору буде більше за 0,5 мг/дм³, вода виходить за санітарну норму. Підвищені дози, 5–20 мг/дм³, санітарні правила допускають лише на станції і за умови, що надлишок хлору приберуть до подачі води в мережу (п. 3.14 ДСанПіН).
З 4 жовтня діє нова стаття 27-1 Закону «Про питну воду та питне водопостачання». Тимчасове відхилення від показників якості питної води може погодити тільки МОЗ, і лише за наявності оцінки ризику для здоров’я, плану заходів і за умови, що відхилення не становить потенційної небезпеки. Про таке погодження населення мають невідкладно поінформувати. Чи зверталися миколаївські органи до МОЗ, невідомо. «МикВісті» запитали про це міністерство.
Слова «гіперхлорування» в санітарних нормах немає. У Миколаєві його вже вживали у 2017 році, під час загрози холери. Тоді за протоколом міської комісії ТЕБ і НС так назвали режим, у якому в кінцевих точках мережі тримали 0,3–0,5 мг/л залишкового хлору, і вода лишалась питною.
Як різняться пояснення посадовців і рекомендації мешканцям
Назва. В ОВА і міськраді говорять про гіперхлорування, у водоканалі про «профілактичну дезінфекцію» і «трохи завищену дозу».
Строк. ОВА говорить про три місяці, водоканал про «два тижні, може бути місяць».
Запаси хлору. 5 жовтня Геннадій Ізюмов казав, що для промивання потрібно ще майже 28 тонн хлору на 1,6 млн грн, витрата зросте майже втричі, а наявних запасів може вистачити лише до листопада, тому підприємство оголосить тендер. 29 жовтня Віталій Ткаченко сказав, що власних реагентів поки вистачає.
Відстоювання. Водоканал радить відстоювати воду 3–4 години, «щоб хлор повністю вивітрився». Обласний центр контролю та профілактики хвороб радить 3–4 години, а краще добу, і застерігає, що цього недостатньо, аби вода стала питною.
«Відстоювання не гарантує видалення всіх можливих забруднень і не робить воду автоматично придатною для пиття», — йдеться в рекомендаціях центру.
Які реагенти закуповує водоканал і до чого тут 28 тонн хлору
За даними Prozorro, у 2026 році водоканал закуповує обидва реагенти:
Хлор рідкий: 186,9 т на 11,1 млн грн з поставкою до 30 червня і 155 т на 8,76 млн грн з поставкою до кінця року.
Гіпохлорит натрію марки А: 430 т на 10,3 млн грн і 50 т на 1,34 млн грн.
Тонна рідкого хлору за серпневим договором коштує близько 56,5 тис. грн, тож 28 тонн обійшлися б приблизно в 1,58 млн грн. Це збігається із сумою, яку називав директор. Тонна гіпохлориту коштує 24–27 тис. грн, і 28 тонн коштували б 0,7–0,75 млн грн. Окремої закупівлі цих 28 тонн на Prozorro станом на 30 жовтня немає. Хлор можуть узяти в межах чинного договору.
Від доби до кількох місяців: як хлорують воду в інших містах
Хлорування мереж підвищеними дозами в Україні проводять регулярно, але коротко. У Кропивницькому його роблять щороку перед літом: мережі заповнюють хлором концентрацією 80–120 мг/л приблизно на 90 годин, вода в цей час придатна тільки для технічних потреб. У Смілі цього року хлорували три дні, у Житомирі у 2023 році близько доби.
Будівельні норми описують дезінфекцію трубопроводу як роботу на окремій ділянці: 75–100 мг/дм³ активного хлору на 5–6 годин або 40–50 мг/дм³ на добу, після чого ділянку промивають до 0,3–0,5 мг/дм³.
Бувають і довгі режими. У США мережі на тижні або місяці переводять на підвищений вміст вільного хлору, зазвичай кілька міліграмів на літр. Так, у техаському Лейк-Джексоні 60 днів тримали щонайменше 1 мг/л у всіх точках мережі. Воду при цьому дозволено пити.
Миколаївський план поєднує строк, характерний для довгих режимів, із забороною пити воду, яку зазвичай вводять на кілька днів ударного хлорування.
Що відомо про ризики хлорування і чого бракує для їх оцінки
Це залежить від концентрації, якої поки ніхто не назвав. Орієнтири такі. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає безпечним для пиття протягом усього життя вміст вільного хлору до 5 мг/л, і за такого рівня більшість людей уже відчуває смак хлору. У басейнах зазвичай тримають 1–3 мг/л.
За концентрації в кілька міліграмів на літр для більшості людей головні незручності це запах і смак. Чутливі люди, зокрема з астмою чи атопічним дерматитом, можуть відчувати подразнення, особливо в гарячому душі без вентиляції, про що попереджає обласний центр контролю та профілактики хвороб. Окрема група ризику це пацієнти на гемодіалізі: хлор у воді для діалізу небезпечний, тож відділення мають заздалегідь знати про хлорування і посилити контроль фільтрів.
У соцмережах поширюють твердження, що пари з відер із відстояною водою в закритій кімнаті можуть бути смертельними. Токсикологічні дані цього не підтверджують: у водопровідній воді хлор перебуває переважно у формі хлорнуватистої кислоти, яка випаровується слабко. Реальний побутовий ризик отруєння хлором інший: змішування відбілювача з кислотними чи аміачними засобами для чищення.
Є й питання, на яке має відповісти водоканал. Окиснюваність води вища за норму, тобто в ній більше органічних речовин, а під час хлорування такої води утворюється більше хлороформу. Санітарні норми обмежують хлороформ 60 мкг/дм³ і вимагають вимірювати його після кожного дохлорування в мережі. Чи робитимуть такі заміри і чи оприлюднюватимуть їх, редакція запитала.
Як користуватися водою під час хлорування
Для пиття і приготування їжі використовуйте бутильовану воду. Кип’ятіння прибирає вільний хлор.
Воду для господарських потреб відстоюйте у широкій відкритій ємності, обласний центр контролю та профілактики хвороб радить добу. Пити відстояну воду не можна.
Під час гарячого душу чи ванни провітрюйте приміщення і не затримуйтесь надовго, після купання користуйтеся зволожувальним кремом. Дітей купайте коротко і стежте, щоб вони не ковтали воду.
Вугільні фільтри на час хлорування краще зняти, а після завершення замінити картридж.
Для акваріумів потрібен дехлоратор.
Під час промивання мереж можлива іржава вода: спускайте її до прозорості і не періть у ній білі речі.
Якщо ви або ваші близькі отримуєте гемодіаліз, уточніть у своєму відділенні, чи знають там про хлорування.
Що миколаївцям пояснили перед початком хлорування
Напередодні старту ми бачимо повідомлення водоканалу від 27 жовтня і відео «Суспільного», яке водоканал поширив 30 жовтня. У розділі новин сайту міськради за 29–30 жовтня окремого повідомлення про хлорування немає. Відповідей на головні питання, яка концентрація хлору, як купати дітей і де брати питну воду на три місяці, у цих повідомленнях немає.
Яких відповідей «МикВісті» чекають від шести установ
Редакція направила інформаційні запити до шести установ і попросила відповісти протягом 48 годин, як того вимагає закон для інформації, що стосується безпеки громадян:
«Миколаївводоканал»: яка цільова концентрація хлору, який реагент і для чого 28 тонн, на яких аналізах ґрунтується цифра 46%, чи вимірюватимуть хлороформ, як промиватимуть мережі і за якими критеріями завершать хлорування.
Миколаївська міська рада: протокол апаратної наради, план інформування мешканців, забезпечення питною водою на період хлорування, попередження лікарень.
Миколаївська ОВА: протокол комісії ТЕБ і НС, результати досліджень лабораторій в Одесі та Чорноморську, погодження з МОЗ.
Обласний центр контролю та профілактики хвороб: оцінка ризиків, яку обговорював оперативний центр, програма лабораторного моніторингу, результати аналізів.
Головне управління Держпродспоживслужби: чи погоджувало воно хлорування і які перевірки якості води проводило.
МОЗ: чи надходило звернення про тимчасове відхилення від норм якості питної води.
Відповіді «МикВісті» опублікують.
Чому після запуску нових очисних воду досі не радять пити
Нові очисні споруди для Миколаєва збудували за державні кошти, які вдалося зекономити на будівництві водогону. Наприкінці травня водоканал повідомляв, що вода після їх запуску не відповідає одному показнику, окиснюваності.
У червні міський голова Олександр Сєнкевич заявив, що попри покращення якості пити воду з крана поки не варто, бо міські мережі зношені. За його словами, у травні промили 70 км водопроводу, а за труби в будинках відповідають їхні власники.
Водоканал замінив близько 20% труб, зруйнованих солоною водою, і щомісяця оновлює близько 2 км мереж. Як стан Південного Бугу впливає на воду, яку отримує місто, «МикВісті» розбирали в окремому матеріалі.
Як Миколаїв перейшов від солоної води до нового водогону
Навесні 2022 року російські війська пошкодили водогін Дніпро–Миколаїв, і майже півмільйонне місто залишилось без централізованого постачання якісної води. Понад три роки миколаївці отримували воду з резервного джерела, і солона вода пошкодила 1 200 км водопровідної мережі міста. Замінити всю мережу неможливо, визнавали у водоканалі.
Новий водогін вирішили прокласти з Нової Одеси за кошти держбюджету. Замовником стала Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, підрядником група компаній «Автострада». Водогін під’єднали до мереж водоканалу 7 жовтня 2025 року.




