Згарище під захистом держави, або чому горілий Андріївський ліс на Миколаївщині роками чекає на відновлення

В Андріївському лісі за роки майже всі горілі дерева попадали. Фото: МикВісті

Заповідний статус допомагає захистити ліси від вирубування, забудови та іншого втручання людини. Але що відбувається, коли ліс знищує пожежа? Згорілі дерева з роками починають падати, а якщо це біля населених пунктів, то від такого «деревопаду» страждають люди. Водночас прибрати їх і розпочати відновлення лісу буває непросто, адже на заповідних територіях діють обмеження.

На Миколаївщині ця проблема особливо гостра через лісові пожежі останніх років. Тільки в заповідному Андріївському урочищі вогонь пошкодив більше 900 гектарів лісу, але з цими згорілими деревами ніхто нічого не робить роками.

Чому так відбувається і чому статус заповідника може бути перешкодою, а не порятунком для лісу у матеріалі «МикВісті».

Відновлення можливе не для всіх лісів

Упродовж 2025 року в лісах України ліквідовано 1 238 лісових пожеж на площі 5 565,5 гектарів. За даними відомчої автоматизованої системи моніторингу ДП «ЛІАЦ», з початку 2026 року станом на кінець жовтня в лісовому фонді України виникло та було ліквідовано 1 280 лісових пожеж.

За даними філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України», у 2026 році на півдні України зафіксували 45 лісових пожеж, які охопили 97 гектарів.

І після всіх цих пожеж ліси потребуватимуть відновлення. Деякі території можуть відновитись самостійно. Після пожежі ліс не завжди потрібно висаджувати заново. Як зазначається у Правилах відтворення лісів, якщо ґрунт зберігся, поблизу залишилися живі дерева, а насіння може потрапляти на згарище, рослинність здатна поступово відновитися самостійно. Деякі дерева й кущі відростають від коренів або вцілілих частин.

Однак це залежить від масштабу пожежі та її наслідків. Якщо вогонь знищив дерева, насіннєвий запас і молоді паростки, а поруч немає лісу, звідки могло б надходити насіння, природне відновлення може бути повільним або недостатнім.

Пожежа у лісі. Фото: Філія «Південний лісовий офіс»

Проте працівники лісового господарства не можуть всюди просто вирубати згорілі дерева й висадити на їхньому місці нові. Якщо ділянка належить до природно-заповідного фонду, роботи на ній обмежені встановленим режимом охорони. Тому перед початком таких робіт знадобиться зміна природоохоронного статусу території.

Саме проходження цих процедур стало однією з головних перешкод для відновлення Андріївського урочища, яке зазнало великих втрат через пожежі.

Це урочище розташоване на Миколаївщині та має статус об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення з 1984 року. Його створили для збереження штучно посадженого лісового масиву на правобережжі Південного Бугу.

У 2022–2025 роках вогонь знищив там понад 900 гектарів лісу з його 1294 гектарів. Пожежі виникали, зокрема, внаслідок обстрілів. Однак через природоохоронний статус на території діють обмеження щодо проведення лісогосподарських робіт. Зокрема, лісівники не можуть просто розчистити згарища від загиблих дерев і розпочати відновлення насаджень.

Пожежа в Андріївському урочищі 2023 року. Фото: ДСНС

Пожежа на території Андріївського лісу у Миколаївському районі, фото: ДСНС Миколаївщини

Це питання намагаються вирішити, але погодження щодо зміни статусу лісу затягнулося на роки. За цей час згорілі дерева поступово всихали й падали. Проблема вийшла за межі лісового господарства, адже під час негоди стовбури та гілки обривають електричні дроти й перекривають дорогу до села Андріївка, яке знаходиться поряд. Місцеві жителі неодноразово просили допомогти прибрати небезпечні дерева.

За словами депутатки та голови постійної комісії Миколаївської обласної ради з питань екології Алли Ряжських, ситуація особливо гостро позначилася на житті мешканців.

— Наші штучні ліси, зверніть увагу, вони розташовані у більшість біля сіл, селищ, маленьких містечок. Тобто це ще й і соціальна складова, і дуже вагома соціальна складова. Якщо мова стосується Андріївки, то коли я побачила, що їде шкільний автобус і водій каже: «Ну, ми без бензопили не їздимо». Тобто водій бере бензопилу і так возить дітей до школи, — зазначає вона.

Стан лісу після пожеж, 2026 рік. Фото: МикВісті

У листопаді 2024 року фахівці лісового господарства обстежили Андріївське урочище, щоб оцінити стан лісу після пожеж. За результатами роботи вони підготували експертний висновок, у якому рекомендували виключити пошкоджену територію з природно-заповідного фонду.

Дослідники встановили, що в окремих кварталах сосновий ліс загинув повністю, а в інших дерева були пошкоджені на 10–95%. У середньому втрачено понад 70% насаджень. Вогонь знищив не лише дорослі сосни, а й більшість молодих дерев та чагарників.

На думку фахівців, ліс не зможе відновитися самостійно без допомоги людини.

Загиблі дерева сосни звичайної основного ярусу насаджень, 2024 рік. Фото: УкрНДІЛГА

Отримавши відповідні експертні висновки, у 2024 році депутати Миколаївської обласної ради звернулися до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (зараз вже Міністерство економіки та довкілля України) із проханням змінити категорію Андріївського урочища. Це мало б дати змогу проводити необхідні роботи на згарищі. Однак міністерство не погодило запропоновані зміни. За словами Алли Ряжських, тоді у відомстві повідомили, що документи потребують доопрацювання

— У 2024 році декілька разів ми їздили в Андріївське урочище з комісією та з представниками «Лісів України». І фільмували, і документували, і представники Української природоохоронної групи там були. У 2024 році перший пакет документів пішов в Міністерство довкілля, але була відмова, — згадує Алла Ряжських.

Ситуація не змінилась і в 2025 році. Тоді управлінню екології Миколаївської ОВА та філії «Південний лісовий офіс» державного підприємства «Ліси України» рекомендували визначити компенсаційні території, тобто ділянки, які можна вивести зі складу природно-заповідного фонду, замінивши їх новими територіями під охороною. Такі ділянки визначили, але вирішенню питання це знову не допомогло.

«Миколаївською облвійськадміністрацією спільно з філією «Південний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» в межах компенсаційних заходів до зміни меж та категорії заповідного урочища місцевого значення «Андріївське» проводилося погодження створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на землях лісового фонду. Від ДСГП «Ліси України» було отримано погодження клопотань про створення десяти нових об’єктів природно-заповідного фонду», — повідомили у Миколаївській обласній військовій адміністрації у відповідь на запит «МикВісті».

Філія «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України» погодила створення нових об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема:

• «Зайчівська балка» - 42,7 га (землі комунальної власності 200,66 га);
• «Балка Шишева» - 36,47 га;
• «Старогороженський» - 65,84 га;
• «Новоукраїнський» - 42,1 га;
• «Карлівський байрак» - 32,3 га;
• «Скелясті береги» - 38,8 га;
• «Лозноватка» - 156,5 га (землі комунальної власності 30,4 га);
• «Чичиклійський» - 290,6 га (землі комунальної власності 424,96 га);
• «Олександрівська балка» - 105,7 га;
• «Балка Куца» - 70,3 га.

Стан дерев у Андріївському лісі у 2026 році. Фото: МикВісті

Не допомогли швидше вирішити питання й законодавчі зміни. У січні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, який уточнив повноваження обласних рад щодо охоронних зон навколо заповідних територій. Змінити межі самого заповідного об’єкта, його категорію або скасувати охоронний статус — окрема процедура. Було визначено, що для цього потрібне погодження центрального органу, який відповідає за охорону довкілля, та експертний висновок.

За словами Алли Ряжських, проблемою став експертний висновок, адже не було навіть розуміння, що це має бути за документ та які вимоги до нього. Тому довелося уточнювати цю інформацію у Міністерства економіки та довкілля.

— Ми стали періодично просити наше міністерство, що дайте нам, будь ласочка, якісь орієнтири, що повинно бути. І от нещодавно влітку Міністерство економіки надає лист з критеріями. Який повинен експерт бути, з якої установи, яка ліцензія повинна бути. Добре. Всі дуже зраділи і дали цей лист до «Лісів України» і вони замовили інженерно-екологічну експертизу, — розповідає вона.

Після цього ДП «Ліси України» відповідний експертний висновок замовили в судового експерта, який має необхідну кваліфікацію для проведення інженерно-екологічної експертизи. Відповідна експертиза підтвердила невідновлювану втрату екологічної цінності на 1153 гектарах урочища. Водночас 141 гектар запропонували залишити під охороною.

Як розповідає Алла Ряжських, документи повторно передали до міністерства, однак і цього разу остаточного рішення щодо зміни статусу урочища не було.

— Ми запитували, що потрібно зробити, щоб виправити ситуацію? Нам дали критерії, ми замовили експертний висновок, виконали вимоги. І знову — мовчання, — каже депутатка.

За її словами, замість остаточного погодження питання його винесли на розгляд робочої групи. Депутатка вважає, що це фактично відтерміновує рішення, хоча необхідні документи вже підготували.

14 жовтня 2026 року питання Андріївського урочища розглянула робоча група при Міністерстві економіки та довкілля України, але рішення не ухвалили.

У Миколаївській ОВА повідомили, що під час засідання робочої групи виникли сумніви щодо висновків інженерно-екологічного дослідження. Тому учасники обговорення запропонували додатково обстежити територію заповідного урочища «Андріївське», зокрема провести ботанічне та ландшафтне дослідження.

Зі своєї сторони у Міністерстві економіки та довкілля повідомили «МикВісті», що Миколаївській ОВА рекомендували повторно обстежити територію горілого лісу та залучити до цього фахівців Інституту ботаніки НАН України.

«Після надходження доопрацьованих матеріалів питання щодо зміни меж та категорії заповідного урочища місцевого значення «Андріївське» буде розглянуто в установленому законодавством порядку», — йдеться у листі, підписаному заступником міністра Олександром Краснолуцьким.

Відповідь Міністерства економіки та довкілля на запит МикВісті

Тож попри підготовлені документи й проведену експертизу, можливість повноцінно розпочати роботи на постраждалих площах залишається поки невизначеною. За словами Алли Ряжських, депутати обласної ради не бачать іншого виходу, окрім як звернутися до прем’єр-міністра та правоохоронних органів.

— Зі свого боку ми просто крапку поставимо, звернемось до прем’єра. Я не знаю, що робити. Звернемося ще в Генеральну прокуратуру, тому що ми вважаємо, що це злочинна бездіяльність з боку міністерства, — резюмує вона.

Подібна участь може чекати ще одне урочище — «Варюшинське»

Ще один приклад — ліс поблизу сіл Варюшине та Новий Городок у Вознесенському районі Миколаївщини, розташований неподалік від Андріївського урочища. Улітку 2025 року там також сталася масштабна пожежа, яка знищила понад 29 гектарів лісу.

Масштабна пожежа біля села Варюшине у Миколаївській області, 28 липня 2025 року. Фото: МикВісті

Навесні 2026 року «Південний лісовий офіс» повідомляв «МикВісті», що на семи гектарах планують висадити нові лісові культури, а на решті пошкодженої території розраховують на природне поновлення насаджень.

Ліс біля сіл Варюшине та Новий Городок до пожежі. Скриншот з системи дистанційного зондування Землі Copernicus

Ліс біля сіл Варюшине та Новий Городок після пожежі. Скриншот з системи дистанційного зондування Землі Copernicus

Однак у новій відповіді, отриманій у жовтні 2026 року, підприємство пояснило, що через статус заповідного об’єкта місцевого значення територія має відновлюватися природним шляхом.

Адже суцільні санітарні рубки підлягають оцінці впливу на довкілля (ОВД). Ця процедура дає змогу оцінити можливі екологічні наслідки запланованих робіт. Але з іншого боку на всі ці документи необхідно витратити час та кошти.

«Вивчалось питання щодо можливості проведення робіт з лісовідновлення частини площі, беручи до уваги, що дана територія є об’єктом природно - заповідного фонду, а саме лісовий заказник місцевого значення «Варюшино». Враховуючи вище наведене, та з метою мінімізувати техногенний вплив на екосистему було прийнято рішення залишити ділянки пошкоджені пожежею під природнє поновлення з частковим сприянням», — повідомили у лісовому офісі.

Тому можна припустити, що ці території чекає те саме майбутнє, що і Андріївський ліс. З роками дерева почнуть падати, завдаючи людям шкоди.

Стан лісу навесні 2026 року. Фото: МикВісті

Рішення має відповідати реальності

Ліси потрібно зберігати. Але якщо пожежа завдала значної шкоди й дерева вже не можуть відновитися самостійно, потрібно шукати способи допомогти природі. Самого збереження заповідного статусу в таких випадках може бути недостатньо.

Зміна заповідного статусу не повинна бути способом обійти природоохоронні обмеження чи дозволити необґрунтовані рубки. Водночас вона не має перешкоджати відновленню лісу, якщо воно справді необхідне. Якщо фахівці підтверджують, що ліс не відновиться сам, йому потрібно допомогти — зокрема, висадити нові дерева. Важливо знайти баланс між захистом заповідних територій і реальними діями для відновлення лісів після пожеж. Адже охорона природи — це не лише збереження статусу на папері, а й турбота про те, щоб сама природа могла відновитися.