Менше аварій і залежності від світла: як у Південноукраїнську планують оновити каналізацію за гроші Данії

Будівельні роботи на території Миколаївської області. Фото з архіву «МикВісті», узяте для ілюстрації

Уся каналізація Південноукраїнська залежить від двох насосних станцій і трубопроводу, якими міські стоки рухаються далі системою. Ця інфраструктура працює близько 40 років. Місцевий водоканал каже: обладнання потрібно постійно ремонтувати, а сам трубопровід вже неодноразово протікав. Тепер інфраструктуру планують оновити за гроші Данії, а сам проєкт впроваджуватиме НЕФКО — Північна екологічна фінансова корпорація.

Що зміниться для мешканців, як каналізація працюватиме під час будівництва та коли чекати завершення — з'ясовували «МикВісті».

Що отримує місто за €5,8 мільйона

Каналізаційні насосні станції перекачують стічну воду там, де вона не може рухатися самопливом. Насоси подають її в напірний колектор — трубопровід, який доставляє стоки до наступної ділянки каналізаційної системи.

У Південноукраїнську планують реконструювати дві такі станції та збудувати новий колектор, повідомили «МикВісті» у місцевому комунальному підприємстві «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство».

«Від роботи цих об’єктів залежить водовідведення всього Південноукраїнська», — додали там.

Обидві каналізаційні насосні станції працюють близько 40 років, додали на підприємстві. На них замінять насоси та обладнання, яке затримує сміття зі стічної води. Оновлять внутрішні труби, вентиляцію й електропостачання.

Щоб станції менше залежали від електромережі, проєкт передбачає сонячні панелі й акумулятори. Панелі вироблятимуть електрику, а акумулятори зберігатимуть її для подальшого використання. Якщо систему налаштують для резервного живлення, накопичена енергія зможе підтримувати роботу обладнання під час відключень.

Окрема частина робіт — будівництво напірного колектора. За словами заступника міського голови Миколи Покрови, нинішній трубопровід неодноразово протікав і потребував аварійного ремонту. Зараз його пошкодження створюють ризик потрапляння неочищених стоків у грунт, підземні води та басейн Південного Бугу.

«Стоки зараз перекачуються по єдиному напірному колектору, який періодично ремонтується», — уточнили на комунальному підприємстві.

Для працівників зроблять автоматизовану систему управління та моніторингу — SCADA. Вона збирає показники з датчиків і передає їх на екран оператора. Тож працівник може бачити, наприклад, рівень стоків і стан насосів та керувати обладнанням із робочого місця.

Практичне завдання цього обладнання — допомогти помітити проблему до того, як вона призведе до зупинки чи переповнення. У НЕФКО очікують, що моніторинг та автоматизація дадуть «можливість швидше виявляти аварійні ситуації й реагувати на них».

Загально проєкт коштуватиме 5,8 мільйона євро. Близько 5,2 мільйона євро становить грант від Данії. Ще щонайменше 585 тисяч євро має додати громада.

«Увесь бюджет проєкту буде спрямований виключно на його реалізацію та покриватиме необхідне обладнання, роботи та послуги», — повідомили в НЕФКО.

За словами Миколи Покрови, внесок міста планують розподілити між бюджетами 2027 та 2028 років.

«Оскільки реалізація проєкту має зайняти два роки, ця сума видатків бюджету буде розділена на два роки», — сказав він.

Грант чекав пів року, поки міськрада збереться на сесію

До підписання договору місто мало погодити участь у проєкті та визначити, хто підписуватиме документи. Однак сесії переносили з лютого 2026 року.

Міська рада не встигла ухвалити рішення у встановлений термін — до 15 червня. Через це Південноукраїнськ не зміг підписати угоду на конференції з відновлення України у Гданську й місто опинилося під загрозою втрати 5,2 мільйона євро грантового фінансування.

Але після переговорів із НЕФКО Південноукраїнську дали ще час і продовжили строк для ухвалення рішення. Лише 3 липня депутати погодили підписання грантової угоди.

Сам договір сторони підписали у серпні. На сесії 29 жовтня депутати підтримали його запровадження. Це окремі рішення: влітку рада дозволила підписати угоду, а нинішнє голосування стосується вже підписаного документа.

«Процес отримання необхідних погоджень міської ради не вплинув на строки чи умови фінансування проєкту», — повідомили «МикВісті» НЕФКО.

Будівля Південноукраїнської міської ради. Фото: «МикВісті»

Роботи очікують у 2027 році. Коли запустять нову каналізацію?

НЕФКО очікує, що роботи розпочнуть у липні-вересні 2027 року. Перед цим потрібно провести закупівлі, підготувати детальний проєкт, пройти оцінку впливу на довкілля й отримати дозволи.

«А сам проєкт, очікується, реалізують протягом приблизно трьох років», — додали там.

Підрядників і постачальників обиратимуть за процедурами НЕФКО. Супроводжувати закупівлі, роботу з договорами та нагляд за будівництвом мають група реалізації проєкту й незалежний міжнародний консультант. НЕФКО здійснюватиме загальну координацію та нагляд.

«Етап будівництва та введення в експлуатацію за попередньою оцінкою займе 16-18 місяців. Тому за певних обставин, а однією з основних буде дата фактичного початку робіт, реалізація проєкту може бути подовжена на 1-2 квартал 2029 року. Сподіваємось, що необхідності в цьому не буде», — сказав заступник мера Південноукраїнська Микола Покрова.

Бригада водоканалу на місці пориву труби у Миколаєві, серпень 2024 року. Фото з архіву «МикВісті», узяте для ілюстрації

Точної погодженої дати запуску оновленої системи наразі немає. Найближчі кроки — закупівлі та детальне проєктування. Вони мають дати відповіді на практичні питання: коли й у якій послідовності мінятимуть обладнання, як відводитимуть стоки під час монтажу та скільки часу станції зможуть працювати без електрики з мережі.

Чи можна буде користуватися каналізацією під час ремонту?

Поки будуватимуть новий колектор, каналізація продовжить працювати. Стоки будуть відводити старою трубою, а нову прокладуть окремо, пояснили в комунальному підприємстві «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство».

«Новий напірний колектор буде прокладатись незалежно від діючого, тому на час будівельних робіт зупинки діючого колектора не буде», — повідомили на підприємстві.

А ось під час заміни обладнання на насосних станціях можливі перерви. Підприємство попереджає про короткочасну зупинку водовідведення, але не уточнює, скільки вона триватиме. Чи потрібно буде мешканцям у цей час менше користуватися водою, там також не пояснили.

За словами заступника міського голови Миколи Покрови, роботи мають організувати так, щоб станції продовжували обслуговувати місто. Як саме це зробити під час заміни насосів, визначать проєктувальники.

Південноукраїнськ Миколаївської області, фото з відкритих джерел

Вони мають передбачити, куди спрямовувати стоки, поки частина обладнання не працюватиме, та в якому порядку підключати нові насоси й труби.

«Проєктант має розробити детальні проєктні рішення та технічну документацію: саме там мають бути визначені послідовність заміни насосів, переключення трубопроводів, тимчасові схеми відведення стоків і допустимі перерви, які не мають впливати на якість надання послуг населенню та екологічний стан навколо об’єктів реконструкції», — сказав він.

Тож під час прокладання нового колектора зупиняти каналізацію не планують. Щодо робіт на станціях остаточної відповіді ще немає: підприємство допускає коротку зупинку, а її тривалість і можливі обмеження для мешканців мають з’ясувати під час проєктування.

Скільки електрики вдасться заощадити

Після реконструкції станції мають споживати приблизно на 30% менше електрики, стверджують у комунальному підприємстві «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство». Там прогнозують, що річне споживання після оновлення становитиме 1043 мегават-години.

Водночас НЕФКО очікує, що електрики із зовнішньої мережі станціям знадобиться приблизно на 94% менше — 90 замість нинішніх 1512 мегават-годин на рік. Такого результату корпорація планує досягти завдяки новому обладнанню, сонячним панелям та акумуляторам.

Фактично за прогнозом НЕФКО, станції братимуть менше електрики з мережі, бо частину потрібної енергії вироблятимуть власні сонячні панелі.

Однак обсяг сонячної генерації ще мають уточнити, зазначають на місцевому підприємстві.

«Точний обсяг вироблення електричної енергії сонячними панелями буде визначено на етапі розробки проєкту», — зазначили там.

Сонячні панелі, встановлені на даху багатоповерхівки в Миколаєві. Фото: «МикВісті»

А що вже вдалося іншим містам?

Подібний проєкт тривав у Хмельницькому. Там реконструкцію трьох каналізаційних насосних станцій завершили у 2024 році. За повідомленням міськради, після заміни старого обладнання ще у 2023 році зафіксували економію електрики на 27%. Після повного запуску очікували до 30%. Про це міський голова Олександр Симчишин розповів у повідомленні про завершення проєкту.

У Чорткові Тернопільської області вже підрахували результат роботи сонячних панелей на трьох об’єктах водоканалу. За даними міськради, за 12 місяців вони виробили 455,22 мегават-години електрики та забезпечили чверть загального споживання цих об’єктів. Заявлена економія становила близько 3,7 мільйона гривень.

Ці результати не можна автоматично переносити на Південноукраїнськ: міста мають різне обладнання, потреби й потужності сонячних станцій. Але вони показують, які дані можна отримати після запуску: фактичне споживання електрики, обсяг власної генерації та економію у грошах.

Проєкт з реконструкції трьох каналізаційно-насосних станцій у Хмельницькому. Фото: міська рада

Для Південноукраїнська цей проєкт — можливість замінити обладнання, яке місто зараз змушене постійно ремонтувати. За інформацією підприємства, від двох насосних станцій залежить водовідведення всього міста, а зношений колектор створює ризик витоків стічної води. Тому головний очікуваний результат реконструкції — надійніша робота каналізації. Економія електрики та власна генерація мають допомогти підтримувати її з меншими витратами й під час перебоїв зі світлом.

Історія погодження гранту показала, що для такого оновлення потрібні і донорські гроші, і своєчасні рішення місцевої влади. Попри перенесення сесій, фінансування вдалося зберегти: НЕФКО повідомляє, що затримки не вплинули на його строки та умови. Тепер громада має забезпечити свій внесок, а під час проєктування потрібно визначити, як замінити обладнання, не залишивши місто без водовідведення.

Роботи очікують у 2027 році, тож до запуску оновленої системи місто й далі залежатиме від чинних станцій і трубопроводу. Успіх проєкту можна буде оцінити за тим, чи поменшало аварій, наскільки скоротилися витрати електрики та як станції працюють під час відключень. Але наразі це поки ще очікувані результати.

Юлія Бойченко, «МикВісті»