Прогноз бюджету не підтримали, зміни для лікарні ухвалили після перерви: як минула сесія Миколаївської міськради
  • понеділок

    2 листопада 2026

Прогноз бюджету не підтримали, зміни для лікарні ухвалили після перерви: як минула сесія Миколаївської міськради

У четвер, 29 жовтня, відбулося засідання сесії Миколаївської міської ради. Депутати розглянули низку земельних питань, обговорили, але не підтримали прогноз бюджету громади на 2027–2029 роки, ухвалили рішення щодо комунальних підприємств та медичних закладів міста.

МикВісті розповідають про основні рішення та обговорення під час засідання.

На сесії 29 жовтня депутати розглянули земельні, бюджетні та інші питання, скриншот з трансляції Миколаївської міської радиНа сесії 29 жовтня депутати розглянули земельні, бюджетні та інші питання, скриншот з трансляції Миколаївської міської ради

Земля у Корабельному районі під модульні будинки

Серед земельних питань депутати розглянули затвердження проєкту землеустрою та передачу в постійне користування департаменту міського господарства п'яти земельних ділянок у Корабельному районі.

Йдеться про територію на проспекті Богоявленському загальною площею 2500 квадратних метрів. Кожна з п'яти ділянок має площу 500 квадратних метрів. Землю планують використати для будівництва модульних житлових будинків за підтримки міжнародних донорів.

Секретар міської ради Дмитро Фалько запропонував винести питання на окреме голосування, оскільки, за його словами, оформлення землі необхідно завершити оперативно. На попередній сесії депутати вже надали дозвіл на розроблення відповідної документації, а тепер місто мало затвердити готовий проєкт землеустрою.

Міський голова Олександр Сєнкевич повідомив, що влада також звернулася до партнерів із проханням розглянути можливість розміщення на цій території більшої кількості будинків. Для цього, зокрема, пропонують зменшити площу прибудинкових територій.

«Щоб там було комфортно і такий мікрорайончик був. Тому працюємо з цим і просив би терміново це питання теж підтримати», — сказав мер.

У результаті депутати підтримали рішення та передали всі п'ять земельних ділянок департаменту міського господарства в постійне користування.

Простір пам’яті полону на вулиці Садовій

Депутати підтримали створення «Простору пам’яті полону» на вулиці Садовій у Миколаєві. Фото: МикВістіДепутати підтримали створення «Простору пам’яті полону» на вулиці Садовій у Миколаєві. Фото: МикВісті

Також депутати підтримали рішення надати назву «Простір пам’яті полону» ділянці бульварної частини вулиці Садової — між вулицями Спаською та Вадима Благовісного. Як пояснив головний архітектор міста Євген Поляков, роботу над ініціативою розпочали в січні 2026 року. До обговорення залучали родини військових і полонених, ветеранів, військовослужбовців та інших зацікавлених містян. Ініціативний лист на підтримку створення простору підписали 466 людей.

«Зараз ми дивимось новини і чуємо, що люди повернулися з полону, завжди шукаємо там людей з Миколаївщини і кожного разу їх там знаходимо. Це, на нашу думку, потребує вшанування мінімум у міській топоніміці. Треба надати людям місце, яке вони приймуть, і зробити його таким чином, щоб зберегти цю пам'ять», — зазначив головний архітектор.

Водночас депутатка Олена Кісельова звернула увагу, що місту варто окремо подумати про створення повноцінного меморіального комплексу на честь захисників і захисниць України. На її думку, простір для відпочинку та дозвілля може суперечити атмосфері місця пам'яті.

Реклама

Поляков погодився, що Миколаєву потрібен такий комплекс. Одним із можливих місць для нього він назвав територію біля будівлі обласної військової адміністрації, яка постраждала від російського ракетного удару. Водночас наголосив на необхідності залучити до розробки концепції передусім військових.

Рішення про надання назви «Простір пам’яті полону» підтримали 32 депутати.

Прогноз бюджету не набрав необхідної кількості голосів

Частина депутатів міськради працювалана сесії очно, але більшість були онлайн, скриншот з трансляції Миколаївської міської радиЧастина депутатів міськради працювалана сесії очно, але більшість були онлайн, скриншот з трансляції Миколаївської міської ради

Після розгляду земельних питань депутати перейшли до обговорення прогнозу бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2027–2029 роки.

Директорка департаменту фінансів міськради Віра Святелик повідомила, що фінансові перспективи громади залишаються складними. За її словами, відновлення середньострокового бюджетного прогнозування показало, що власних коштів міста може бути недостатньо для забезпечення його повноцінної роботи.

У проєкті прогнозу доходи громади з урахуванням міжбюджетних трансфертів визначили на рівні 5,671 мільярда гривень у 2027 році, 6,267 мільярда гривень у 2028 році та 6,876 мільярда гривень у 2029 році.

Згідно з додатком 2 до проєкту, у 2027 році найбільшим джерелом надходжень загального фонду мав стати податок на доходи фізичних осіб — 3,452 мільярда гривень. Надходження від єдиного податку прогнозували на рівні 905 мільйонів гривень, від податку на майно — 568,3 мільйона гривень.

За додатком 1, видатки бюджету прогнозували в обсязі 5,062 мільярда гривень у 2027 році, 5,570 мільярда гривень у 2028 році та 6,207 мільярда гривень у 2029 році. Окремо передбачали надання кредитів: 294 мільйони, 384,6 мільйона та 355 мільйонів гривень відповідно. Більшу частину цього кредитування становили кошти для забезпечення гарантійних зобов’язань за позичальників, які отримали кредити під місцеві гарантії.

У розрахунках на 2027–2029 роки не визначені трансферти з державного бюджету. Водночас передбачені субвенції з обласного бюджету на соціальний захист: близько 7,7 мільйона гривень у 2027 році, 8,9 мільйона — у 2028-му та 8,8 мільйона — у 2029-му. Отже, наведені в проєкті доходи не слід ототожнювати з остаточними показниками майбутніх річних бюджетів.

Однією з причин погіршення прогнозу стало те, що місто більше не розраховує на повернення до місцевого бюджету військового податку на доходи фізичних осіб із 2027 року.

«На жаль, минулорічний прогноз, де було написано в методичних рекомендаціях Мінфіну, що нам повернуть військове ПДФО з 2027 року, вже не виправдався. І в цьому році навіть не обіцяють, що його повернуть. Тому ми повинні розраховувати виключно на наші надходження», — пояснила Віра Святелик.

Серед пріоритетів видатків на наступні роки у проєкті прогнозу зазначили облаштування укриттів у закладах освіти, створення безпечних умов для дітей, підтримку міських медичних закладів, розвиток реабілітаційних послуг та соціальну підтримку вразливих категорій населення.

Під час обговорення депутатка Олена Кісельова поставила під сумнів ефективність цьогорічного розподілу бюджетних коштів. Вона заявила, що бюджет Миколаєва на 2026 рік фактично став бюджетом підтримки комунальних підприємств, і попросила надати інформацію про реальні результати такого фінансування.

«Ми цей бюджет цього року зробили, по суті, бюджетом щасливого майбутнього комунальних підприємств. Наскільки це стало ефективною опцією, я б хотіла послухати», — сказала депутатка.

Окремо Кісельова звернула увагу на фінансування укриттів. Вона поцікавилася, чи має місто достатньо ресурсів для придбання та ремонту захисних споруд, адже, попри численні плани розвитку громади, це питання залишається одним із першочергових.

Депутатка також попросила надати інформацію про фактичні витрати на утримання комунальних підприємств, виконавчих органів міськради та комунальних установ у 2026 році, а також прогнозні показники на наступні роки.

Після дискусії та запитань депутатів щодо розрахунків, доходів і видатків проєкт рішення поставили на голосування. За його ухвалення проголосували 25 депутатів, проти — один, восьмеро утрималися. Загалом у голосуванні взяли участь 34 депутати. Рішення не було прийнято.

Таким чином, міськрада не затвердила запропонований прогноз бюджету на 2027–2029 роки. Документ мав визначити середньострокові фінансові орієнтири та стати основою для складання проєкту бюджету на 2027 рік.

Потреба в укриттях та можливості їх облаштування

Під час сесії Олена Кісельова також попросила надати перелік міських укриттів, інформацію про відповідальних за них осіб та споруди, які неможливо використовувати за призначенням. Депутатка запропонувала проаналізувати потреби кожного мікрорайону з урахуванням кількості мешканців, місткості сховищ та їхньої віддаленості від житлових будинків.

У відповідь Олександр Сєнкевич визнав, що укриттів у Миколаєві недостатньо. Зокрема, він звернув увагу на ситуацію на Намиві, де будівництво підземних споруд ускладнює високий рівень ґрунтових вод. Міський голова також нагадав про фінансові труднощі громади, зокрема із забезпеченням зарплат працівникам освіти та культури.

Кісельова зазначила, що місто має визначити конкретну потребу в укриттях та місця для їх облаштування. Вона запропонувала звертатися по державну підтримку й розглянути можливість вилучення приватних підвалів та інших приміщень для суспільних потреб. Це була пропозиція депутатки під час обговорення.

Звільнення Монтавон з наглядради «Миколаївводоканалу»

Під час сесії депутати вдруге розглянули питання звільнення Ганни Монтавон із наглядової ради «Миколаївводоканалу». Ще у вересні вона подала заяву про звільнення, однак на попередній сесії міськради депутати не підтримали відповідне рішення. За словами Дмитра Фалька, до припинення трудових відносин Монтавон продовжували виплачувати кошти.

Секретар міськради Дмитро Фалько нагадав депутатам про попереднє голосування та заявив, що, за його оцінкою, Монтавон фактично вже не виконує своїх обов’язків. Під час обговорення депутатка Олена Кісельова емоційно відреагувала на ситуацію та запитала: «Ви що, дурачки?»

«Сподіваюсь, що не всі, і сподіваюсь, що точно не я», — відповів Дмитро Фалько.

Замість Ганни Монтавон до наглядової ради запропонували призначити Дмитра Новицького — президента Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія».

Як раніше писали МикВісті, з квітня 2016-го до квітня 2021 року Новицький очолював «Київводоканал». До цього працював у системі житлово-комунального господарства та органах місцевого самоврядування, зокрема обіймав посаду заступника міського голови Вишгорода та керував Головним управлінням комунального господарства КМДА. Під час представлення його кандидатури у вересні радниця мера Юлія Мінчева також повідомляла, що він є членом наглядової ради «Львівводоканалу».

Кандидатуру Новицького запропонувала міська влада у вересні. На засіданні 21 вересня комісія з питань ЖКГ її не погодила, оскільки депутати хотіли особисто поспілкуватися з кандидатом, якого не запросили на комісію.

На сесії 24 вересня Новицький уже долучився до засідання онлайн із Данії. Відповідаючи на запитання про мотивацію, він заявив про бажання допомогти водоканалу та поліпшити стан галузі водопостачання й водовідведення. Під час розмови він також зазначив, що в умовах війни тариф на воду не можна розглядати виключно як економічне питання. Тоді проєкт зміни складу наглядової ради отримав 26 голосів «за» й не був ухвалений.

Депутати підтримали звільнення Ганни Монтавон та призначення Дмитра Новицького 29 голосами. Четверо депутатів утрималися, голосів проти не було.

Ухвалене 29 жовтня рішення стосується включення Новицького до складу наглядової ради. Її голову обирають самі члени ради.

Зміни до статуту реорганізованої міської лікарні №4 та субвенція для пологового

Також депутати розглянули зміни до статуту міської лікарні №4, до якої раніше розпочали приєднувати ще три медичні заклади: міську лікарню швидкої медичної допомоги, міську лікарню №1 та міську дитячу лікарню №2. Як пояснила представниця міськради Тетяна Дмитрова, зміни необхідні для завершення юридичних процедур реорганізації, оформлення медичних ліцензій та забезпечення подальшого фінансування об'єднаного закладу від НСЗУ.

Зокрема, у статуті запропонували змінити назву посади керівника з директора на генерального директора, а також уточнити положення щодо майна лікарні. Оскільки процес приєднання трьох медзакладів ще не завершений, із документа прибрали згадки про їхнє майно, яке передадуть після завершення реорганізації.

Необхідність термінового розгляду пояснювали строками подання документів: до 30 жовтня лікарня №4 мала подати їх для отримання медичної ліцензії. Водночас юридичне оформлення об’єднання затримувалося через податкову перевірку, завершення якої очікували у листопаді.

Під час першого голосування для ухвалення рішення не вистачило одного голосу. Частина депутатів мала технічні труднощі з голосуванням, а кількість учасників онлайн-засідання зменшилася.

Після понад двох годин засідання секретар міськради Дмитро Фалько оголосив перерву для забезпечення кворуму.

Після перерви до засідання долучився міський голова Олександр Сєнкевич, який запропонував скасувати результати попереднього голосування. Цю пропозицію підтримали 30 голосами. Після повторного розгляду зміни до статуту лікарні №4 підтримав 31 депутат.

Крім того, під час сесії затвердили договір про передачу субвенції з міського бюджету обласному бюджету на забезпечення функціонування колишнього міського пологового будинку №3. Йдеться про майже 755 тисяч гривень.

Заклад раніше передали з комунальної власності Миколаєва у власність області, однак місто мало профінансувати витрати, пов'язані з його роботою до моменту передачі.

За інформацією начальниці міського управління охорони здоров'я Ірини Шамрай, кошти розподілили на медикаменти та перев'язувальні матеріали, оплату послуг і теплопостачання.

Зокрема, близько 313 тисяч гривень передбачили на медикаменти та перев'язувальні матеріали, близько 301 тисячі гривень — на оплату послуг і ще понад 140 тисяч гривень — на теплопостачання.

За рішення проголосували 29 депутатів, двоє утрималися.

Доручення щодо ремонту дороги

Під час засідання Олександр Сєнкевич доручив терміново відновити дорожнє покриття на перетині Центрального проспекту та вулиці 6-ї Слобідської. За словами мера, після ремонту підземних мереж асфальт просів, утворивши різкий перепад висоти, на який наїжджають автомобілі.

Міський голова доручив департаменту житлово-комунального господарства та профільному заступнику Юрію Андрієнку з’ясувати, хто проводив земляні роботи на цій ділянці, та забезпечити приведення дороги до ладу.

партнерство
Інститут висвітлення війни та миру (IWPR)

Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст публікації відповідає виключно ГО «Миколаївський медіа хаб» та онлайн-медіа «МикВісті». Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.

Реклама
Читайте також:




Реклама
Реклама