Темпи уповільнились: Як за рік змінилася ситуація з розмінування Миколаївщини?

Розмінування на території Миколаївської області, архівне фото «НикВести»

Майже рік тому ми писали про стан розмінування Миколаївської області. Тоді сапери розмінували 12,5 тисячі гектарів регіону, повідомили в обласній військовий адміністрації. Переважно це були поля, оскільки ці території мають пріоритетність у розмінуванні. Там казали, що темпи розмінування тільки нарощуються, однак сьогодні вже говорять про їх уповільнення. 

Як змінилась ситуація з розмінуванням області за рік, які показники та темпи має регіон зараз – читайте у матеріалі «НикВести».

Сапери обстежили і розмінували вже 211 тисяч гектарів

Від початку великої війни на Миколаївщині потенційно заміновано 754 тисячі гектарів, що складає 30% усієї області, повідомили «НикВести» в Миколаївській обласній військовій адміністрації.

Станом на квітень 2024 року сапери обстежили та розмінували вже майже третину цієї території – 211 тисяч гектарів території області, повідомив «НикВести» перший заступник очільника Миколаївської ОВА Георгій Решетілов. Це житлові будинки, об'єкти критичної інфраструктури та землі сільгосппризначення. Незрозумілою залишається ситуація з територіями області, які досі у зоні активних бойових дій та під окупацією: Очаківська та Куцурубська територіальні громади, а також заповідна зона Кінбурнської коси. 

Машина для механізованого розмінування МВ-10, архівне фото «НикВести»

«Після деокупації основної частини території Миколаївської області було визначено орієнтовно 700 тисяч гектарів землі, які ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами. З них, ми розуміємо, що частина ще знаходиться під окупацією, а частина у стані активних бойових дій — це Очаківська та Куцурубська територіальні громади. Що стосується інших територій, то 211 тисяч гектарів обстежено та розміновано», — сказав Георгій Решетілов. 

Нещодавно в Україні оновили план пріоритетного розмінування країни: першочергово розмінуванню підлягають понад 512 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення. З них 44 тисячі гектарів — на Миколаївщині, повідомили в Міністерстві економіки. Там також зазначили, що область є пріоритетною у питанні розмінування через її плодовиті землі.  

«Кожна громада знає, де у них є забруднення тощо. І знизу нагору піднялася інформація про території: які з них першої категорії, другої, третьої. І потім вже ресурс перерозподілявся так, щоб передусім, скажімо, працювала Миколаївщина, Херсонщина, бо там велика кількість територій, на яких вирощують плодоовочеву продукцію, і це найбільш рентабельно. Це працює так», — сказав заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний, який координує напрям гуманітарного розмінування при Мінекономіки. 

Але з початку року в регіоні обстежили 5 тисяч 96 гектарів, з яких розмінували – 2 тисячі 99 гектарів, розповіла заступниця начальника управління з питань цивільного захисту Миколаївської ОВА Олена Горбачова.

Темпи розмінування – уповільнились. Чому? 

Загалом у регіоні уповільнилися темпи розмінування територій, каже очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім. Це пов'язано зі складністю ділянок для розмінування та мобілізацією працівників, які займаються цією роботою, пояснив він.

«Зараз темпи розмінування трохи уповільнились через те, що по-перше більш складні ділянки для розмінування, по-друге частина людей, що займаються розмінуванням йдуть у Збройні сили України через мобілізацію. Зараз йдуть до розмінування ділянки більш складні, тому темпи будуть уповільнюватись, але людей у нас багато», — сказав Віталій Кім.

Голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім, архівне фото «НикВести»

До прикладу, влада Баштанського району Миколаївської області вже сумнівається, що може впродовж року розмінувати планових 17 тисяч гектарів території.

«У 2023 році, коли ми подавали заявку, у нас було у планах (розмінувати, — прим.) 78 тисяч гектарів. Це обстеження й, відповідно, розмінування. Ми говоримо про різні категорії земельних ділянок, не тільки землі сільгосппризначення. Сьогодні у нас на 2024 рік чітко погоджено 17 тисяч гектарів землі, які буде обстежено. Враховуючи ту насиченість замінувань і ті залишки, що не спрацювали під час активний бойових дій, думаю ми не встигнемо за цей рік здійснити повністю весь обсяг. Але пріоритетом, все ж, є землі сільгосппризначення, які нададуть можливість нашим аграріям повернутися на поля», — повідомив очільник Баштанської районної військової адміністрації Владислав Дмитрів.

Сказати напевно, коли вдасться розмінувати усю територію Миколаївської області – наразі важко, каже перший заступник очільника Миколаївської ОВА Георгій Решетілов. 

«Не можна сказати більш-менш наближені цифри. Це залежить від кількості підрозділів, які залучаються: сил, засобів, кількості машин для розмінування. На цьому тижні у нас звертається підрозділ піротехнічних ЗС України і перекидаються на інші напрямки, в інші області. Ще ж у нас частина території в окупації. Ми тільки здогадується, яку шкоду від ВНП ми побачимо там після того, як звільнимо Кінбурнську косу і ще три населених пункти, які на території Миколаївської області є окупованими», — сказав Георгій Решетілов. 

Сапери працюють на замінованому полі біля Снігурівки, архівне фото «НикВести»

Фермери самостійно розміновують поля

Фермери Миколаївщини сьогодні змушені самотужки перевіряти свої земельні ділянки на наявність вибухонебезпечних пристроїв. Вони шукають різні можливості для пришвидшення розмінування земель, адже темпи офіційного розмінування не відповідають масштабам проблеми.

Наприклад, фермер з села Зелений Гай Іван Кирикович допомагає розміновувати поле знайомому з села Тернові Поди. Він з командою вже обробив тут 60 гектарів землі. 

«Рятувальники не встигають обробити всі поля, тому доводиться самотужки ходити, шукати, розмінувати. Перевіряти буде правильно сказати, а не розмінувати. Якщо сапери пройдуть ці поля посеред літа, то вже рік піде нанівець, ми нічого вже не посіємо. Нам треба зараз весною зайти в поле, обробити все, щоб залишитися на плаву в цьому році», — сказав фермер.

А фермер з села Благодатне Михайло Звіришин разом з двома синами обстежили майже 400 гектарів своїх земель. На питання, що штовхає чоловіка та його синів ризикувати своїм життям, він відповідає — податки. Якщо аграрій не має документу, який підтверджує, що його земельна ділянка замінована, він повинен сплачувати мінімальне податкове зобовʼязання на землю. Михайло Звіришин каже, що за понад два роки повномасштабної війни йому не вдалося отримати відповідний документ, тому увесь цей час змушений сплачувати податок. 

Фермер з Благодатного Михайло Звіришин, архівне фото «НикВести»

«Розміновували ми практично все самі, ходили по полях, знаходили боєприпаси, потім викликали ДСНС. Що могли ми виносили самі на край поля складали. Так само і склад самі розміновували. Тут лежало у нас 250 тонн пшениці, вся згоріла. Залишились ми голі й босі», – сказав чоловік. 

Однак самостійне розмінування та будь-який контакт з мінами є небезпечним заняттям, в області є вже чимало фактів підриву людей. Один з останніх трапився 28 березня 2024 року – житель Снігурівки намагався розібрати вибухонебезпечний предмет, а той здетонувала у нього в руках, повідомив начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта.

Трактор під час роботи підірвався на міні, ілюстративне фото

Тому цю справку краще залишити фахівцям. Місяць тому, наприклад, до Корпусу демінерів долучились підрозділи Міністерства оборони та Збройних сил України, які виконуватимуть завдання на деокупованих територіях. Вже створені 1000 таких груп розмінування, частина з них працює й на Миколаївщині. 

«На жаль, сьогодні ми маємо достатньо непросту ситуацію, коли раз на два тижні ми маємо випадки підриву цивільного населення: то у лісосмугах, то у полях. Ми доводимо до населення, а особливо, де була окупація території: не треба. Сьогодні ворог підступний, ворог наробив стільки горя, що навіть сапери у деяких моментах дивуються. У тому числі, є випадки підривів наших хлопців з ДСНС та інших саперів. Тому люди мають розуміти: знайшов, не підіймай, а дзвони у 101. Але, на жаль, наших людей нічого не зупиняє», — сказав очільник Баштанської районної військової адміністрації Владислав Дмитрів. 

Головне правило: не чіпай. Що робити, якщо натрапив на міну?

У випадку, якщо людина натрапила на міну, їй треба дотримуватись таких правил: «не чіпай», «не підходь», «зателефонуй 101».

Спершу потрібно зупинитись, зберігати спокій і не панікувати, озирнутись довкола, повернутися назад тим самим шляхом, яким прийшли – на відстань не менше 300 метрів. З безпечної відстані треба зателефонувати за номером 101 – у ДСНС – та повідомити про небезпечну знахідку.

Інфографіка: Данська рада у справах біженців

Уникнути такої ситуації також може допомогти обізнаність у місцевості, яка може бути потенційно замінованою. Визначити це можна за певними ознаками: 

1. Поруч можна побачити трупи або скелети тварин.

2. Поблизу лежить характерне сміття, таке як вощений папір та пластикові або металеві ящики-контейнери військових кольорів.

3. Можна помітити знаки попередження, такі як «СТОП МІНИ», «МІНИ», «НЕБЕЗПЕЧНО», а також таблички у вигляді черепа та кісток. Також можуть бути позначки, створені з підручних засобів, такі як схрещені палиці, камені, різні стрічки тощо.

4. Видно сліди бойових дій: розірвані чи спалені автомобілі та інша техніка, пошкоджено будівлі та ґрунт, валяються шматки металу від вибуху.

5. На поверхні можуть бути нехарактерні для даної місцевості зміни, такі як виямки, розритий ґрунт, зламані гілки тощо.

Сапери працюють на замінованому полі біля Снігурівки, архівне фото «НикВести»

Попри уповільнення темпів процесс розмінування Миколаївської області продовжується. До роботи у регіоні намагаються залучати більшу кількоість спеціалістів. Але, навіть за цих умов, люди намагаються самостійно розміновувати територію області. У цьому питанні найважливішим є життя людини, яке може обірватися в одну мить. Тому важливо не тільки знати правила поводження з мінами, але й дотримуватися їх. 

Текст підготувала Бойченко Юлія, «НикВести»